Справа №760/32345/25 1-кс/760/13961/25
21 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025102090000091 від 16.06.2025 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської область, с. Знам'янка, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, ФОП,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025102090000091 від 16.06.2025 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Клопотання мотивоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Так, у невстановлені дату, час та місці, але не пізніше 13.06.2025, у
ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою вбивства вiдносно потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на незаконне збагачення за рахунок заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , шляхом здійснення їх вимагання, ОСОБА_6 попередньо спланувавши вчинення злочину, 13.06.2025 приблизно о 16 годині 45 хвилин, перебуваючи за кермом автомобіля марки «BMW Х5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , прибув за місцем, де неподалік проживав потерпілий ОСОБА_8 .
У подальшому, перебуваючи у підземному паркінгу ЖК «Женева», що розташований за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела 9а, ОСОБА_6 зупинився та вийшов з салону автомобіля. Далі, виявив на місці потерпілого ОСОБА_8 .
Підійшовши до нього, ОСОБА_6 дістав предмет, ззовні схожий на пістолет, скерував його в бік потерпілого ОСОБА_8 , із подальшими погрозамиякі виражались в усній формі залякування безпосередньо до потерпілого ОСОБА_8 , здійснив вимагання, висунувши вимогу ОСОБА_8 щодо передачі йому грошових коштів в сумі 30 000 доларів США. Окрім цього наголосивши про недотримання потерпілим ОСОБА_8 умов, виражав в усній формі інші погрози, які виражались у загрозі його життя.
Незважаючи на неодноразові погрози у тому числі вбивства, разом з тим, усвідомивши, що висунута ОСОБА_8 вимога на передачу грошових коштів у сумі 30000 доларів США також може бути не виконана останнім, перебуваючи у підземному паркінгу ЖК «Женева», ОСОБА_6 сів до свого автомобіля марки «BMW Х5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та зник, створюючи у потерпілого стійке враження, що у випадку невиконання висунутої вимоги, ця погроза буде реалізована.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 неодноразово через телефоні дзвінки та смс-повідомлення здійснював погрози вбивства відносно потерпілого ОСОБА_8 у разі не виконання вимоги передачі грошових кошів у сумі 30 000 доларів США що станом на 13.06.2025 відповідно до курсу Національного Банку України становило 1 244 640 гривень. У разі не виконання зазначеної вимоги ОСОБА_6 погрожував оприлюднити інформацію стосовно особистого життя та комерційної діяльності потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у висуненні вимоги передачі чужого майна з погрозою вбивства потерпілому, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
22.08.2025 о 22:04 год. (фактичний час) у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину.
23.08.06.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за даним фактом, по кримінальному провадженню №42025102090000091 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2025 відносно ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.10.2025 року, без визначення йому у якості альтернативного запобіжного заходу застави.
Постановою виконувача обов'язків керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва від 20.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2025 відносно ОСОБА_6 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.11.2025 року, без визначення йому у якості альтернативного запобіжного заходу застави.
20.11.2025 прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 надано доручення слідчому СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та повідомлення про закінчення досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 .
У зв'язку з тим, що призначені захисники - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , не мають можливості прибути з метою ознайомлення із матеріалами та в діях яких вбачаються ознаки затягування процесуальних строків, для вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження виникла необхідність в залученні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захисника на проведення окремої процесуальної дії через Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги.
За доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_6 призначеного захисника - адвоката ОСОБА_10 .
20.11.2025 слідчим у встановленому законом порядку, повідомлено підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про завершення досудового розслідування та про можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 42025102090000091 від 16 червня 2025 року.
Окрім цього, у органу досудового розслідування, виникла необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме надати доступ до матеріалів кримінального провадження, скласти та вручити обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захист, тощо.
На переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. На підтвердження своєї позиції надав письмові заперечення в яких вказав, що він, як адвокат підозрюваного, не повідомлявся про проведення будь-яких процесуальних дій 20.11.2025 у вказаному кримінальному провадженні, включаючи як вручення повідомлення про завершення досудового розслідування так і вручення клопотання про продовження запобіжного заходу. Крім того, долучені до клопотання докази містять явні ознаки суперечності та не доводять жодної обставини викладеної у повідомленні про підозру ОСОБА_6 . Просив врахувати стан здоров'я підозрюваного, який з урахування свого віку має хвороби серця, гіпертонічну хворобу 2 ст., дифузний кардіосклероз, психолого-неврологічні хвороби, що супроводжуються панічними атаками та розладами, гострими реакціями на стрес, тривожно-фобічним синдромом, що унеможливлює його перебування в умовах позбавлення волі. Також зазначив, що ОСОБА_6 має постійно місце проживання та позитивно характеризується, має високі соціальні зв'язки, які пов'язані з його підприємницькою діяльністю. Вважає ризики зазначені стороною обвинувачення, не обґрунтованими, в тому числі з огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а у разі часткового задоволення клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу, визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 , у межах розміру, передбаченого ч.5 ст.182 КПК України. На підтвердження своєї позиції надав письмові заперечення, які зводяться до того, що наявні ризики, вказані в клопотанні стороною обвинувачення не підтверджуються жодними фактами, підозра є необґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, а саме: рапорт № 74351 від 01.08.2025 (а.с.10); протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2025 (а.с.16-17); протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 18.06.2025 (а.с.24-25); протокол огляду від 10.07.2025 (а.с. 30-33), матеріали щодо виконання доручення № 14/3/3-11000 від 11.08.2025 (а.с.34); протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.06.2025 (а.с. 36-48); протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.06.2025 (а.с. 49-50); протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.06.2025 (а.с. 55-63); протокол проведення обшуку від 22.08.2025 (а.с.68-80); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.08 2025 (а.с.81-83); протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 22.08.2025 (а.с.84-86); протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 22.08 2025 (а.с.87-89); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.08.2025 (а.с.90-93); повідомлення про підозру від 23.08.2025 (а.с.101-104); протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 23.08.2025 та від 01.10.2025 (а.с.107-110, 116-119) та інші матеріали в їх сукупності та своєму взаємозв'язку, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Положенням ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025102090000091 від 16.06.2025 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України (витяг з ЄРДР а.с.7).
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2025 відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.10.2025 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу застави.
Постановою виконувача обов'язків керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва від 20.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2025 відносно ОСОБА_6 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.11.2025 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу застави.
На обґрунтування оголошеної ОСОБА_6 , підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, частково існують на даний час, а саме:
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може переховуватись від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність значного строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.
Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності. Вплив ОСОБА_6 на потерпілого та свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись з ними поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, як шляхом застосування погроз щодо їх життя та здоров'я, так у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Так, підозрюваному безпосередньо та достовірно відоме місце проживання потерпілого та свідків, а отже перебуваючи під дією запобіжного заходу, не пов'язаного підозрюваний має реальну змогу впливати на свідків, з метою зміни ними показів, для уникнення останнього від кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним зазначених дій.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не може бути ототожнений із ризиком переховування від органу досудового розслідування, чи суду, оскільки кожен із зазначених ризиків є самостійним та має різну правову природу.
Також слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування кримінального провадження завершено 20.11.2025.
Відповідно до ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Що стосується посилання сторони захисту на те, що підозрюваний хворіє та не може перебувати під вартою, то такі доводи не підтверджені жодними належними і допустимими медичними документами, які б свідчили про наявність у підозрюваного захворювання, що унеможливлює його утримання в умовах слідчого ізолятора. Матеріали провадження не містять висновків медичних установ чи довідок, що засвідчують потребу підозрюваного в стаціонарному лікуванні або спеціальному режимі, який неможливо забезпечити в умовах тримання під вартою. Крім того, адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано відповідь філії Держаної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області на запит адвоката ОСОБА_5 , згідно якого стан здоров'я ОСОБА_6 розцінюється як стабільний, задовільний.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доведеність в судовому засіданні всіх складових ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 січня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий суддя, вирішуючи питання визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, враховує в сукупності всі наявні обставини даного кримінального провадження, характер та обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, не знаходить підстав для визначення останньому застави, як альтернативного запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 201, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025102090000091 від 16.06.2025 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.01.2026, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 23 год. 59 хв. 19.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1