ун. № 759/18675/25
пр. № 2/759/8149/25
30 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення,
І. Позиція сторін у справі
у серпні 2025 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд: встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім?єю із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п?яти років до відкриття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, після смерті матері позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка була хрещеною матір'ю позивача та подругою її матері, стали більше спілкуватись та допомагати один одному. З 2011 року стан здоров?я ОСОБА_2 став погіршуватись, вона потребувала допомоги з відвідуванням лікарів, купівлі ліків та допомоги у побутових справах. 3 2018 року ОСОБА_1 можна сказати постійно знаходилась з ОСОБА_2 та її чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у якої рідних, окрім позивача не залишилось. ОСОБА_1 організовувала та здійснювала поховання ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, однак позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено, у зв?язку з відсутністю родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Встановлення факту спільного проживання однією сім?єю на момент смерті ОСОБА_2 потрібно позивачу для прийняття спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 .
07.10.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що сам по собі факт тривалого знайомства позивача зі спадкодавицею, надання допомоги померлій за її життя, не свідчить про наявність між ними взаємних прав та обов?язків, притаманних членам сім?ї, та не є достатньою підставою для встановлення факту проживання позивача із спадкодавицею протягом п?яти років до відкриття спадщини (а.с. 80-85).
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.08.2025 визначено суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 65-66).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2025 відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче засідання (а.с. 67-69).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2025 підготовче провадження по справі закрито. Призначено справу до судового розгляду (а.с. 92).
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача КМР у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, у відзиві від 07.10.2025 просив проводити розгляд справи за відсутності представника (а.с. 85).
Представник відповідача Дванадцятої КДНК у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31.05.1995 №1746, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 - 1/3 ч., та членам її сім'ї: ОСОБА_3 - 1/3 ч., ОСОБА_4 - 1/3 ч., (а.с. 23).
Як вбачається з Договору дарування - частини квартири від 02.09.2011 року, посвідченого ПН КМНО Тіщенко Н.М. та зареєстрованого у реєстрі за №1268, ОСОБА_4 подарувала - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 для ОСОБА_2 (а.с. 24-25).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №380610420 від 29.05.2024 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 6-511, виданий 29.05.2024, є власником 1/3 частини квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 19).
Відповідно до договору-замовлення №90 на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг від 12.12.2024 замовником є ОСОБА_1 , дані про померлого: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27-30)
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.07.2025 виданої Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з відсутністю родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 22).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою та другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.99 №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: ???проживання однією сім?єю із спадкодавцем; ???на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п?ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім?єю. Про проживання однією сім?єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 21.03.2019 року у справі №461/4689/15-ц, від 10.10.2019 року у справі №520/8495/17, від 17.10.2019 року у справі №712/1294/17, від 31.03.2022 року у справі №461/4532/20, від 12.01.2023 року у справі №754/6012/21, від 20.02.2023 року у справі №520/11160/18, від 08.08.2023 року у справі №752/13615/20-ц.
Для встановлення спільного проживання однією сім?єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім?ї, витрачання коштів на спільні цілі.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16, від 27.02.2019 року у справі №522/25049/16-ц від 11.12.2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-, від 08.12.2021 року у справі №531/295/19.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд зауважує, що на підтвердження факту спільного проживання позивачем надано: медичну документацію ОСОБА_2 за період з 2018 по 2024 роки; договір-замовлення №90 на організацію поховання ОСОБА_2 та надання суміжних ритуальних послуг від 12.12.2024; товарний чек від 09.01.2025; довідку на одержання праху №7.246325К; чек про оплату холодильника; чек про оплату пилососа, з яких не вбачається ким та для кого купувались побутові речі, та не вбачається, що позивач з померлою проживали разом та не доводить факту спільного проживання.
А тому, суд критично ставиться щодо підтвердження реальності спільного проживання позивача з померлою не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, оскільки не доведено, що вона з померлою постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, спільні витрати на купівлю майна спільного користування та брали участь в утриманні житла, ремонті.
Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази не підтверджують факт спільного проживання позивача з померлою, внаслідок чого позивачем не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір, внаслідок чого з позивача необхідно стягнути суму судового збору у дохід держави у розмірі 1211 грн 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.41 Конституції України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року; ст.ст. 15, 16, 1220, 1223, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,-
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір по справі у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025.