ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19730/25
провадження № 3/753/7152/25
"24" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,-
У відповідності до протоколу від 06.09.2025 року серії ЕПР1 № 445049, 06.09.2025 року о 01 год. 40 хв. в м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 23, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «BMW 528І» з д.н.з. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, яку поліцейський подав за допомогою проблискового маячка червоно-синього кольору та звукового сигналу. Був зупинений шляхом блокування на автозаправці WOG за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 17-В, чим порушив п. 2.4. ПДР - невиконання водіями вимоги про зупинку, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У судові засідання, які були призначені на 05.11.2025 року та 24.11.2025 року, особа, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зазначені вимоги ОСОБА_1 не виконав, чим проявив неналежну процесуальну поведінку. А також враховуючи те, що в даному випадку явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, з огляду на положення, встановлені статтею 268 КУпАП, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідальність на підставі ч. 1 ст. 122-2 КУпАП настає при невиконанні водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445049 від 06.09.2025 року за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с. 1-2), відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 4).
На дослідженому у судовому засіданні відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що поліцейський підійшов до автомобіля та вимагав від водія вийти з транспортного засобу, зазначаючи при цьому, що водій не зупинився на законну вимогу працівника поліції. Водій ОСОБА_1 пояснив, що він не бачив та не чув, аби працівники поліції подавали йому сигнал про зупинку.
У подальшому на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції повідомив що підставою для вимоги про зупинку стало те, що водій ОСОБА_1 неодноразово проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора, у комендантську годину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так й іншими особами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, 251, 252, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя: Л.М. Осіпенко