Справа № 199/12234/25
(3/199/6363/25)
іменем України
24.11.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 11.12.2018 (орган, що видав 0541), РНОКПП НОМЕР_2 , який отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 04.02.2025, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08.07.2025 о 01:20 годині водій ОСОБА_1 у місті Добропілля по вул. Першотравнева, 1 керував транспортним засобом «Audi A4», н.з. НОМЕР_4 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття алкотестеру «Драгер 6810» або проходження медичного огляду водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2025, не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що він не вживав алкогольні напої або наркотичні засоби. Був зупинений під час керування транспортного засобу «Audi A4», н.з. НОМЕР_4 . Поліцейські перевірили його документи, запропонували продути Драгер, на що він сказав, що без ВСП продувати Драгер не буде. Проїхати до медичного закладу йому не запропонували, просив провести його до лікарні. Після чого він поїхав сам до лікарні та без нього склали протокол. У ВСП він продув Драгер, результат 0,00 % проміле. Працівники поліції не представлялися, права йому не роз'яснювали, наслідки відмови не озвучували.
В дане судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 10:11 годині 20.10.2025.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Миколаєнко Я.В. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
- огляд ОСОБА_1 при зупинці керованого ним транспортного засобу 08.07.2025 не проводився посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто, правопорушення вчинене військовослужбовцем тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б (військові адміністративні правопорушення) Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №384807 від 08.07.2025 - «нестійка хода, млява мова та почервоніння обличчя» були наслідками отриманої акубаротравми, а також цефалгічного синдрому і Тинітусу, які поліцейським були сприйняті як ознаки алкогольного сп'яніння, тобто ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а мав наслідки отриманого травмування отриманого 06.07.2025 при виконанні бойового завдання;
- за ініціативи командування в/ч НОМЕР_5 військовослужбовця ОСОБА_1 було оглянуто ТВК Добропілля на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом №1042 від 08.07.2025, де за результатами огляду на стан сп'яніння було визначено 0,000 (проміле);
- належної відмови щодо огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було, направлення патрульним виписалось формально. ОСОБА_1 не надав категоричної та однозначної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки, зазначив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем;
- ОСОБА_1 не роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі ст. 63 Конституції України, що чітко зафіксовано на доданих відеозаписах;
- відсутні належні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія від керування транспортним засобом, а також відсутні докази того, що транспортний засіб передавався іншій особі та вилучався відповідно до ст. 265-2 КУпАП;
- працівники поліції не були позбавлені можливості доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, у тому числі в супроводі з уповноваженими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які не були викликані на місце події;
- ОСОБА_1 не були оголошені ознаки сп'яніння;
- працівники поліції не переконались, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом;
- працівники поліції не представились.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника Миколаєнка Я.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 384807 від 08.07.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП.
У той же час слід зазначити, що поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив про наявність таких ознак алкогольного сп'яніння у водія як: «млява мова», «нестійка хода» та «почервоніння обличчя».
Проте, виходячи з п. 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, таких ознак алкогольного сп'яніння, як: «млява мова», «нестійка хода» та «почервоніння обличчя» не має. Є ознаки «порушення координації рухів», «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя», «порушення мови», проте такі ознаки ОСОБА_1 у вину не інкриміновані.
За таких обставин при описі суті вчиненого правопорушення суддя не приймає як належні ознаки алкогольного сп'яніння у водія: «млява мова», «нестійка хода» та «почервоніння обличчя» та не посилається на них при описі суті вчиненого правопорушення та оцінки інших доказів, що не спростовує наявність у водія такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «запах алкоголю з порожнини рота», що могло бути виявлено виключно поліцейським під час спілкування із водієм та перевірено шляхом проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2025, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що працівник поліції перевірив документи у водія ОСОБА_1 , останній вийшов зі сторони водійського місця транспортного засобу «Audi A4», н.з. НОМЕР_4 . ОСОБА_1 було повідомлено, що ведеться відеофіксація. ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейськими повідомив, що йому потрібно доїхати до міста Білозерське, прохав працівника поліції, щоб хтось сів за кермо та їх довіз. Працівник поліції під час спілкування із ОСОБА_1 запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Драгер 6810 або пройти огляд в медичному закладі, що було здійснено неодноразово. ОСОБА_1 не надавав жодної відповіді, почав повідомляти, що це не його автомобіль, що він вже не керував транспортним засобом та те, що він служив в поліції (колишнє ДАІ). Працівник поліції повідомив причину зупинки ОСОБА_1 згідно п. 10 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» - транспортний засіб на євро номерах. Після чого ОСОБА_1 почав уходити з місця зупинки транспортного засобу, а через деякий час повернувся. В подальшому ОСОБА_1 залишив місце зупинки трансопртнго засобу, на місці залишися транспортний засіб, яким він керував та пасажир. Особа, яка перебувала в салоні автомобіля ОСОБА_1 , як пасажир, повідомила, що останній є його побратимом. Працівником поліції повідомлено, що працівники ВСП уже виїжджають та командир ОСОБА_1 шукає його. Через деякий час працівник поліції зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон та запитав: «В якій він лікарні та як швидко він туди доїхав, чи буде ОСОБА_1 підходити до місця зупинки транспортного засобу», на що ОСОБА_1 знову почав ухилятися від відповіді та повідомив, що він на лікуванні. Через деякий час працівники поліції приїхали до лікарні, де перебував ОСОБА_1 , на подвір'ї їх зустрів ОСОБА_1 та його командир. На питання працівника поліції: «Газоаналізатор Драгер будете продувати або їхати до медичного закладу для встановлення стану сп'яніння?», ОСОБА_1 вкотре почав ухилятися від відповіді та повідомив: «Ви приїхали до мене в лікарню та розбудили мене, давайте перевіримо після 08:00 години, коли прокинеться мій адвокат». Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що такі його дії розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів: «Розцінюйте, як хочете». ОСОБА_1 повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, через порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 повідомлено, що його транспортний засіб буде переданий його командиру, є акт передачі транспортного засобу. Після чого працівники поліції почали складати адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, оцінюючи твердження захисника про те, що огляд ОСОБА_1 при зупинці керованого ним транспортного засобу 08.07.2025, не проводився посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто, правопорушення вчинене військовослужбовцем тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б (військові адміністративні правопорушення) Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід виходити з наступного.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і будь-який водій, який на дорогах загального призначення керує транспортним засобом, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 станом на 08.07.2025 дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України, проте не обіймав посаду водія транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту та не був військовослужбовцем строкової служби.
ОСОБА_1 керував легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, належить приватній особі, рухався по дорозі загального призначення в місті Добропілля.
За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.
Таким чином, доводи захисника про те, що під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні військовослужбовця ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, обов'язково повинні бути присутніми представники ВСП, не ґрунтується на вимогах КУпАП.
Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:
1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;
2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.
При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:
- виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин;
- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, процедура огляду на стан сп'яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що військовослужбовець ОСОБА_1 08.07.2025 о 01:20 годині у АДРЕСА_2 , виконував безпосередні обов'язки військової служби або перебував на території військової частини або вчинив таке правопорушення, не будучи водієм транспортного засобу, відповідно, працівники поліції, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.
Надаючи оцінку доводам захисника про те, що за ініціативи командування в/ч НОМЕР_5 військовослужбовця ОСОБА_1 було оглянуто ТВК Добропілля на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом № 1042 від 08.07.2025, де за результатами огляду на стан сп'яніння було визначено 0,000 (проміле), суддею не приймаються.
По-перше, як вже зазначено вище, у відповідності до ч. 1 та 3 ст. 15, ст. 255 та 266 КУпАП, право провести огляд водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем з ознакою алкогольного сп'яніння, мали уповноважені працівники Національної поліції.
По-друге, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Тобто дії посадових осіб органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в разі проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія, який підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходять за межі їх повноважень, що імперативно визначені в п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП та можуть містити ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.
По-третє, порядок огляду особи на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я врегульовано ч. 4 ст. 266 КУпАП, яка визначає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння в ТВК Добропілля о 12:51 годині 08.07.2025, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ознаки сп'яніння зафіксовані протоколом о 05:32 годині 08.07.2025, тобто ОСОБА_1 повинен був пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не пізніше 07:32 години 08.07.2025), що суперечить приписам ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Далі, згідно п.п. 5, 6 акту № 1042 від 08.07.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за відсутності поліцейського, що суперечить буквальним приписам ч. 4 ст. 266 КУпАП, оскільки огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться виключно в присутності поліцейського.
Таким чином, акт № 1042 від 08.07.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу не може бути визнаний допустимим доказом у справі, оскільки такий огляд було проведено із порушенням імперативних приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП, тому такий акт не відповідає вимогам ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП та Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 з додатком ІІ до нього, у зв'язку із чим даний акт, з огляду на положення ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недопустимим доказом у справі.
Крім того, акт № 1042 від 08.07.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП через порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху (відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння) і, як зазначено вище, не притягується до адміністративної відповідності з приводу керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що належної відмови ОСОБА_1 щодо огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було, направлення патрульним виписалось формально, ОСОБА_1 не надав категоричної та однозначної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки, зазначив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем, є необґрунтованими.
Як убачається з матеріалу відеозапису працівник поліції неодноразово пропонував водію ОСОБА_1 спочатку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 постійно ухилявся від відповіді, в подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що такі його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду згідно встановленого порядку.
При цьому, поведінка водія ОСОБА_1 не відповідала звичайній обстановці, оскільки водій постійно ухилявся від відповіді на звичайні питання, після чого взагалі залишив місце зупинки транспортного засобу та самостійно вибув до лікувального закладу, що об'єктивно зафіксовано матеріалом відеозапису та вказує на те, що водій обґрунтовано підозрювався в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду є явно неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам по справі.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі ст. 63 Конституції України, слід оцінювати критично, оскільки водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце зупинки транспортного засобу, працівники поліції на протязі приблизно чотирьох годин здійснювали пошук останнього, а після того, як знайшли ОСОБА_1 в лікувальному закладі останній відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі в розділі щодо роз'яснення йому прав.
Твердження захисника про те, що в справі відсутні належні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування транспортним засобом, а також відсутні докази того, що транспортний засіб передавався іншій особі та вилучався відповідно до ст. 265-2 КУпАП, не впливають на оцінку судді щодо наявності в діях водія ОСОБА_1 порушень приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не були позбавлені можливості доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, у тому числі в супроводі з уповноваженими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, суддею не приймаються, оскільки, як убачається з матеріалу відеозапису, водій ОСОБА_1 розумів значення слів поліцейських, розумів суть вимоги за п. 2.5 Правил дорожнього руху, проте умисно ігнорував неодноразові вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, залишив місце зупинки транспортного засобу, після чого такі дії водія ОСОБА_1 обґрунтовано були розцінені працівниками поліції, як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що водію ОСОБА_1 не були оголошені ознаки сп'яніння, є необґрунтованими, оскільки як зміст направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 08.07.2025, так і зміст акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, мають записи про те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Відомості про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння зазначені і в протоколі про адміністративне правопорушення, до змісту якого ОСОБА_1 своїх зауважень не вніс.
Відповідно, підозра поліцейських щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння має свою фіксацію в процесуальних документах.
При цьому, суддя знову звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими здійснював дії, що направлені на затягування оформлення адміністративного матеріалу і поліцейський, з огляду на положення ст. 266 КУпАП, не був зобов'язаний фіксувати на відеозапис всі дії ОСОБА_1 щодо його ухилення від огляду на стан сп'яніння в період з 01:20 години по 05:32 годину 08.07.2025. Ті обставини вчинення порушення ОСОБА_1 , що підлягають доказуванню в справі, зафіксовані матеріалом відеозапису в повному обсязі.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не переконались, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, суддею не приймаються, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2025 зафіксовано, що 08.07.2025 о 01:20 годині водій ОСОБА_1 у місті Добропілля по вул. Першотравнева, 1 керував транспортним засобом «Audi A4», н.з. НОМЕР_4 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, відмовившись від підпису у протоколі.
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не ставив під сумнів факт керування ним автомобілем, а навпаки повідомив працівнику поліції, що їм необхідно доїхати до м. Білозерська.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не представились, не мають об'єктивного значення для притягнення водія до адміністративно відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що всі відомості про поліцейських: їх посади, прізвища зазначені в процесуальних документах, отримувати які ОСОБА_1 відмовився.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.
Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання саме службових обов'язків військовослужбовця, у зв'язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко