про відкриття касаційного провадження
25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №240/25473/24
адміністративне провадження №К/990/46224/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року
у справі №240/25473/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування для обчислення пенсії із 30 січня 2024 року довідки від 29 січня 2024 року №03-08/169 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку її пенсії із 01 жовтня 2024 року без врахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №03-08/171 від 29 січня 2024 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 із 30 січня 2024 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року №03-08/171 від 29 січня 2024 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року №03-08/169 від 29 січня 2024 року видані Управлінням Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, що полягають у неврахуванні ОСОБА_1 довідки Управління Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області від 29 січня 2024 року №03-08/169 про складові заробітної плати при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 із 30 січня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної на умовах Закону України «Про державну службу», з врахуванням відомостей довідки Управління Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області від 29 січня 2024 року №03-08/169 про складові заробітної плати, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Соломонюк Святослав Анатолійович, 10 листопада 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеними у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 22, 58 Конституції України, пунктів 4, 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), в редакції від 20 липня 2024 року із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12 липня 2024 року №823 (далі - постанова КМУ №823), за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник зазначає, що пенсія їй була призначена з 30 січня 2024 року, тобто до прийняття постанови КМУ №823. Перерахунок пенсії, здійснений 01 жовтня 2024 року із застосуванням положень цієї постанови з 01 січня 2024 року, суперечить статті 58 Конституції України, оскільки погіршує становище особи та звужує її права.
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували імперативну норму пункту 5 постанови КМУ №823, яка встановлює, що оновлені форми довідок про заробітну плату видаються виключно для первинного призначення пенсії відповідно до перехідних положень Закону №889-VIII і не можуть бути підставою для перегляду (зменшення) пенсії, яка вже була правомірно призначена раніше.
Скаржник наголошує, що реалізація права на пенсію мала здійснюватися за нормами, чинними на момент її звернення, тобто станом на січень 2024 року. Застосування нових правил обчислення середньомісячних сум виплат, запроваджених у липні 2024 року, до правовідносин, що виникли у січні 2024 року, є протиправним.
У касаційній скарзі позивач просить Верховний Суд сформувати правову позицію щодо застосування положень пунктів 4, 5 Порядку №622, в редакції від 20 липня 2024 року із змінами, внесеними постановою КМУ №823 у взаємозв'язку зі статтею 58 Конституції України при перерахунку пенсій державних службовців, призначених у період з 01 січня 2024 року до дати набрання чинності цією Постановою.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в частині відмови в задоволенні позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 22, 58 Конституції України, пунктів 4, 5 Порядку №622, в редакції від 20 липня 2024 року із змінами, внесеними постановою КМУ №823 та з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі №240/25473/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/25473/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін