25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №440/9263/24
адміністративне провадження № К/990/45922/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №440/9263/24 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25 лютого 2016 року по 16 березня 2016 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25 лютого 2016 року по 16 березня 2016 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року за вирахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 440/9263/24 залишено без руху. Надано Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання документу, що підтверджує сплату судового збору. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року задоволено заяву Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про продовження строку на усунення недоліків. Продовжено Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова про відстрочення сплати судового збору по справі № 440/9263/24.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 440/9263/24 повернуто скаржнику у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Відповідач повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 440/9263/24, наведені Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова. Клопотання Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 440/9263/24 залишено без руху. Надано Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами. Роз'яснено Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі №440/9263/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
07 листопада 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №440/9263/24. Заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду апеляційної скарги по суті.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі №440/9263/24 без руху суд апеляційної інстанції зазначив про пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою та незазначенням у клопотання про поновлення строку обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
При цьому, апеляційний суд зауважував, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційний суд зазначив, що Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги 16 жовтня 2024 року, а саме, не надано документа про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.
А тому, на думку апеляційного суду, посилання відповідача на те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первинному поданні апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з апеляційною скаргою вдруге, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не може свідчити про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
З посиланням на правові позиції, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, Верховним Судом в ухвалі від 23 грудня 2021 року у справі № 520/14563/2020, суд апеляційної інстанції також зазначив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Крім того, апеляційний суд зауважив, що та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
При цьому, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт сплати скаржником судового збору не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оплата судового збору була здійснена не своєчасно.
Апеляційний суд, надаючи оцінку обґрунтованості поданого відповідачем клопотання, зазначив, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (06 грудня 2024 року) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (16 березня 2025 року) сплинуло більше трьох місяців, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.
А тому суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху отримано 24 березня 2025 року о 23:55.
Проте, відповідачем у встановлений судом строк, вимоги ухвали не виконано, будь-яких заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом до суду не надано.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом вірно застосовано положення пункту 1 частини першої статті 299 КАС України. Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №440/9263/24 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська