про відмову у відкритті касаційного провадження
25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №560/19437/23
адміністративне провадження № К/990/45881/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року (суддя Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року (колегія у складі суддів Сапальової Т.В., Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.)
у справі № 560/19437/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області), в якому просив:
1) визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФ України у Волинській області від 02.05.2023 та рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 26.10.2023;
2) зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи для призначення та обчислення пенсії за віком такі періоди: періоди трудової діяльності, записи про які внесені до трудової книжки НОМЕР_1 : а саме з 08.09.1980 по 26.05.1981, з 23.06.1983 по 27.08.1986, з 15.08.1991 по 15.06.2002, з 18.06.2002 по 12.07.2018; період навчання в Азербайджанському педагогічному інституті російської мови та літератури ім. М.Ф. Ахундова згідно диплому НОМЕР_2 з 08.08.1986 по 25.06.1991; період служби з 16.05.1981 по 25.05.1983 згідно військового квитка НОМЕР_3 , виданого 16.05.1981, а також врахувати при обчисленні пенсії заробітну плату, зазначену у довідці від 21.02.2023 № 166.
3) зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу з 25.04.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував рішення ГУ ПФ України у Волинській області від 02.05.2023 № 2220300021681 та рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 26.10.2023 № 222030021681. Зобов'язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 08.09.1980 по 26.05.1981, з 23.06.1983 по 27.08.1986, з 15.08.1991 по 15.06.2002, з 18.06.2002 по 12.07.2018, навчання з 08.08.1986 по 21.06.1991 та період військової служби з 16.05.1981 по 25.05.1983. Зобов'язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.2023, з урахуванням при її обчисленні довідки про заробітну плату від 21.02.2023 № 166. Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
07.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Хмельницькій області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються рішення територіальних органів Пенсійного фонду України щодо відмови особі в призначенні пенсії за віком з причини не зарахування до трудового (страхового) стажу періодів трудової діяльності й навчання та періоду проходження військової служби.
Хмельницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 22.11.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Таким чином, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, прийняті у цій справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Хмельницькій області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 560/19437/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб