25 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 620/16073/24
адміністративне провадження № К/990/34144/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит Смаку»
до Міністерства економіки України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Виноградової Д.О. від 21 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Карпушової О.В., Епель О.В., Файдюка В.В. від 16 липня 2025 року
Короткий зміст позовних вимог
1. 06 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит Смаку» (далі - ТОВ «Оксамит Смаку», позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мінекономіки «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ "Оксамит Смаку"» щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, укладеного 21 лютого 2024 року з «GAGAN INTERNATIONAL» (Індія);
- зобов'язати Мінекономіки повторно розглянути його заяву від 11 листопада 2024 року на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків з окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, відповідно до контракту № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, укладеного 21 лютого 2024 року з «GAGAN INTERNATIONAL» (Індія).
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Оксамит Смаку» зазначає, що лінія екстракції розчинником, що є предметом контракту від 21 лютого 2024 року № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, визначена як складний технічний виріб, строк виготовлення та транспортування якого перевищує 180 днів, що відповідає умовам Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року № 104 (далі - Порядок № 104). Граничний строк розрахунків (180 днів) щодо першого авансового платежу ($ 50 000,00 дол. США від 10 червня 2024 року) спливає 07 грудня 2024 року. Позивач зазначає, що ним було надано лист-запит та лист-відповідь від 11 листопада 2024 року від контрагента «GAGAN INTERNATIONAL», які підтверджують, що лінія екстракції розчинником виготовлена, але перебуває на пакуванні в Індії, що є очевидним обґрунтуванням неможливості ввезення товару в межах 180 днів (до 07 грудня 2024 року).
Відповідач неправильно визначив 03 лютого 2025 року як термін оплати за товар. Ця дата була запропонована позивачем як дата завершення продовження зовнішньоекономічної операції для першого платежу ($ 50 000,00 дол. США), обрана з метою уникнення повторного звернення, оскільки до цієї дати спливав би строк розрахунків за наступним платежем. Умови та строки оплати, визначені пунктом 2.2.1 Контракту від 21 лютого 2024 року № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, були виконані (90 % вартості) до моменту подачі заяви, залишок у розмірі 10 % буде сплачено після розвантаження та приймання товару. Відмова Мінекономіки у продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, є необґрунтованою, оскільки ґрунтується на хибній інтерпретації поданих документів та суперечить Порядку № 104.
Правовідносини є триваючими, тому відповідач з 19 листопада 2024 року мав застосувати нову процедуру, передбачену пунктом 3 Порядку № 104 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1310; далі - Постанова КМУ № 1310) - спочатку повідомити заявника про недоліки (залишити без руху), надати 10 денний строк для їх усунення, а не одразу відмовляти. Мінекономіки у порушення вимог пункту 5 Порядку № 104 не оприлюднило на офіційному вебсайті Міністерства наказ від 27 листопада 2024 року № 26766.
3. Відповідач не визнав позов, у відзиві зазначав, що позивач разом із заявою на одержання висновку не надав листи та/або повідомлення на обґрунтування необхідності продовження установлених строків розрахунків; контрактом та поданими документами не визначено терміну оплати за товар у строк до 03 лютого 2025 року. Твердження ТОВ «Оксамит Смаку» про неможливість транспортування товару на митну території України у зв'язку з його знаходженням у порту Індії є суб'єктивною думкою позивача. Пункт 3 Порядку № 104 у редакції Постанови КМУ № 1310 застосовується лише заяв щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, які надійшли до Мінекономіки з 19 листопада 2024 року. Доступ до інформаційних ресурсів та розділів на офіційному вебсайті Мінекономіки було обмежено відповідно до пункту 4 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, задовольнив позов.
5. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач ТОВ «Оксамит Смаку» звернувся до відповідача із заявою щодо продовження граничних строків розрахунків за контрактом від 21 лютого 2024 року № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, вказавши, що предмет контракту - виробнича лінія - є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування якого перевищує встановлений законодавством 180-денний термін.
Твердження відповідача щодо відсутності листів та повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, долученими до матеріалів справи листом від 11 листопада 2024 року, направленим позивачем до «GAGAN INTERNATIONAL», із проханням повідомити про статус виконання контракту, відповіддю контрагента про те, що лінія виготовлена та проходить пакування для подальшого транспортування до України, а також коносамент № G-NSA-GDN-24-25-156, який підтверджує, що 26 листопада 2024 року лінія була завантажена у 8 морських контейнерів та поміщена на судно CAP SAN SOUNIO.
З урахуванням зазначеного та сплати ТОВ «Оксамит Смаку» на день подання заяви про продовження строків (11 листопада 2024 року) 90 % ціни Контракту, обґрунтування відповідачем підстав відмови у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, що зазначено у наказі від 27 листопада 2024 року Мінекономіки № 26766, є такими, що не відповідає поданим документам та суперечить Порядку № 104.
Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що заява ТОВ «Оксамит Смаку» мала розглядатися відповідачем за процедурою, передбаченою Порядком № 104 у редакції Постанови КМУ № 1310, оскільки правовідносини між сторонами є триваючими.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
7. На обґрунтування касаційної скарги Мінекономіки покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 3 та абзацу третього пункту 10 Порядку № 104, а також те, що Верховний Суд не викладав висновок стосовно застосування зазначених норм у питанні прийнятності заяви щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Мінекономіки зазначає, що ТОВ «Оксамит Смаку» не надало копію листів/повідомлень, які обумовлюють і обґрунтовують необхідність продовження строків розрахунків. Лист «GAGAN INTERNATIONAL» від 11 листопада 2024 лише підтверджує статус виконання контракту (лінія виготовлена та пакується), але не обґрунтовує необхідність продовження строку до 03 лютого 2025 року; будь-які обставини, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність для позивача продовження установлених строків розрахунків у вказаному листі відсутні.
Контракт (з додатковою угодою від 23 серпня 2024 року) передбачає виробництво до 30 вересня 2024 року та доставку до порту до 15 жовтня 2024 року, без згадки про 03 лютого 2025 року як дату строку оплати. Аванс сплачено 10 червня 2024 року, але немає доказів потреби в продовженні. Суд апеляційної інстанції помилково вважав заповнену заяву достатньою, ігноруючи вимоги до комплектності.
Коносамент від 26 листопада 2024 року № G-NSA-GDN-24-25-156 був поданий лише до суду, а не до Мінекономіки із заявою від 11 листопада 2024 року, тому Міністерство не могло його врахувати при видачі наказу, а суд першої інстанції неправильно поклався на нього як на підставу для задоволення позову.
8. ТОВ «Оксамит Смаку» у відзиві на касаційну скаргу посилається на висновки Верховного Суду про мотивованість відмов Мінекономіки для можливості усунення недоліків заяв, сформульовані у постановах від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а.
Лист «GAGAN INTERNATIONAL» від 11 листопада 2024 року обґрунтовує необхідність продовження строків через затримки у виробництві та логістиці (лінія виготовлена, пакується, очікується відвантаження). Позивач наголошує, що цей лист відповідає вимогам пункту 3 Порядку № 104 як "повідомлення, яке обумовлює та обґрунтовує необхідність продовження", а дата 03 лютого 2025 року - це розрахунковий строк завершення операції (оплата решти після монтажу), а не довільна дата.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. 12 серпня 2025 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
10. Верховний Суд ухвалою від 25 серпня 2025 року відкрив касаційне провадження.
11. 08 вересня 2025 року позивач подав відзив на касаційну скаргу.
12. Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2025 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 листопада 2025 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ТОВ «Оксамит Смаку» провадить основний вид діяльності - 10.41 виробництво олії та тваринних жирів.
14. 21 лютого 2024 року ТОВ «Оксамит Смаку» уклало з нерезидентом «GAGAN INTERNATIONAL» (Індія) контракт № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4 на виготовлення та поставку лінії екстракції розчинником потужністю 100 тонн на день з уловлювачем вологого пилу та трубопроводами від тостера для видалення розчинника до вловлювача вологого пилу. Лінія є високотехнологічним та складним технічним виробом, який виготовляють виключно на замовлення (не конвеєрним способом) із урахуванням завантаженості виробничих потужностей самого виробника; обладнання є складним технічним вузлом, який включає багато менших технічних модулів, про що зазначила Специфікація самого Контракту. Умовами Контракту Сторони визначили кінцеву вартість лінії - 330 000 доларів США, на умовах ЕХ WORKS.
15. У пункті 2.2.1 контракту визначили, що покупець сплатить авансовий платіж - 30% вартості контракту як передплату на момент підтвердження/замовлення на придбання; 60 % вартості контракту перед відвантаженням/рахунком на постачання; 10 % через 30 днів після успішного приймання-передачі або через 3 місяці з дати товаротранспортної накладної, за більш ранньою з зазначених подій.
16. 10 червня 2024 року ТОВ «Оксамит Смаку» сплатило на користь «GAGAN INTERNATIONAL» частину авансового платежу у сумі 50 000,00 доларів США (платіжна інструкція № Р240610983), 06 серпня 2024 року - 99 000,00 доларів США (платіжна інструкція № Р2408006983).
17. 23 серпня 2024 ТОВ «Оксамит Смаку» та «GAGAN INTERNATIONAL» уклали додаткову угоду до Контракту № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4, якою визначили пункт 2.2.6 Контракту у такій редакції: 2.2.6 (а) Постачальник має виготовити Лінію екстракції розчинником потужністю 100 тон на день у строк до 30 вересня 2024 року; 2.2.6 (b) Постачальник має доставити лінію екстракції розчинником потужністю 100 тон на день до порту відвантаження - Mundra (India) у строк до 15 жовтня 2024 року.
18. 26 серпня 2024 року ТОВ «Оксамит Смаку» сплатило на користь «GAGAN INTERNATIONAL» 50 000,00 доларів США (платіжна інструкція № Р240826983), а 23 вересня 2024 року - 98 000,00 доларів США.
19. 11 листопада 2024 року ТОВ «Оксамит Смаку» направило лист-запит до «GAGAN INTERNATIONAL» із проханням повідомити про статус виконання контракту, на що останній надав відповідь, що лінію виготовили і вона проходить пакування для подальшого транспортування до України.
20. Цього ж дня ТОВ «Оксамит Смаку» звернулося до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
21. 26 листопада 2024 року виконавець завантажив лінію за контрактом № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4 у 8 морських контейнерів та помістив на судно CAP SAN SOUNIO, що підтверджує коносамент № G-NSA-GDN-24-25-156.
22. 27 листопада 2024 року Мінекономіки прийняло наказ № 26766, яким відмовило у видачі висновку ТОВ «Оксамит Смаку» щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Відмова обґрунтована тим, що заявник подав документи з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 Порядку № 104, щодо комплектності та оформлення документів (відсутні листи, повідомлення, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, у тому числі у контракті та поданих документах не визначили термін оплати за товар у строк до 03 лютого 2025 року, як зазначив заявник у заяві на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком).
23. Позивач вважає вказаний наказ відповідача протиправним, тому звернувся до суду.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.
25. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
29. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
30. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX) здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
32. Згідно з частинами другою та третьої статті 11 Закону № 2073-IX адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.
33. Адміністративний орган зобов'язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.
34. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
35. Таким чином, суд здійснює перевірку рішень суб'єктів владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону, дотримання меж повноважень та встановленого порядку, а також забезпечення принципу пропорційності. Водночас суд не наділений повноваженнями самостійно визначати доцільність обраного адміністративним органом заходу реагування чи замінювати його на інший, оскільки це перебуває в дискреційних повноваженнях органу.
36. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 825/602/17 та від 22 серпня 2018 року у справі № 826/10548/17 щодо визначення поняття «дискреційні повноваження».
37. За визначеннями, наведеним у статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-XII), зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
Переказ валютних коштів за межі України - переказ грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України.
38. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 959-XII усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
39. Валютне регулювання в Україні ґрунтується, зокрема на принципі свободи здійснення валютних операцій, який, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII), передбачає право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн, та придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
40. Водночас Національний банк України, згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2473-VIII, за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:
2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
41. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473-VIII).
42. За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону № 2473-VIII).
43. Частина четверта статті 13 Закону № 2473-VIII визначає, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
44. Таким центральним органом виконавчої влади є Мінекономіки, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, формує та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
45. Тобто, Мінекономіки наділене повноваженнями за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі відповідного висновку (з урахуванням положень статті 13 Закону № 2473-VIII).
46. Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, зокрема, під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (абзац 7 пункту другого Порядку № 104).
47. Особливістю справи, яка розглядається, є те, що між моментом звернення ТОВ «Оксамит Смаку» до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, які встановив Національним банком (11 листопада 2024 року), та прийняття Мінекономіки наказу № 26766 про відмову у видачі ТОВ «Оксамит Смаку» такого висновку (27 листопада 2024 року), відбулася зміна механізму видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
48. Пункт 3 Порядку № 104 (у редакції, чинній до 19 листопада 2024 року) передбачав, що для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
- заяву на одержання висновку за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
49. Нова редакція Порядку № 104 (чинна з 19 листопада 2024 року) додатково вимагає від резидента надання документів, що підтверджують причини затримки (листи від виробника, акти виявлених дефектів, транспортно-експедиційні договори тощо), документи про вжиті заходи до своєчасного проведення розрахунків, інші документи, які підтверджують належність операції до експорту/імпорту товарів згідно з пунктом 2 Порядку; водночас вилучено згадку про «коносаменти» та «транспортні документи» як окремі обов'язкові документи. Також встановлює чіткий строк подання такої заяви - «не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком або продовжених відповідно до цього Порядку».
50. Пункт 4 Порядку № 104 у редакції, чинній до 19 листопада 2024 року, визначав, що Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
51. З 19 листопада 2024 року Порядок № 104 доповнено пунктами 3-1- 3-4, які визначають способи подання заяви (пункт 3-1), випадки залишення заяви без руху (пункт 3-2), залишення заяви без розгляду (пункт 3-3), та строки, протягом яких Мінекономіки має прийняти рішення про видачу або відмову у видачі висновку (пункт 3-4).
52. На момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу пункт 10 Порядку № 104 (у редакції, чинній з 19 листопада 2024 року) передбачав, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі висновку є:
документи, подані для отримання висновку, містять неповну, суперечливу, недостовірну інформацію та/або не відповідають вимогам законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного регулювання;
документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів;
заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;
у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;
операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку;
у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення;
здійснення всіх розрахунків за відповідними операціями з експорту та імпорту товарів, щодо яких подано заяву, зокрема здійснення імпорту товарів відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
зазначений у заяві строк, на який резидент просить продовжити установлений граничний строк розрахунків, не підтверджується доданими до заяви документами (їх копіями);
до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції».
53. Тоді як попередня редакція (пункт 10 Порядку № 104) містила формулювання: «У видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли...» та інші підстави для відмови.
54. Стаття 58 Конституції України у частині першій проголошує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
55. Між тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 вважав, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
56. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказав, що рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, чинним на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу.
57. Такий правовий підхід слід застосовувати до всіх триваючих адміністративних правовідносин, тобто тих, що продовжуються в часі та не обмежуються разовою дією (зокрема, розгляд заяв, регуляторні заходи, рішення контролюючих органів тощо). Зазначене слідує з принципів верховенства права (стаття 8 Конституції України), заборони зворотної дії законів (частина перша статті 58 Конституції) та забезпечення правової визначеності; запобігає ретроспективному (зворотному) застосуванню норм, яке могло б порушити права суб'єктів господарювання, водночас дозволяє органам державної влади враховувати актуальне регулювання на етапі прийняття рішень.
58. Тобто, якщо законодавство змінюється під час триваючих відносин без перехідних положень, то застосовується нова норма, оскільки правовідносини тривають до вчинення дії/прийняття рішення суб'єкта владних повноваження.
59. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що правовідносини між позивачем та відповідачем є триваючими, а тому до розгляду заяви ТОВ «Оксамит Смаку» від 11 листопада 2024 року мала застосовуватися нова редакція Порядку № 104 (у редакції Постанови КМУ від 15 листопада 2024 року № 1310), чинна з 19 листопада 2024 року.
60. Отже, оскільки наказ Мінекономіки № 26766 був прийнятий 27 листопада 2024 року, відповідач був зобов'язаний керуватися новою редакцією Порядку № 104, чинною на момент прийняття рішення.
61. Відповідно до пункту 3-2 Порядку № 104 (у редакції, чинній з 19 листопада 2024 року) у разі подання резидентом або його уповноваженим представником заяви та документів із порушенням вимог, встановлених цим Порядком, чи подання неповного переліку документів, передбачених пунктом 3 цього Порядку, Мінекономіки інформує резидента або його уповноваженого представника про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви та відповідних документів шляхом направлення через офіційний канал зв'язку відповідного повідомлення, що містить інформацію про виявлені недоліки, із посиланням на порушені вимоги цього Порядку, спосіб і строк усунення недоліків, а також способи, порядок і строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Строк для усунення недоліків становить 10 робочих днів.
За обґрунтованим клопотанням резидента або його уповноваженого представника Мінекономіки може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений абзацом другим цього пункту, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому встановлений законом строк розгляду заяви продовжується на строк залишення заяви без руху.
62. Запровадження процедури залишення заяви без руху є суттєвою процедурною гарантією для резидентів, оскільки забезпечує право на виправлення недоліків без втрати правових наслідків первинного звернення, що критично важливо для дотримання граничних строків валютних розрахунків, встановлених Національним банком, та захищає від формального відхилення через незначні недоліки у документах. Це також узгоджується з положеннями статті 43 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», який також передбачає інститут залишення звернення без руху.
63. Натомість у цій справі відповідач не застосував процедуру залишення заяви без руху, передбачену пунктом 3-2 Порядку № 104 (нова редакція), незважаючи на те, що ця процедура є обов'язковою з 19 листопада 2024 року; не направив позивачу повідомлення про виявлені недоліки (якщо такі були) протягом трьох робочих днів; позбавив позивача права на усунення можливих недоліків у поданих документах протягом 10 робочих днів; порушив принцип збереження дати подання заяви, оскільки у разі правильного застосування процедури залишення без руху заява позивача зберігала б дату первинного подання після усунення недоліків.
64. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє твердження відповідача про те, що заява ТОВ «Оксамит Смаку» не мала розглядатися відповідно до нової редакції Порядку № 104 та погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність наказу Мінекономіки від 27 листопада 2024 року № 26766, яким відмовлено у видачі ТОВ «Оксамит Смаку» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту № GI/19/02/24/CSEP/UK/GG/R4.
65. Верховний Суд також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зобов'язали Мінекономіки повторно розглянути заяву позивача від 11 листопада 2024 року, що відповідає положенням частини другої статті 245 КАС України.
66. Повторний розгляд заяви позивача дасть змогу відповідачу прийняти законне рішення з дотриманням усіх процедурних вимог Порядку № 104 у редакції, чинній на момент розгляду, та з урахуванням правових висновків, викладених у цій постанові.
67. Незастосування Мінекономіки процедури залишення заяви без руху у випадку ТОВ «Оксамит Смаку» є самостійною підставою для визнання оскаржуваного наказу протиправним.
68. Тому Верховний Суд не надає оцінки правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо можливого неповного переліку документів, поданих ТОВ «Оксамит Смаку» до Мінекономіки, обґрунтованості його заяви та наявність у відповідача підстав для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями.
69. Щодо твердження відповідача про те, що коносамент від 26 листопада 2024 року № G-NSA-GDN-24-25-156 не міг бути врахований при прийнятті оскаржуваного наказу, оскільки не був поданий разом із заявою 11 листопада 2024 року, Верховний Суд зазначає таке.
70. За процедурою залишення заяви без руху, передбаченою пунктом 3-2 Порядку № 104 у редакції, чинній з 19 листопада 2024 року, позивач мав би можливість доповнити подані документи, у тому числі долучити коносамент, який засвідчує фактичне відвантаження товару 26 листопада 2024 року.
71. Застосовуючи попередню процедуру, за якою будь-які недоліки були підставою для відмови у видачі висновку без надання можливості їх виправити, Мінекономіки фактично позбавило позивача права на належну адміністративну процедуру та передбачуваний розгляд його заяви.
72. Верховний Суд підкреслює, що процедура залишення без руху (пункт 3-2 Порядку № 104) є обов'язковою гарантією адміністративної процедури, яка узгоджується з принципами пропорційності та балансу інтересів (статті 11 Закону № 2073-IX).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
74. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 3 та абзацу третього пункту 10 Порядку № 104 є необґрунтованими, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, належно оцінили подані докази та дійшли законних і обґрунтованих висновків.
75. Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Мінекономіки слід залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
76. Оскільки Верховний Суд не ухвалює нового рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 620/16073/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
О.П. Стародуб