Справа № 991/11393/25
Провадження 1-кс/991/11481/25
20 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
детектива ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5
на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4
про відмову у задоволенні клопотання
у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024,
1. Стислий опис судового провадження.
05.11.2025 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_5 на постанову від 29.10.2025 детектива НАБУ ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким розпочато судовий розгляд 11.11.2025 з перервами до 17.11.2025, 20.11.2025.
2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «1.Скасувати постанову детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від, 29.10.2025р. про відмову у задоволенні клопотання. 2. Зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України повторно розглянути клопотання від 27.10.2025р. про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024р.за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, в порядку ст.220 КПК України»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Матеріали кримінального провадження містять висновок експерта від 25.10.2024р. №СЕ- 19/103-24/12816-АВ та висновок експерта від 06.11.2024р. №СЕ-19/103-24/14606-АВ.
Вказані судово-автотоварознавчі експертизи покладені в основу висновку судово-економічної експертизи від 26.02.2025р. №СЕ-19/103-25/1990-ЕК.
Згідно висновку експерта від 25.10.2024р. №СЕ-19/103-24/12816-АВ експертом визначено, що середня ринкова ціна транспортного засобу марки «RENAULT» модель «PREMIUM», 2011 року виготовлення, без врахування коефіцієнту на пошкодження та пробігу, станом на 23.05.2023р., складала 2156 622,58 грн.
Згідно висновку експерта від 06.11.2024р. №СЕ-19/103-24/14606-АВ експертом визначено, що середня ринкова ціна транспортного засобу марки «RENAULT» модель «PREMIUM», 2010 року виготовлення, без врахування коефіцієнту на пошкодження та пробігу, станом на 23.05.2023р« складала 2 090 792,43 грн.
Як вбачається зі змісту висновків, експертні дослідження проводилися без огляду транспортних засобів, на підставі трьох оголошень, які детектив Ту БЕБ у Волинській області на власний розсуд повважала за доцільне надати експерту.
Відповідно, суть експертного дослідження звелася до сумування експертом ціни трьох транспортних засобів з наданих слідчим оголошень, результатом чого і було визначення середньої ринкової ціни, однак конкретних транспортних засобів.
Вказане формулювання - середня ринкова ціна конкретного транспортного засобу містить суперечність, оскільки це або середня ціна на ринку, або ж ціна конкретного об'єкта дослідження.
На підставі зазначених висновків судово-автотоварознавчих експертиз проведено судовоекономічну експертизу, в межах якої експерт ОСОБА_6 (свідоцтва від 09.04.2024р. та від 09.04.2024р.), допустивши в мотивації висновку ряд описок та суперечностей, зазначила, що розмір матеріальної шкоди становить 6 052 184,99 грн.
При цьому, алгоритм підтвердження матеріальної шкоди полягає у наступній математичній дії: ціна закупівлі (10 299 600,00 грн.) - середні ринкові ціни згідно висновків судовоавтотоварознавчих експертиз (2 156 622,58 грн. + 2 090 792,43 грн.) = 6 052 184,99 грн.
На підставі зазначених документів щодо визначення розміру заподіяної шкоди ОСОБА_5 повідомлено про підозру та ініційовано вжиття запобіжного заходу; з огляду на розмір інкримінованої прокурором прийнято рішення про зміну підслідності (постанова від12.05.2025р.)».
2.2 В судовому засіданні слідчий суддя поставив на обговорення питання про належність кримінального провадження №72024031050000007 від 13.09.2024 до предметної підсудності ВАКС.
Скаржник ОСОБА_3 вважав, шо таке кримінальне провадження непідсудне ВАКС.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 вважав таке кримінальне провадження належним до предметної підсудності ВАКС з огляду на пункт 20-9 розділу XІ КПК, проте зазначив, що підслідність НАБУ і предметна підсудність ВАКС є різними поняттями.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Судом встановлено такі обставини:
24.04.2025 у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, а саме «за версією органу досудового розслідування ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 , обіймаючи посаду голови Ківерцівської міської ради, усвідомлюючи покладені на нього обов'язки, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах іншої юридичної особи - ТОВ «Елсідо Юніон», з метою розтрати чужого майна - коштів територіальної громади, які в силу займаної посади перебували у його віданні, розпорядником яких він виступав, у період часу з 02.05.2023 по 03.06.2023, діючи в умовах воєнного стану, уклав Договір поставки №152 від 23.05.2023 на загальну суму 10 299 600,00 грн, що призвело до розтрати коштів Ківерцівської територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн, через проведення закупівлі за завищеною вартістю, чим було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Ківерцівської міської ради на вказану суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри».
12.05.2025 постановою прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №72024031050000007 визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) з огляду на розмір завданої шкоди в сумі 6 052 184,99 грн.
19.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 у справі №991/6077/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 до 6 (шести) місяців, тобто до 24.10.2025.
16.10.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 у справі №991/10690/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 до 9 (дев'яти) місяців, тобто до 24.01.2026.
3.2. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Чинною з 17.07.2025 редакцією частини 5 статті 216 КПК із змінами, внесеними Законом України від 17.06.2025 № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено певним спеціальним суб'єктом з наведеного переліку; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Водночас, абзацом 2 пункту 20-9 КПК (запровадженим із 17.07.2025 тим же Законом України від 17.06.2025 №4496-IX) визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та які перебувають у провадженні Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення», продовжують здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України відповідно до вимог цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з чинною частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також згідно з чинним з 17.07.2025 пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від однієї тисячі до п'яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Враховуючи вищенаведене, чинною з 17.07.2025 редакцією статті 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Тобто з 17.07.2025 кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК, належить до предметної підсудності ВАКС винятково за умови перевищення розміру предмету такого кримінального правопорушення або розміру завданої таким шкоди 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, тоді як до 17.07.2025 ознакою предметної підсудності ВАКС був розмір предмету такого кримінального правопорушення або розмір завданої таким шкоди у 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривень.
Отже, розмір завданої у період травень-червень 2023 року кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 191 КК, у кримінальному провадженні №72024031050000007, для належності до предметної підсудності ВАКС повинен становити не менше 13 420 000 грн. (2684 х 5000), що вочевидь перевищує наразі інкримінований розмір такої шкоди в сумі 6 052 184,99 грн.
Таким чином, із 17.07.2025 кримінальне провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 не належить до предметної підсудності ВАКС, передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК, що виключає можливість відповідного здійснення судового контролю у такому провадженні слідчими суддями ВАКС.
3.3. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Належить зазначити, що згадані норми пункту 20-9 розділу ХІ КПК щодо продовження здійснення детективами НАБУ досудового розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до ЄРДР та які перебувають у провадженні НАБУ станом на 17.07.2025 (на день набрання чинності Законом України від 17.06.2025 № 4496-IX) стосуються винятково питання підслідності НАБУ, та жодним чином не визначають предметну підсудність ВАКС з огляду на правову позицію, викладену в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 14.12.2021 в справі №991/4989/21, згідно з якою «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності провадження ВАКС.
3.4. Частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, якими серед інших є засади змагальності та диспозитивності.
Відповідно до статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Також до загальних засад кримінального провадження належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Виходячи із вищенаведеного, у разі встановлення під час судового провадження неналежності такого до предметної підсудності суду, відсутні підстави для подальшого судового провадження, й відтак таке належить закрити.
Керуючись статтями 7, 22, 26, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Закрити провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 25.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________