25 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/16747/24
Провадження № 22-ц/4815/1172/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 ,
- ОСОБА_2 ,
відповідачі - ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна",
- ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2025 року (ухвалене у складі судді Панас О.В., повний текст рішення суду складено 02 червня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди, -
09 вересня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди.
Позов обґрунтовували тим, що 09.09.2021 о 08 год. 55 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Соломії Крушельницької - вул. Степана Бандери водій ОСОБА_2 керував автомобілем "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу і допустив зіткнення з автомобілем "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 16.11 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/19204/21 від 01.04.2022, переглянутою та залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду у справі за № 569/19204/21 (провадження за № 33/4815/407/22) від 17.06.2022. провадження в справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У подальшому, 08.08.2022 інспектором ВРОМ ДТП УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Лагнюк С.М., було складено протокол про адміністративне правопорушення, із серією та номером ДПР 18 № 358718, щодо ОСОБА_3 , за порушення вимог п. 16.4 Правил дорожнього руху України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Так, згідно вказаного протоколу, 09.09.2021 о 08 год. 55 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Соломії Крушельницької - вул. Степана Бандери водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя на якому утворився затор, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем "Mitsubishi Lancen", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який маючи переважне право проїзду, перетинав перехрестя, рухаючись із другорядної дороги. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 16.4 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/12031/22 від 09.09.2022, визнано винним ОСОБА_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося.
10.09.2021 страхувальники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили страховика Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхувальника ОСОБА_3 про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія ОСОБА_3 , та подали заяву про страхове відшкодування, з додатком (справа № 9361).
25.10.2021 страхувальники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися на СТО "BЛАСТ" - СПД ФО ОСОБА_4 , щодо визначення вартості, а також проведення відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (договір від 25.10.2021, акт фактично виконаних робіт від 21.02.2022, фіскальний чек від 21.02.2022, на загальну суму 99 434 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні, 00 коп. (без ПДВ).
09.09.2022 страхувальником ОСОБА_1 як власником автомобіля "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , отримано від страховика Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхувальника ОСОБА_3 страхове відшкодування, в розмірі 48 072 (сорок вісім тисяч сімдесят дві) гривні, 68 коп.. при цьому, передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза складає 00 (нуль) гривень, 00 коп. (заява на видачу готівки № 12НХ45401 від 09.09.2022. повідомлення про отримання переказу фізичними особами від 09.09.2022).
Із врахуванням франшизи у розмірі 00,00 грн., з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" підлягає стягненню 51 361,32 грн., недоплаченого страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 (з розрахунку: 99 434,00 грн - 00,00 грн. - 48 072,68 грн = 51 361,32 грн), а також інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238,68 грн. та три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087,21 грн.
У зв'язку із тривалим перебуванням під незаконним адміністративним переслідуванням, участю у затяжних судових процесах, а також довгочасних спорах із страховиком Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхувальника ОСОБА_3 , вирішенням питань, пов'язаних із проведенням відновлювального ремонту автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єктивно були змушені докладати додаткових зусиль для організації свого нормального та повноцінного життя.
Виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та обсягу страждань, яких зазнали позивачі, з урахуванням усіх обставин справи, просять про стягнення з відповідача ОСОБА_3 200 000 (двісті тисяч) гривень, 00 коп., моральної (немайнової) шкоди, з яких: по 100 000 гривень на кожного позивача.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2025 року позов позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди, задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 матеріальну (майнову) шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 51 361 (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 32 коп., інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 68 коп., а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 21 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 4971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 70 коп. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 4971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 70 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 626 (шістсот двадцять шість) грн 87 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн 72 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн 72 коп.
Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 шкоди, заподіяна майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 62687,21 грн. Факт заподіяння позивачам моральної шкоди суд вважав доведеним, а тому стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів по 4971,70 грн. кожному, що становить 5 % від завданої суми матеріальної шкоди 99434,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_3 , через свого представника - адвоката Павлюка М.Г., оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі вказує, що вина ОСОБА_3 не була доведена у належному порядку - суд першої інстанції лише формально послався на постанову у справі про адміністративне правопорушення без критичної оцінки її змісту та фактичних обставин ДТП.
Суд першої інстанції не врахував, що саме позивач ОСОБА_2 , який перед виїздом з другорядної дороги на головну не дотримався вимог дорожніх знаків 2.4 та пункту 16.11 ПДР і не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, всупереч дорожньому знаку "Кінець головної дороги", не зупинився перед виїздом на головну дорогу і не переконався у відсутності небезпеки для руху, виїхав на смугу руху автомобіля "Volkswagen Touareg", під керуванням ОСОБА_3 та не надав йому дороги, чим створив аварійну ситуацію.
Судом необґрунтовано проігноровано ці порушення з боку позивача, попри те, що саме ненадання переваги в русі ОСОБА_2 є безпосередньою причиною настання ДТП, а не дії ОСОБА_3 , який здійснював маневр повороту ліворуч на перехресті, маючи переважне право проїзду.
Окрім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди, не з'ясувавши у повному обсязі належних обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відзив на апеляційну скаргу, у якому покликаються на її безпідставність та необґрунтованість.
Вказують, що вину відповідача ОСОБА_3 у неправомірних діях встановлено постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.09.2022 року у справі № 569/12031/22, яка набрала законної сили 09.09.2022.
Просять суд апеляційної інстанції врахувати, що фактично, у зв'язку із тривалим перебуванням під незаконним адміністративним переслідуванням, участю у затяжних судових процесах, а також тривалих спорах із страховиком ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", страхувальником ОСОБА_3 , вирішенням питань, пов'язаних із проведенням відновлювального ремонту автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єктивно були змушені докладати додаткових зусиль для організації свого нормального та повноцінного життя, а тому їм було завдано моральної шкоди, яку правомірно стягнуто судом.
Просять про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.09.2021 о 08 год. 55 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Соломії Крушельницької - вул. Степана Бандери відбулася ДТП за участі транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу - автомобіля марки "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а відносно водіїв - складено протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/19204/21 від 01.04.2022, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду у справі за № 569/19204/21 (провадження за № 33/4815/407/22) від 17.06.2022 року, закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 37-42, том 1).
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/12031/22 від 09.09.2022 року, яка набрала законної сили, визнано винним ОСОБА_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 32, том 1).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна". Згідно Полісу №ЕР.204458888 страхова сума за шкоду, завдану майну становить 130 000.00 грн.: Франшиза - 0.00грн.
10.09.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.
23.09.2021 ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" провело огляд пошкодженого транспортного засобу "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 .
Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження у ДТП, згідно Звіту №192B_SOS_-210910-229435 складає 54 226,42 грн .
На підставі вищезазначеного Звіту №192B_SOS_-210910-229435, страховик здійснив виплату на користь потерпілої ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 48 072,68 грн (54 226.42 грн - 6 153.74 грн) де 54 226,42 грн - вартість відновлювального ремонту КТЗ згідно Звіту; 6153,74 грн - ПДВ, що не включається в суму страхового відшкодування згідно cт. 36.2 Закону.
06.09.2022 ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 48 072,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.09.2022 N 00081941.
25.10.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися на СТО "BЛАСТ" - СПД ФО Терновець І.С., щодо визначення вартості, а також проведення відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується договором від 25.10.2021, актом фактично виконаних робіт від 21.02.2022, фіскальним чеком від 21.02.2022, на загальну суму 99 434 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні, 00 коп. (без ПДВ), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 062575, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.2022, витягом з реєстру платників податку від 19.02.2016 № 1617163403588). (а.с. 66-73, том 1). Оскільки отриманого від ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування, завданої в ДТП шкоди, позивачі просили стягнути з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" 51 361,32 грн - різницю між понесеними витратами на відновлювальний ремонт транспортного засобу (99434 грн) та сплаченим страховим відшкодуванням (48072,68 грн).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання ДТП, далі - Закон №1961-IV).
У статті 9 Закону №1961-IV передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).
Водночас в Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.
Оскільки ОСОБА_1 було здійснено відновлювальний ремонт, пошкодженого в ДТП транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 99 434 грн, 00 коп. (без ПДВ), що підтверджується належними та допустимими доказами, місцевим судом правомірно стягнуто з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на її користь недоплачене страхове відшкодування у розмірі 51 361,32 грн - різницю між вартістю відновлювального ремонту (99 434,00 грн) та виплаченим страховим відшкодуванням (48 072,68 грн).
Крім того, відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних положень чинного законодавства, місцевим судом правомірно стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238,68 грн, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087,21 грн.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні "трансформують" шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін "інші обставини, які мають істотне значення" саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18).
Оскільки позивачами доведено заподіяння неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди, яка виразилася у порушенні їх звичних умов життя, погіршення стану здоров'я, самопочуття, емоційного стану, судом першої інстанції, з урахуванням вимог розумності та справедливості, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачів моральну шкоду, в розмірі по 4971,70 грн кожному, що становить 5 % від завданої суми матеріальної шкоди 99434,00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.