Справа № 554/1909/25 Номер провадження 11-сс/814/915/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13 листопада 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13 листопада 2025 року частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025170420000197 від 12.02.2025 та передано на відповідальне зберігання з правом користування власнику ОСОБА_5 автомобіль марки «CADILLAC» моделі «СТ5», червоного кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
У поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13 листопада 2025 року. Відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення автомобіля на відповідальне зберігання з правом користування власнику ОСОБА_5 .
Вказує, що наявні підстави вважати, що власність на автомобіль набувся внаслідок незаконних дій, а тому його передача особі порушує мету арешту майна і суперечить інтересам слідства.
Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до переконання, що у відкритті провадження за такою слід відмовити з огляду на наступне.
Стаття 392 КПК України закріплює вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом; а також ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За вимогами ст.309 КПК України, під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній, а також ухвали слідчого судді, зазначені в п. п. 1-13 ч. 1 цієї статті, перелік яких є вичерпним.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК України переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна чи відмову в скасуванні арешту, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді про часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду висловлювалися різні правові позиції щодо можливості оскарження ухвал слідчих суддів про скасування арешту на майно чи відмову в скасуванні такого арешту, і 20 травня 2024 року Об'єднаною палатою ККС Верховного Суду у справі № 712/191/23 (провадження №51-3208 кмо 23) сформульовано правовий висновок, де зазначено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто, судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст.174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають.
З вказаних підстав, посилання прокурора на практику Верховного Суду в інших справах, не можуть бути взяті до уваги.
У зв'язку із цим слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 399 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13 листопада 2025 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя Полтавського
апеляційного суду ОСОБА_2