з питання закриття провадження у справі
19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5665/25 пров. № А/857/31573/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Львівської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі №380/5665/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали,
провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року,
встановив:
У березні 2025 року позивач ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 “Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 №1076 “Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 03 “Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)» для всіх підрозділів з кодом 03 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 11 “Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» для всіх підрозділів з кодом 11 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Позивач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою апеляційного суду від 24.10.2025 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.09.2025 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
Заява мотивована тим, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 №1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині. Однак ухвалою Львівської міської ради №6117 від 02.04.2025 виправлено помилку та зрівняно у правах усіх постійних користувачів земельними ділянками. Як наслідок абзац 5 "Примітки" у додатку до ухвали №1076 до постійних користувачів земельними ділянками не застосовується взагалі. Відповідно ЛМР відновлено принцип рівності платників податків перед законом щодо земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні. Відтак станом на час подання цієї заяви відсутнє порушення прав з боку ЛМР, про яке заявлено позивачем в позовній заяві. Враховуючи те, що Львівською міською радою, як суб'єктом владних повноважень, вчинено дії щодо відновлення порушення земельного законодавства України шляхом прийняття ухвали №6117 від 02.04.2025, відтак вважає заявник, що є підстави для закриття провадження у справі з підстави визначеної п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Позивач подав апеляційному суду письмові заперечення на вказане клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку із його безпідставністю та необ'єктивністю доводів відповідача щодо факту відновлення прав та інтересів позивача.
Суд апеляційної інстанції заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви відповідача про закриття провадження у справі та доводи заперечення позивача з цього питання, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що у задоволенні заяви про закриття провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 8 ч.1 ст.238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З матеріалів справи видно, що підставами звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 було те, що Львівська міська рада прийняла оскаржувану ухвалу не дотримуючись підстав і правил ПК України та не на виконання відповідних приписів ПК України, а саме: 1) порушено ст. 143 Конституції України щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону: застосувавши критерій повноти інформації у відомостях з Державного земельного кадастру для встановлення ставок земельного податку, діяла не у відповідності до закону; 2) порушено принципи, на якому ґрунтується податкове законодавство щодо рівності платників податків перед законом та нейтральності оподаткування (пп.4.1.2, 4.1.8 п.4.1 ст.4 ПК України): як вбачається з приміток в додатку 1 оскаржуваної ухвали, Львівською міською радою встановлено ставку податку для юридичних осіб залежно від факту внесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру, а також наявності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.
Колегія суддів враховує, що заява відповідача про закриття провадження у справі обґрунтовується тим, що ухвалою Львівської міської ради №6117 від 02.04.2025 виправлено помилку та зрівняно у правах усіх постійних користувачів земельними ділянками, а отже відновлено порушені права та інтереси позивача.
Однак, згідно матеріалів справи, після прийняття Львівською міською радою ухвали №6117 від 02.04.2025, залишились незмінними приписи попередньої ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 в оскарженій позивачем частині щодо встановлення у додатку до вказаної ухвали спірних ставок земельного податку у розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки для земельних ділянок для всіх підрозділів з кодом цільового призначення - 03 та для всіх підрозділів з кодом цільового призначення - 11.
Апеляційний суд приходить до висновку, що на даній стадії апеляційного судового процесу не видається можливим встановити, чи у звязку з прийняттям Львівською міською радою ухвали №6117 від 02.04.2025 відновлено законні права та інтереси позивача, із врахуванням того, що позивач заперечує відповідні доводи відповідача і не вважає відновленими чи захищеними свої права та законні інтереси у розглядуваних правовідносинах.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для закриття провадження у справі №380/5665/25 згідно п.8 ч.1 ст.238 КАС України, відсутні, тому необхідно відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у цій адміністративній справі.
Керуючись статтями 238, 243, 319, 321, 325 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви Львівської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі №380/5665/25 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Суддя-доповідач В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська
Повний текст ухвали суду складено 24.11.2025 року