24 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13314/24 пров. № А/857/6005/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (суддя - Волдінер Ф.А., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №140/13314/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; 2) зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Відповідач не визнав позовних вимог. В суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України у повному обсязі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржене рішення суду неправомірним та таким, що прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та підтверджується доводами наведеними в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не було досліджено чи відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або чи було введено Кабінетом Міністрів України, для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Тобто чи відбулись такі зміни станом на 01.01.2023 для діючих військовослужбовців які проходять військову службу на посадах чи аналогічних посадах, яку займав позивач, який є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Також зазначає апелянт, що першою умовою для здійснення перерахунку пенсії є зміна розміру (підвищення) грошового забезпечення діючих військовослужбовців, яке в подальшому вплине на розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за посадою, яку займав позивач на день звільнення чи прирівняною до неї посадою. Вважає апелянт, що перерахунок (обчислення нового розміру) пенсії із суми грошового забезпечення, котра фактично не отримується діючим військовослужбовцем, суперечить запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права і засаді справедливості, оскільки призводить до отримання колишнім військовослужбовцем пенсії у більшому розмірі ніж поточна винагорода діючого військовослужбовця. Враховуючи вищенаведене, на думку апелянта, суд першої інстанції, прийняв рішення, яке суперечить нормам Закону №2262-ХІІ. Крім цього, ще однією умовою для здійснення перерахунку пенсії позивачу є рішення Кабінету Міністрів України (умови, порядок та розміри), з приводу того, що має бути проведений перерахунок пенсії. Однак починаючи з 01.03.2018 по сьогоднішній день включно Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям. Таким чином, відсутні підстави для виготовлення нової довідки для перерахунку пенсії позивачу. Кабінет Міністрів України визначив розмір 1762 гривні, який відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року і такий не змінив. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосувавши норми матеріального права в поєднанні з нормами процесуального права, неповно з'ясувавши всі обставини справи дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 20.01.25 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному органі - ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992p. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), що не заперечується сторонами та підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
05.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про виготовлення та направлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2023, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії (а.с.10-11).
За результатом розгляду цієї заяви від 05.09.2024 відповідач Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 11.10.2024 №09/П-8690/16732 повідомив, що станом на 01.01.2023 відповідно до пункту 4 Постанови №704 у грошовому забезпеченні діючим військовослужбовцям розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювалися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018. За відсутності станом на 01.01.2023 факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та надсилання їх до регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України (а.с.12-13).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у підготовці та наданні до пенсійного органу спірної довідки, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з врахуванням наступного.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Судом першої інстанції вірно враховано те, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На підставі системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Також судом першої інстанції вірно зазначено, що механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого установлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Судом першої інстанції вірно враховано те, що Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 було прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 також містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Також пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Крім того, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, у відповідному році не містять.
Так само відсутнє застереження щодо застосування у 2023 році як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, і у Законі України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX).
Частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом першої інстанції також вірно враховано правовий висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21), відповідно до якого, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) її пункт 4 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Також Верховний Суд у цій же постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що величина грошового забезпечення як виплати, яка є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), №500/1886/21 (постанова від 14.09.2022), №500/3840/21 (постанова від 22.09.2022), №120/648/22-а (постанова від 16.11.2022), №640/17686/21 (постанова від 04.01.2023), №160/2775/22 (постанова від 06.02.2023), №120/5264/22 (постанова від 04.04.2023).
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно зазначено, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та похідне від цього зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2023 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 (справа №21-484а13) та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 (справа №553/3619/16-а), від 15.07.2020 (справі №520/3360/19).
Судом першої інстанції також вірно спростовано доводи відповідача про те, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» (далі - Постанова №481).
З цього приводу вірно зазначено, що положеннями Постанови №481 не надано зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів у період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 Постанови №103, зокрема в частині внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Крім цього згідно з частиною першою статті 52 Закону України від 27.02.2014 №794-VІІ «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Урядом у Постанові №481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати правовідносини щодо врахування сталої величини (1762,00 грн) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (з дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18) до 12.05.2023 (до дня прийняття Постанови №481).
Крім того, Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Щодо неоднозначного трактування норм законодавства України, то Європейський суд з прав людини висловився у рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зазначивши про пріоритет застосування найбільш сприятливого для особи тлумаченням норм права.
Таким чином, зміна прожиткового мінімуму є підставою для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців та інших прирівняних до них осіб, який, відповідно, є розрахунковою величиною для визначення розміру пенсій осіб, звільнених зі служби.
Враховуючи, що у 2023 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зріс порівняно із застосованою відповідачем розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення позивача, починаючи з 01.03.2018 - прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача наявне право на виготовлення відповідачем та подання до пенсійного органу, у якому на обліку перебуває позивач, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 років з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2023 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року в адміністративній справі №140/13314/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська