25 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/22808/24 пров. № А/857/18346/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І. І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Потабенко В.А.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Львів 07 квітня 2025 року у справі № 380/22808/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
08.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Управління, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 30.07.2024 № 11516393/36738948 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 163 від 29.12.2023; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех», податкову накладну № 163 від 29.12.2023 датою того операційного дня, коли ця накладна була направлена засобами електронного зв'язку для реєстрації в ЄРПН.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи не надані платником, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків мав надати для обґрунтованого рішення про реєстрацію ПН. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Спірне рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірного рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню. Також зазначив, що враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнане протиправним та скасоване, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, слід зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган правомірно відмовив в реєстрації податкової накладної. Скаржник зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційні.
ТзОВ «Львів-Агротех» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення. Вказує на те, що ним надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Львів-Агротех», код ЄДРПОУ 36738948, ІПН 367389413060 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.10.2009 за номером 14151020000022707, як платник податків зареєстровано в ГУ ДПС у Львівській області, Пустомитівська державна податкова інспекція (Пустомитівський район), Державна податкова інспекція 13.10.2009, платником ПДВ зареєстровано 21.10.2009.
Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням, КВЕД 46.61, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. устаткуванням,
У ході здійснення господарської діяльності 29.12.2023 між ТзОВ «Львів-Агротех» та приватним підприємством «Протон» (код ЄДРПОУ 31516418) був укладений договір купівлі-продажу № 2912/23-133.
Згідно пунктів 1.1. 1.2 договору купівлі-продажу № 2912/23-133 від 29.12.2023 та специфікації № 1 від 29.12.2023 до договору купівлі-продажу № 2912/23-133 від 12.2023 позивач (за договором - продавець) зобов'язується передати у власність ПП «Протон» (за договором - покупець) трактор колісний SHIFENG SF404C (6230700085; Y230700187), код УКТЗЕД - 8701921080, трактор колісний SHIFENG SF404C (6230700122, Y230700368) код УКТЗЕД - 8701921080, загальною вартістю 543200,00 грн., у т. ч. ПДВ 90533,33 грн.
Згідно із пунктами 2.1 та 2.2 Договору купівлі-продажу № 2912/23-133 від 29.12.2023 ПП «Протон» шляхом оплати рахунку № 1935 від 29.12.2023 перерахувало позивачу повну вартість тракторів в сумі 543200,00 грн., у т. ч. ПДВ 90533,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1697 від 04.01.2024 та випискою з особового рахунку банку від 04.01.2024.
29.12.2023 відповідно до розділу 3 Договору купівлі-продажу № 2912/23-133 позивач передав, а ПП «Протон» отримало трактори, що підтверджується видатковою накладною № 1905 від 29.12.2023 та товарно-транспортною накладною № 29/12 від 29.12.2023.
Відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України після оплати вартості тракторів позивач склав та подав для реєстрації податкову накладну від 29.12.2023 № 163.
За результатами отриманої квитанції встановлено, що реєстрацію податкової накладної від 29.12.2023 № 163 у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів.
Позивач сформував та подав до ГУ ДПС у Львівській області пояснення щодо податкової накладної/розрахунку коригувань, реєстрацію якої зупинено, до якого додав копії документів.
У подальшому комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11516393/36738948 від 30.07.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 163 від 29.12.2023.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. Підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій.
Не погодившись з таким рішенням про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач в порядку п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України подано скаргу з поясненнями та копіями документів на підтвердження реальності здійснення операцій.
Рішенням ДПС України № 51072/36738948/2 від 13.08.2024 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 9 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі.
Як вже було вказано вище, за результатами отриманої квитанції встановлено, що реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд встановив, що 23.07.2024 позивач сформував та подав до ГУ ДПС у Львівській області пояснення № 71 щодо податкової накладних/розрахунків коригувань (від 29.12.2023 № 163), реєстрацію яких зупинено, до якого додав копії документів, а саме: копію витягу з Єдиного державного реєстру на 15.01.2024; копію свідоцтва платника ПДВ №100320020 від 21.10.2009; копію довідки від 04.12.2023 № 031-11-3-3-344; копію наказу №11 від 01.08.2023 про затвердження штатного розпису; копію податкової накладної №163 від 29.12.2023; копію договору оренди нежитлових будівель №10/01-22-2 від 10.01.2022, акту прийому-передачі від 10.01.2022 до договору оренди нежитлових будівель №10/01-22-2; копію акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2023 до договору №10/01-22-2; копії договору купівлі-продажу №2912/23-133 від 29.12.2023, специфікації №1 договору купівлі-продажу №2912/23-133 від 29.12.2023; копію рахунку №1935 від 29.12.2023; копію платіжної інструкції №1697 від 04.01.2024; копію виписки з банку від 04.01.2024; копії видаткової накладної №1905 від 29.12.2023; копію товарно-транспортної накладної №29/12 від 29.12.2023; копію контракту №?H17-01-2022 від 17.01.2022; копію додатку №30 від 12.07.2023 до контракту №?H17-01-2022 від 17.01.2022; копію митної декларації 23UA100060424942U3 від 18.10.2023; Копію інвойсу №?FS23107-6 від 04.08.2023; копію пакувального листа до інвойсу №SFS23107-6 від 04.08.2023; копію договору про надання послуг №С1-0109 від 01.09.2022; копію акту №1-11 від 29.09.2023; копію платіжної інструкції №1676 від 02.10.2023; копію виписки з банку від 02.10.2023; копію договору №04/07/22 від 04.07.2022; копії рахунку №UFIMO127590 від 21.09.2023; копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.09.2023 до договору №04/07/22; копію платіжної інструкції в іноземній валюті №110 від 22.09.2023; копію виписки з банку в іноземній валюті від 22.09.2023; копію договору №2685 від 04.07.2022; копію міжнародної накладної СМR для перевезення по залізниці №31501399; копію рахунку №UAIMO384013 від 28.09.2023; копію акту здачі-приймання виконаних робіт №UAIMO384013 від 28.09.2023 до договору №2685; копію платіжної інструкції №1666 від 28.09.2023; копію виписки з банку від 28.09.2023; копію договору №ПТ-0110/23 від 07.08.2023; копію акту надання послуг №1996 від 10.11.2023; копію платіжної інструкції №1868 від 14.11.2023; копію виписки з банку від 14.11.2023; копію договору транспортного експедирування №ТЕ-310823-01 сторінки; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4492 від 03.11.2023; копію товарно-транспортної накладної від 03.11.2023; копію платіжної інструкції №1859 від 09.11.2023; копію виписки з банку від 09.11.2023.
Разом з тим, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг». У графі «додаткова інформація» також зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач 1, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними підходами та не вказав конкретно, які ж саме документи не були подані.
З матеріалів справи убачається, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в переліку документів, необхідних для вирішення питання про її реєстрацію, не вказано які конкретні документи слід подати.
При цьому, колегія суддів зауважує, що законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу. Безперечно, такий перелік може самостійно визначити платник податку на власний розсуд у кожному випадку, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації.
Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Окрім цього, відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку також не може слугувати достатньою причиною для зупинення податкової накладної без зазначення конкретного переліку документів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податковий орган не довів правомірності зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії, а відтак і рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отож, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є ДПС України.
При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Окрім того, відповідно до частини другої статті 2 КАС України будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.
Частинами другою та четвертою статті 245 КАС України визначено повноваження суду щодо можливості прийняття рішення з приводу зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернуся.
Позаяк, на підставі зібраних у справі доказів суд першої інстанції правильно зазначив, що обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не встановлені, а відповідачем в свою чергу на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України таких обставин не доведено. При цьому, як убачається з матеріалів справи та наведених положень законодавства позивачем при складанні податкової накладної в повній мірі дотримано приписи норм ПК України, а відтак прийняття такого рішення щодо реєстрації податкової накладної виключає право відповідача діяти на власний розсуд.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на ДПС України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати податкову накладну не є втручанням у його дискреційні повноваження.
За таких обставин, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування цього рішення та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її подання.
Покликання апелянта на те, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, відтак, задоволення позовних вимог в цій частині є втручанням в його дискреційні повноваження, то такі спростовано вище.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, яка ґрунтується на тому, що подані платником податку документи для реєстрації податкової накладної повинні підтверджувати зазначені у такій дані, а предметом розгляду у такій категорії справ є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано констатував про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати таку подану податкову накладну.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 380/22808/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний