25 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9406/24 пров. № А/857/10271/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.
Запотічного І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року (головуючий суддя Дорошенко Н.О.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Рівне, у справі №460/9406/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача про її переведення із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 22.02.2024 про переведення позивача із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом. Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, то суд першої інстанції зазначив, що станом на дату видачі довідок про заробітну плату, так і на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення її на пенсію державного службовця (22.02.2024), відображена у довідках заробітна плата відповідала як первинним документам, так і чинному на той час законодавству, а нездійснення пенсійним органом перевірки відомостей, що відображені у довідках від 22.02.2024 №58-Ф та №59-Ф, за загальним правилом, не може бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на обчислення пенсії як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках від 22.02.2024 №58-Ф та №59-Ф, виданих ГУ ПФУ в Рівненській області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Порядок № 622 доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою КМУ № 823 від 12.07.2024, яка застосовується з 1 січня 2024 року. Враховуючи наведене, довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф втратили свою актуальність у зв'язку зі змінами в законодавстві, що безпідставно не взято до уваги судом.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 17.03.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За змістом розписки-повідомлення від 22.02.2024 до заяви позивачем долучено: паспорт; довідку про заробітну плату (спецпенсії) (58ф); довідку про заробітну плату (спецпенсії) (59ф); довідку про заробітну плату (спецпенсії) (60ф); документи, які засвідчують особливий статус особи (32Д стаж ДС); інший документ (запит КПР); інший документ (розписка); трудову книжку.
Заяву позивача від 22.02.2024 передано ГУ ПФУ в Чернігівській області для розгляду за принципом екстериторіальності.
В червні 2024 року, не отримавши відповідь на вищевказану заяву, позивач звернулася на Урядову «гарячу» лінію органу Пенсійного фонду щодо переведення на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу».
Листом від 20.06.2024 №7411-6667/С-02/8-1700/24 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про те, що її заяву від 22.02.2024 про переведення на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» було опрацьовано відділом призначення пенсії ГУ ПФУ в Чернігівській області. ГУ ПФУ в Чернігівській області 04.03.2024 надіслано лист № 2500-0305-9/15475 про доопрацювання пенсійної справи позивача: перегляду права щодо застосування долученої нею до заяви довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на грудень 2023 року на місцевому рівні після внесення змін до Порядку № 622. Враховуючи вищезазначене, відповідне рішення щодо переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» за заявою від 22.02.2024 та наданими документами буде прийнято після внесення відповідних змін до Порядку № 622 щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби) державного органу, що здійснив класифікацію посад державної служби. Крім того, зазначено, що складові заробітної плати державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби та умови оплати праці державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, визначені пунктами 12, 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Роз'яснення щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної, можливо надати після внесення відповідних змін до Порядку №622. Пенсійним фондом України погоджено із зауваженнями проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою враховані зміни в оплаті праці державних службовців державних органів, які з 01.01.2024 провели класифікацію посад державної служби.
Вважаючи поведінку ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не розгляду заяви від 22.02.2024 про переведення на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 (Порядок №622, в редакції, чинній станом на дату подання заяви про призначення пенсії 22.02.2024), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому п. 4 Порядку №622 передбачено, що: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (абз. 2 п. 4 Порядку); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні (абз. 3 п. 4 Порядку). За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622).
Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку) та стимулюючих (абз. 3 п. 4 Порядку) складових заробітної плати державного службовця.
Враховуючи те, що 21.02.2024 позивачка була звільнена з державної служби, для обчислення пенсії державного службовця із 21.02.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області як роботодавця та одночасно як до Головного управління Пенсійного фонду на обліку в якого позивачка перебуває із заявою про видачу їй: довідки про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років; довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця.
Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Водночас, судом апеляційної інстанції не встановлено, а відповідачем не надано жодних обґрунтованих доводів про те, що надані позивачем для обчислення пенсії разом із заявою від 22.02.2024 довідки про заробітну плату від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф не відповідали Порядку №622 або ж формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.
Порядок №622 щодо видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії був чинний як станом на дату видачі пенсійним органом 22.02.2024 довідок про заробітну плату, так і при поданні нею заяви про переведення на пенсію державного службовця 22.02.2024 та іншого не передбачав.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Зазначені положення ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV кореспондуються із абзацами 3-4 пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.
Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 22.02.2024 (дату подання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області заяви про призначення пенсії) позивачка: мала необхідний стаж державної служби (що відповідачем не заперечується); була звільнена з державної служби; подала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області (видані цим органом як роботодавцем) дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф відповідно до затверджених форм, які недостовірних відомостей не містили.
При цьому апеляційний суд зазначає, що як станом на дату видачі довідок про заробітну плату, так і на 22.02.2024, дату подання позивачкою заяви про переведення її на пенсію державного службовця, відображена у довідках заробітна плата відповідала первинним документам та вимог чинного на той час законодавства.
Всі відображені у цих довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Пунктом 3 цієї Постанови визначено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2022 р., № 12, ст. 667; 2023 р., № 9, ст. 642), не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби; під час переведення державних службовців на інші посади державної служби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2020 р., № 12, ст. 478), для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановлення рівнозначності посади.
Згідно з пунктом 4 Постанови ця постанова набирає чинності з 01.01.2024.
Водночас, прийняття Урядом цієї постанови не впливає на право позивачки на обчислення пенсії на підставі спірних довідок, виданих 22.02.2024, оскільки зазначена Постанова №1409 регулює порядок оплати праці працюючих державних службовців, а не порядок призначення пенсії державним службовцям.
Аналогічно, не впливає на спірні правовідносини посилання пенсійного органу на положення Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно нарахування заробітної плати державним службовцям у 2024 році.
Також, колегія судів бере до уваги, що 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», проте вона не може бути застосована до спірних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до змісту картки документа постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, яка на думку відповідача повинна бути застосована до спірних правовідносин, прийняття документа 12.07.2024, публікація документа 20.07.2024 в офіційному виданні КМУ «Урядовий Кур'єр» та 08.08.2024 в Офіційному віснику України, набрання чинності 20.07.2024.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений нормативно-правовий акт прийнятий фактично через 5 місяців після подання заяви про переведення позивача на пенсію державного службовця.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, пенсія позивачці як державному службовцю мала би бути призначена на підставі її заяви з 22.02.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень із заявою встановленого зразка), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть стосуватися призначення пенсій, заяви щодо яких подані після 20.07.2024 (набрання чинності таким актом) з врахуванням статті 58 Конституції України.
Разом із тим, апелянтом не наведено жодної обґрунтованої підстави щодо не прийняття рішення про призначення пенсії у встановлений законом 10 денний строк з дня подання заяви 22.02.2024.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції зазначає, що усі документи, надані позивачем містили достовірні відомості, відповідали положенням чинного законодавства, а довідки про заробітну плату відображали її складові, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідали затвердженим на 22.02.2024 формам, а відтак такі підлягали оцінці під час розгляду заяви про призначенні пенсії державного службовця.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача від 22.02.2024 про переведення позивача із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №460/9406/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний