24 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/6775/24 пров. № А/857/6467/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Юзьків М.І.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернополі 21 січня 2025 року, повне судове рішення складено 21 січня 2025 року у справі № 500/6775/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
07.11.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, просив:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оформлені листом №191950027024 від 17.09.2024, щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати період участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 11.04.2022 по 16.08.2022, з 26.08.2022 по 24.01.2023, з 06.02.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по теперішній час - один місяць служби за три до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою, тобто з 17 вересня 2024 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Суд першої інстанції врахував, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.05.2024 № 4349 позивач дійсно в періоди з 11.04.2022 по 16.08.2022, з 26.08.2022 по 24.01.2023, з 06.022.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по теперішній час «брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України», перебуваючи в Луганській, Донецькій, Харківській областях. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу період участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 11.04.2022 по 16.08.2022 з 26.08.2022 по 24.01.2023, з 06.02.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по 30.09.2024, з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу мотивовано тим, що період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 11.04.2022 по 16.08.2022, з 26.08.2022, по 24.01.2023, з 06.02.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по 20.05.2024 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом №1058. Скаржник вказує, що зазначений період враховується в пільговому обчисленні при визначенні вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Скаржник зазначає, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу зараховано всі періоди. Вважає, що у зв'язку із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права відбулося ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.09.2024 звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 17.09.2024 та винесено рішення №191950027024 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 08 місяців 21 день, відповідно особа матиме право на пенсійну виплату з 09.01.2034 року або при набутті необхідного страхового стажу.
При цьому, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 20.05.2024 № 4349, ОСОБА_1 , старший технік танкового взводу танкової роти танкового батальйону, дійсно з 11.04.2022 по 16.08.2022, з 26.08.2022 по 24.01.2023, з 06.02.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по т.ч. брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Луганській, Донецькій, Харківській області.
Вважаючи, що орган Пенсійного фонду України протиправно не зарахував вказані періоди до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058-IV) право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідачі не заперечують, що на час звернення із заявою позивач досягнув віку, який за умови наявності страхового стажу 25 років дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-VI.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII до військової служби віднесено військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення № 530) визначено, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 185/6919/16-а.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, були предметом розгляду у Верховному Суді у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) у яких Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Окрім того, позивач має відповідне посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане на підставі пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Пунктом 2 Порядку №413 передбачено, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
У пункті 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії пенсійного органу щодо не зарахування періодів проходження військової служби в особливий період, а саме з 11.04.2022 по 16.08.2022 з 26.08.2022 по 24.01.2023, з 06.02.2023 по 11.07.2023, з 29.07.2023 по 30.09.2024, як участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією рф проти України, до страхового стажу у трикратному розмірі, є протиправними.
При цьому, аргументи скаржника щодо можливості пільгового зарахування страхового стажу у трикратному розмірі лише при призначенні пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд апеляційної інстанції з огляду на вказане нормативно-правове регулювання вважає безпідставними. До того ж, вказане не було підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, що рішення головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.09.2024 № 191950027024 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, та вважає правильно обраним способом захисту порушеного права зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 10.09.2024 про призначення дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 4 частиною першою статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до страхового стажу такі періоди у кратному розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 21 січня 2025 року у справі № 500/6775/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний