712/12381/25
2/707/2068/25
25 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Морозова В.В.
за участі: секретаря судового засідання - Швидкої І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача за довіреністю - Паладич А.О. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»:
- заборгованість за Кредитним договором № 1626131 в розмірі 30010 гривень 00 копійок;
- судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2024 року відповідач ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» Кредитний договір №1626131, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора А 513 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 . Згідно умов даного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку коштів, який зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надавався строком на 360 днів, стандартна процентна ставка -1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю та надав позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Відповідач виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не у повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення прострочення заборгованості.
29.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений Договір факторингу №01.02-03/25, за умовами якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами до боржників визначених у Реєстрі Боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1626131 від 12.07.2024.
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подачі позову складає 30010 грн 00 коп., із яких: заборгованість по тілу кредиту 5000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками 15075 грн 00 коп; пеня 9935 грн 00 коп.
Враховуючи наведене, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 25.11.2025 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем її реєстрації, однак відправлення повернулось на адресу суду без вручення із зазначенням причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об'єктивними причинами, а є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористалась.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 12.07.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1626131, який відповідачем підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 513, направлено ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на номер мобільного телефону відповідача - НОМЕР_3 .
Отже вказаний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Крім того, 12.07.2024 року відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Згідно з п. 1.1. кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Зі змісту п.п. 1.2.-1.3. кредитного договору вбачається, що сума кредиту складає 5000 грн 00 коп.; строк кредиту - 360 днів.
Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору.
Пунктом 1.5.2. кредитного договору передбачено, що знижена процентна ставка становить 1,35% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 11.08.2024 або протягом трьох календарних днів , що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.
Згідно з листом ТОВ «Пейтек» від 30.01.2025 № 20250130-172, підтверджено успішне перерахування грошових коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 12.07.2024 17:30:19 на суму 5000 грн (призначення платежу: зарахування на карту, маска картки НОМЕР_2 ).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором станом на 29.01.2025 заборгованість відповідача становила 30010 грн 00 коп., з яких: 5000 грн 00 коп.- заборгованість за тілом кредиту; 15 075 грн 00 коп.- заборгованість за відсотками; 9 935 грн 00 коп.- заборгованість за пенею.
Щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
29.01.2025 між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 01.02-03/25, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Відповідно до витягу реєстру боржників до вказаного договору факторингу відповідачка рахується за № 164, кредитний договір № 1626131 від 12.07.2024, сума заборгованості складає 30010 грн 00 коп.
Таким чином, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» наділено правом вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Слід вказати про те, що заміна первісного кредитора не може трактуватися на користь відповідачки, як причини невиконання зобов'язання. В результаті дій позивача, відповідачка не була позбавлена можливості сплатити тіло кредиту, відсотки та інші види платежів у погоджений строк.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, укладаючи Кредитний договір в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов'язком позичальника повернути суму кредиту до 22.11.2024 р.
Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору не виконував належним чином свого зобов'язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов'язань.
Отже, судом встановлено, що відповідач не виконала свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 1626131 від 12.07.2024 та не повернула кредитору грошові кошти, отримані на підставі договору.
Разом з тим, згідно з позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30010 грн 00 коп., з яких: 5000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 15 075 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 9 935 грн - заборгованість за пенею.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що заборгованість за пенею нарахована відповідачу після 24.02.2022, у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за пенею до задоволення не підлягає.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 20075 грн 00 коп. , з яких: 5000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 15 075 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками .
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову (66,89 %), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1620 грн 34 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1626131 від 12.07.2024 року в розмірі 20 075 (двадцять тисяч сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 34 копійки.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Іллінська 8 м. Київ 04070; код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: В. В. Морозов