Справа №761/285/25
2/705/2725/25
25 листопада 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (вул. Багговутівська, буд.17-21, м. Київ, ЄДРПОУ 40484607) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 у розмірі 41400,00 грн. та судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн., професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.2021 відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451, відповідно до якого отримав кошти у сумі 9000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором.
23.06.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір відступлення прав вимоги № 03Т, за яким відбулося відступлення права вимоги за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 від 14.03.2021.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 41400,00 грн., яка складається:
-9000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;
-32400,00 грн. заборгованість за відсотками.
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
2. Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.
3. Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 21 липня 2025 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 21 липня 2025 року.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано рекомендованим відправленням, яке повернулось до суду 23 липня 2025 року із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).
Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
1. Судом встановлено, що 14.03.2021 відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451, відповідно до якого отримав 9000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Даний Договір був укладений в електронній формі за допомого одноразового ідентифікатора.
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, я?що його зміст зафі?сований в одному або ?іль?ох до?ументах (у тому числі еле?тронних), у листах, телеграмах, я?ими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-теле?омуні?аційної системи, що ви?ористовується сторонами. У разі я?що зміст правочину зафі?сований у ?іль?ох до?ументах, зміст та?ого правочину та?ож може бути зафі?совано шляхом посилання в одному з цих до?ументів на інші до?ументи, я?що інше не передбачено за?оном. Правочин вважається та?им, що вчинений у письмовій формі, я?що воля сторін виражена за допомогою телетайпного, еле?тронного або іншого технічного засобу зв'яз?у.
Правочин вважається та?им, що вчинений у письмовій формі, я?що він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості у?ладання ?редитного договору в еле?тронному вигляді визначені За?оном У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію» від 03 вересня 2015 ро?у № 675-VIII.
Згідно із пун?том 6 частини першої статті 3 За?ону У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію» еле?тронний підпис одноразовим ідентифі?атором - дані в еле?тронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності, що додаються до інших еле?тронних даних особою, я?а прийняла пропозицію (оферту) у?ласти еле?тронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пропозиція у?ласти еле?тронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання ?омерційного еле?тронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-?омуні?аційних системах (частина четверта статті 11 За?ону У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію»).
Верховний Суд, зо?рема, у постанові від 16 грудня 2020 ро?у у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо ви?онання я?ого вини? спір між сторонами, його у?ладання в еле?тронному вигляді через інформаційно-?омуні?аційну систему позивача можливе за допомогою еле?тронного цифрового підпису відповідача лише за умови ви?ористання засобу еле?тронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випад?у еле?тронний правочин може бути підписаний сторонами еле?тронним підписом одноразового ідентифі?атора та/або аналогом власноручного підпису (фа?симільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого ?опіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у я?ій мають міститися зраз?и відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, між сторонами було у?ладено письмовий правочин за допомогою еле?тронного засобу зв'яз?у, Договір був підписаний його сторонами з ви?ористанням одноразового ідентифі?атора.
Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля вини?нення, припинення або зміни цивільних прав та обов'яз?ів Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 від 14.03.2021.
2. Судом встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 03Т, за яким відбулося відступлення права вимоги за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 від 14.03.2021.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, на думку суду, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 від 14.03.2021.
3. Судом встановлено, що 14.03.2021 відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451, відповідно до якого отримав 9000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
У Паспорті споживчого кредиту, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102518451 від 14.03.2021, передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 9000,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Власний платіж споживача - не передбачається; тип процентної ставки фіксована; процентна ставка: 2.00 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 Договору. Стандартна (базова) ставка: 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п.1.3. Договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 Договору. Комісія 0.00%, яка нараховується за ставкою 0.00 % від суми одноразово.
В день укладення вказаного Договору, тобто, 14 березня 2021 року, відповідачу було здійснено переказ грошових коштів в сумі 9000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25983231.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 101714605 від 15.03.2021.
В той же час, відповідно до розрахунку заборгованості за даним Договором, який надано позивачем, заборгованість відповідача складає 41400,00 грн., яка складається:
-9000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;
-32400,00 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідач не оспорював укладення Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 101714605 від 15.03.2021 та, відповідно, отримання кредитних коштів і користування ними, доказів виконання зобов'язань за цим договором на користь первісного кредитора або позивача до суду не надав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Зважаючи на норми закону, умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 101714605 від 15.03.2021 в сумі 41400 (сорок одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
IV. Розподіл судових витрат та правничої допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 1500,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) заборгованість за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 101714605 від 15.03.2021 в розмірі 41400 (сорок одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25 листопада 2025 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (вул. Багговутівська, буд.17-21, м. Київ, ЄДРПОУ 40484607).
Суддя О.В. Душин