Справа №705/3957/25
2/705/2718/25
25 листопада 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін у залі суду м. Умань цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором,
I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 у розмірі 118500,00 грн. та судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.08.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747, відповідно до якого отримала кошти у сумі 15000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
29.11.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір № 29-11-102, відповідно умов якого право вимоги, в тому числі за Договором № 5041747 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно умов якого право вимоги за Договором № 5041747 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
На момент звернення до суду з позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача заборгованість складає в сумі 118500,00 грн., з яких:
- 15000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту);
- 102000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення пава вимоги;
- 1500.00 грн. - заборгованість за комісіями.
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
2. Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.
3. Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 04 серпня 2025 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 04 серпня 2025 року.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 06 серпня 2025 року рекомендованим відправленням, яке повернулось до суду 25 серпня 2025 року із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).
Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих до суду доказів.
1. Судом встановлено, що 16.08.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747, відповідно до якого отримала 15000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Даний Договір був укладений в електронній формі за допомого одноразового ідентифікатора.
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, я?що його зміст зафі?сований в одному або ?іль?ох до?ументах (у тому числі еле?тронних), у листах, телеграмах, я?ими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-теле?омуні?аційної системи, що ви?ористовується сторонами. У разі я?що зміст правочину зафі?сований у ?іль?ох до?ументах, зміст та?ого правочину та?ож може бути зафі?совано шляхом посилання в одному з цих до?ументів на інші до?ументи, я?що інше не передбачено за?оном. Правочин вважається та?им, що вчинений у письмовій формі, я?що воля сторін виражена за допомогою телетайпного, еле?тронного або іншого технічного засобу зв'яз?у.
Правочин вважається та?им, що вчинений у письмовій формі, я?що він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості у?ладання ?редитного договору в еле?тронному вигляді визначені За?оном У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію» від 03 вересня 2015 ро?у № 675-VIII.
Згідно із пун?том 6 частини першої статті 3 За?ону У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію» еле?тронний підпис одноразовим ідентифі?атором - дані в еле?тронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності, що додаються до інших еле?тронних даних особою, я?а прийняла пропозицію (оферту) у?ласти еле?тронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пропозиція у?ласти еле?тронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання ?омерційного еле?тронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-?омуні?аційних системах (частина четверта статті 11 За?ону У?раїни «Про еле?тронну ?омерцію»).
Верховний Суд, зо?рема, у постанові від 16 грудня 2020 ро?у у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо ви?онання я?ого вини? спір між сторонами, його у?ладання в еле?тронному вигляді через інформаційно-?омуні?аційну систему позивача можливе за допомогою еле?тронного цифрового підпису відповідача лише за умови ви?ористання засобу еле?тронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випад?у еле?тронний правочин може бути підписаний сторонами еле?тронним підписом одноразового ідентифі?атора та/або аналогом власноручного підпису (фа?симільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого ?опіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у я?ій мають міститися зраз?и відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, між сторонами було у?ладено письмовий правочин за допомогою еле?тронного засобу зв'яз?у, Договір був підписаний його сторонами з ви?ористанням одноразового ідентифі?атора.
Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля вини?нення, припинення або зміни цивільних прав та обов'яз?ів Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021.
2. Судом встановлено, що 29.11.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір № 29-11-102, відповідно умов якого право вимоги, в тому числі за Договором № 5041747 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно умов якого право вимоги за Договором № 5041747 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, на думку суду, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021.
3. Судом встановлено, що 16.08.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747, відповідно до якого отримала 15000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
У Паспорті споживчого кредиту, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021, передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 15000,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Власний платіж споживача - не передбачається; тип процентної ставки фіксована; процентна ставка: 2.00 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 Договору. Стандартна (базова) ставка: 5.00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п.1.3. Договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 Договору. Комісія 10 % від суми надання кредиту, яка становить 1500,00 грн.
В день укладення вказаного Договору, тобто, 16 серпня 2021 року, відповідачу було здійснено переказ грошових коштів в сумі 15000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 1736313719.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
На думку позивача, відповідач не виконала умови кредитного договору - не повернула кредит позикодавцю, а також не виконала всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі становить 118500,00 грн., з яких:
- 15000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту);
- 102000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення пава вимоги;
- 1500.00 грн. - заборгованість за комісіями.
Однак суд не погоджується з висновком позивача з огляду на наступне.
Пунктом 1.4 Договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021 визначено строк його дії - до 15.09.2021.
Проте, вищевказаним кредитним договором передбачена можливість продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових або стандартних умовах. Для пролонгації на пільгових умовах, відповідно до п.2.3.1.1., позичальнику потрібно звернутися до кредитодавця, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту у визначеному в залежності від строку пролонгації розмірі, а також певну частку заборгованості по кредиту. В разі пролонгації на пільгових умовах, яка може проводитися неодноразово, проценти нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2. Договору.
Окрім цього, Договором передбачено, також, пролонгацію на стандартних умовах, яка згідно п.2.3.1.2. полягає у збільшенні строку кредиту на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування з урахуванням усіх пролонгацій, загальний строк якої не може перевищувати 60 днів. При пролонгації на стандартних умовах проценти нараховуються уже за ставкою у 5 %/день від суми боргу.
Оскільки, станом на 15.09.2021, відповідачем не було повернуто кредитні кошти, укладений між сторонами, договір автоматично пролонгувався на 1 день щодня, протягом 60 днів - з 16.09.2021 по 14.11.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за період з 16.09.2021 по 14.11.2021, були нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 45000 гривень.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ«МІЛОАН» за Договором про споживчий кредит про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021, склала 70500,00 грн. (15000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 54000 грн. заборгованість за процентами та 1500 грн. заборгованість за комісією).
29.11.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір № 29-11-102, відповідно умов якого право вимоги, в тому числі за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після набуття права вимоги до відповідача, за період з 29.11.2021 по 23.02.2022 було нараховано ще 65250 грн. процентів за користування кредитом.
Водночас, суд вважає дані дії ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» необґрунтованими, оскільки проценти були нараховані після закінчення строку дії кредитного договору та не підтверджені будь-якими належними розрахунками.
10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021.
За таких обставин, останнім днем нарахування відсотків за користування позикою мала бути дата 14.11.2021 року, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у період з 29.11.2021 по 23.02.2022, тобто понад узгодженого сторонами 90-денного строку, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
В іншій частині розрахунки позивача щодо заборгованості за тілом кредиту та комісіями є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, аналізуючи положення укладеного правочину, суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та наступним кредитором щодо спірних договорів.
Проте, суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки, такі вимоги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Однак, з урахуванням того, що відповідач допустила порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 70500,00 грн.
IV. Розподіл судових витрат та правничої допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 1441,17 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133) заборгованість за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 5041747 від 16.08.2021 в розмірі 70500 (сімдесят тисяч п'ятсот) гривень 00 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1441 (одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 17 копійок.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25 листопада 2025 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Душин