712/9213/24
2/712/1125/25
21 листопада 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 19 лютого 2024 року о 12 годині 35 хвилин, в с. Софіївка по вул. Черкаський шлях, 46 керуючи автомобілем марки «DAEWOO» модель «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2024 року у справі №695/941/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595, що підтверджується листом від 05 березня 2024 року вих. № 240000946412 Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Згідно розрахунку Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 04 березня 2024 року до справи № 240000946412 на підставі калькуляції № 24-0946412 від 29 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», державний номер НОМЕР_2 , становить 240 239 гривень 22 копійки, в тому числі: вартість запасних частин - 180 912 гривень 38 копійок; вартість робіт та матеріалів - 59 326 гривень 84 копійки. Сума страхового відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595 - 156 800 гривень.
05 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень.
Згідно наданого позивачем звіту про оцінку від 06 березня 2024 року №А02-04, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_2 , становить 405 458 гривень 55 копійок.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром завданої шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 248 658 гривень 55 копійок.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що відбулась 19 лютого 2024 року, яку останнім оцінено в розмірі 50 000 гривень.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та наданням правничої допомоги.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представником відповідача відзив на позовну заяву не надано.
18 листопада 2024 року представник відповідача - адвокат Євтушенко М.П. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, для визначення розміру матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди 19 лютого 2024 року. Оплату вартості експертизи просив покласти на відповідача.
18 грудня 2024 року представником відповідача - адвокатом Євтушенко М.П. надано суду додаткові письмові пояснення, в яких останнім зазначено, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595, що підтверджується листом від 05 березня 2024 року вих. № 240000946412 Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Згідно розрахунку Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 4 березня 2024 року до справи № 240000946412 на підставі калькуляції № 24-0946412 від 29 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , складає 240 239 гривень 22 копійки, в тому числі: деталі 180 912 гривень 38 копійок; роботи та матеріали 59 326 гривень 84 копійки. Сума страхового відшкодування з урахуванням ліміту полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595 становить 156 800 гривень.
05 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень.
Вартість матеріального збитку, як зазначено позивачем, становить 405 458 гривень 55 копійок, що на 165 219 гривень 33 копійки більше суми матеріального збитку, визначеного страховою компанією, а враховуючи, що позивач прийняв виплату страхового відшкодування, останній, на думку представника позивача, погодився з сумою матеріального збитку, визначеного страховою компанією.
Крім того, зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Згідно ч.1 ст.200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Відповідно до п.8) ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі, науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів з цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ч.3 ст.103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Враховуючи заперечення відповідача щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 19 лютого 2024 року, та значну різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, визначеною у наданому позивачем звіті № А02-40 від 06 березня 2024 року про оцінку автомобіля (405 458 гривень 22 копійки) та вартістю відновлювального ремонту, визначеною ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (240 239 гривень 22 копійки), ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2025 року клопотання представника відповідача задоволено; призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України, на вирішення експертів поставлено наступні питання:
1. яка вартість відновлювального ремонту пошкоджень транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , отриманих ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 лютого 2024 року ?
2. яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , ОСОБА_1 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 лютого 2024 року, станом на день ДТП 19 лютого 2024 року ?
Витрати за проведення автотоварознавчої експертизи покладено на відповідача, оскільки в своєму клопотанні про призначення судової автотоварознавчої експертизи останній просив оплату вартості експертизи покласти на відповідача.
Попережено експертів про кримінальну відповідальність, встановлену ст.ст. 384, 385 КК України.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
В розпорядження експертів надано копію ухвали, матеріали цивільної справи №712/9213/24, провадження № 2/712/2884/24.
02 червня 2025 року до Соснівського районного суду м. Черкаси ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2025 року про призначення автотоварознавчої експертизи повернуто без виконання в зв'язку з несплатою відповідачем, за клопотанням якого ухвалою суду було призначену судову експертизу у справі, витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно ч.3 ст.254 ЦПК України, провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
На підставі вищевикладеного, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - поновлено; судове засідання у справі призначено на 25 серпня 2025 року; у судове засдання викликано учасників справи.
Представник відповідача та відповідач в підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, представник відповідача - адвокат Євтушенко М.П. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні наполягав на закритті підготовчого провадження та призначенні справи до розгляду по суті; зазначив, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення в звязку з його необґрунтованістю жодними доказами, звернув увагу суду, що представник відповідача в черговий не з'явився в судові засідання, жодних доказів наявності поважних причин неявки останнього в судові засідання суду не надав. Вказане клопотання представника відповідача також не підтверджене жодними доказами.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.2 ч.2ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
До клопотання про відкладення розгляду справи представником відповідача не додано будь-яких належних та допустимих доказів перебування в іншому судовому засіданні в день і час розгляду справи № 712/9213/24.
Крім того, перед початком підготовчого судового засідання у справі № 712/9213/24 представник відповідача - адвокат Євтушенко М.П. в телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання про закінчення судового засідання у справі № 711/5898/25, на яку останній посилався як на підставу заявлених в клопотанні вимог про відкладення підготовчого судового засідання у справ № 712/9213/24. Разом з тим, представник відповідача - адвокат Євтушенко М.П. в підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Крім того, відповідач в судове підготовче судове засідання в черговий раз не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, беручи до уваги неявку в підготовче судове засідання представника відповідача, його належне повідомлення про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, відсутність доказів наявності поважних причин неявки відповідача та представника відповідача в підготовче судове засідання, ухвалою Соснівськог районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2025 року в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.
Згідно ч.1 ст.189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в підготовчому засіданні суд здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Судом під час проведення підготовчого судового засідання остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, визначено порядок розгляду справи; з'ясовані інші обставини, передбачені ч.2 ст.197 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі під час підготовчого судового засідання судом не встановлено. Позовні вимоги відповідачем не визнані.
Враховуючи викладене, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди закрито;
призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, до судового розгляду по суті на 30 вересня 2025 року;
в судове засідання викликано учасників справи та їх представників.
Представник відповідача в судове засідання 30 вересня 2025 року в черговий раз не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України, суд може визнати необхідним, щоб сторона дала особисті пояснення.
Згідно п.п. 3, 4, 6,7 ч. 2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Враховуючи викладене, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2025 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди відкладено, явку відповідача - ОСОБА_2 та його представника в судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року, було визнано обов'язковою.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання в черговий раз не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином; представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_2 , 19 лютого 2024 року о 12 годині 35 хвилин, в с. Софіївка по вул. Черкаський шлях, 4, керуючи автомобілем марки «DAEWOO» модель «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2024 року у справі №695/941/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595, що підтверджується листом від 05 березня 2024 року вих. № 240000946412 Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
04 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про страхове відшкодування.
Згідно розрахунку Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 04 березня 2024 року до справи № 240000946412 на підставі калькуляції № 24-0946412 від 29 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , становить 240 239 гривень 22 копійки, в тому числі: деталі 180 912 гривень 38 копійок; роботи та матеріали 59 326 гривень 84 копійки. Сума страхового відшкодування з урахуванням ліміту полісу № EP-217487595 - 156 800 гривень.
Згідно платіжної інструкції № 3Р024812 від 05 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень, без ПДВ, з урахуванням розміру франшизи - 3 200 гривень.
Згідно звіту про оцінку від 06 березня 2024 року №А02-04, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , копію якого додано позивачем до позовної заяви, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_2 , складає 405 458 гривень 55 копійок.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром завданої шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 248 658 гривень 55 копійок.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Євтушенка Миколи Павловича про проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення експертів поставлено наступні питання:
1. яка вартість відновлювального ремонту пошкоджень транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , отриманих ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 лютого 2024 року ?
2. яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , ОСОБА_1 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 лютого 2024 року, станом на день ДТП 19 лютого 2024 року ?
Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України (18036, м. Черкаси, вул.Пастерівська, 104).
02 червня 2025 року на адресу Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло повідомлення Черкаського НДЕКЦ МВС України від 29 травня 2025 року №СЕ-19/124-25/5398- АВ про неможливість проведення експертизи, оскільки станом на 28 травня 2025 року відповідачем не здійснено плату вартості судової експертизи.
Разом з тим в клопотанні від 18 листопада 2024 року про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи представник відповідача - адвокат Євтушенко М.П,просив витрати по оплаті вартості експертизи покласти на відповідача. Вказане клопотання представника позивача судом було задоволено.
Враховуючи викладене, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - поновлено.
Згідно звіту про оцінку від 06 березня 2024 року №А02-04, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення позивача, копію якого додано до позовної заяви останнього:
- вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , складає 380 487 гривень 55 копійок;
- величина втрати товарної вартості автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , складає 24 971 гривня;
- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , складає 405 458 гривень 55 копійок.
Представником позивача надано суду докази фактичного понесення витрат, пов'язаних з проведенням відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , а саме:
довідку, згідно відповідно якої автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , у період з 24 квітня 2024 року по 25 червня 2024 року знаходився на ремонті у ФОП ОСОБА_4 за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 58;
акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25 червня 2024 року № ОУ-0000172;
рахунок-фактуру від 11 березня 2024 року №СФ-0000087 на суму 406 890 гривень 00 копійок, без ПДВ, в том числі вартість виконаних робіт з ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , - 117 300 гривень без ПДВ; вартість запасних частин та витратних матеріалів - 289 590 гривень без ПДВ.
Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt").
Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Вказаний правовий висновок сформульований Верховним судом в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20.
Особливості застосування стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, викладені в постановах Верховного Суду: від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17; від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18; від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18; від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Згідно із ч.6 ст. 13 Закону України « Про судойстрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача. Підставою позову є неправомірні дії відповідача, з вини якого пошкоджено належний позивачу транспортний засіб.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки визначається діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Щодо вимог позивача в частині стягнення різниці між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 , 19 лютого 2024 року о 12 годині 35 хвилин, в с. Софіївка по вул. Черкаський шлях, 46, керуючи автомобілем марки «DAEWOO» модель «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA» моель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2024 року у справі №695/941/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595, що підтверджується листом від 05 березня 2024 року вих. № 240000946412 Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та результатами перевірки чинності полісу внутрішнього страхування станом на 19 лютого 2024 року, що містяться в матеріалах справи.
Згідно розрахунку Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 04 березня 2024 року до справи № 240000946412 на підставі калькуляції № 24-0946412 від 29 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , складає 240 239 гривень 22 копійки, в тому числі: деталі - 180 912 гривень 38 копійок; роботи та матеріали - 59 326 гривень 84 копійки. Сума страхового відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду, завдану майну, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-217487595, та з урахуванням франшизи в розмірі 3 200 гривень, становить 156 800 гривень.
Згідно платіжної інструкції № 3Р024812 від 05 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень, без ПДВ, з урахуванням розміру франшизи - 3 200 гривень.
Згідно звіту про оцінку від 06 березня 2024 року №А02-04, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_2 , складає 405 458 гривень 55 копійок.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно наданих позивачем доказів, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, виконані всі відновлювальні роботи по усуненню пошкоджень автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19 лютого 2024 року, згідно звіту про оцінку від 06 березня 2024 року №А02-04, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_2 , складає 405 458 гривень 55 копійок.
05 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень, без ПДВ, тобто в повному обсязі згідно ліміту відповідальності за шкоду, завдану майну, з урахуванням розміру франшизи в розмірі 3 200 гривень.
Позивачем підтверджено належними достатніми достовірним доказами, що на момент розгляду справи автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , належить на праві власності ОСОБА_1 , відремонтований.
Представником позивача надано суду докази фактичного понесення позивачем витрат, пов'язаних з проведенням відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , а саме:
довідку, згідно відповідно якої автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , у період з 24 квітня 2024 року по 25 червня 2024 року знаходився на ремонті у ФОП ОСОБА_4 за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 58;
акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25 червня 2024 року № ОУ-0000172;
рахунок-фактуру від 11 березня 2024 року №СФ-0000087 на суму 406 890 гривень 00 копійок, без ПДВ, в том числі вартість виконаних робіт з ремонту автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , - 117 300 гривень без ПДВ; вартість запасних частин та витратних матеріалів - 289 590 гривень без ПДВ.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог в сумі 248 658 гривень 55 копійок.
Щодо вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.
Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі 753/21303/16-ц, провадження № 61-31609св18, «рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено обов'язок страховика у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним здійснити потерпілому страхову виплату у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, що не позбавляє позивача права вимоги до винної особи про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, враховуючи згоду позивача, передати відповідачеві залишки пошкодженого транспортного засобу. Щодо відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд зазначив, що вона виплачується незалежно від наявності підстав для відшкодування майнової шкоди і не пов'язується з її розміром, а тому, врахувавши глибину фізичних та душевних страждань позивача заподіяних внаслідок пошкодження його автомобіля, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА-3 на відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом («STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА-1 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд урахував глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок пошкодження належного йому майна, ступінь вини відповідача, та із застосуванням принципів розумності і справедливості дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 гривень.»
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що в результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачем було понесено душевні страждання, які останній зазнав у зв'язку із пошкодженням майна останнього, а саме: автомобіля марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , а тому позивач вважає за необхідне відшкодувати за рахунок винуватця дорожньо - транспортної пригоди моральну шкоду, розмір якої оцінено позивачем в сумі 50 000 гривень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 19 лютого 2024 року з вини відповідача, автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.
Враховуючи викладене, внаслідок винних дій відповідача, позивачу спричинено моральну шкоду у зв'язку з пошкодженням майна позивача.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.
Разом з тим, жодних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди саме в розмірі 50 000 гривень позивачем та представником позивача суду не надано і матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 3 000 гривень.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції від 31липня 2024 року № В6ТО-4Н75-5Х2Е, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачений судовий збір в сумі 3 086 гривень 59 копійок.
Так, 251 658 гривень 55 копійок (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідають 81,53% від заявленої ціни позову - 308 658 гривень 55 копійок, отже, саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 2 516 гривень 50 копійок (81,53% від суми 3 086 гривень 59 копійок).
Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст. 137ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентіс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено наступне:
«На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані:
договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);
розрахунок наданих послуг;
документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).
Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.»
На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 30 липня 2024 року №30/07/2024/ТП;
- акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги №30/07/2024/ТП від 22 жовтня 2025 року на суму 17 000 гривень;
- платіжну інструкцію в національній валюті від 31 липня 2024 року № 618477795.1 на суму 10 000 гривень; призначення платежу: Оплата згідно договору про надання правової допомоги # 30/07/2024/ТП від 30.07.2024.
Разом з тим, представник відповідача в своїх додаткових поясненнях від 18 грудня 2024 року заперечив проти задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, заявлені позивачем вимоги, об'єм підготовлених та наданих представником позивача для дослідження суду доказів, виходячи з конкретних обставин справи, часткового задоволення позову, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, в розмірі 10 000 гривень 00 копійок.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 23, 1166 1167 Цивільного кодексу України, згідно ст.ст. 12, 22, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 102, 103, 104, 247, 252, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , різницю між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 248 658 (двісті сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок в межах заявлених позовних вимог, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3 000 (три тисячі) гривень, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 516 (дві тисячі п'ятсот шістнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 264 175 (двісті шістдесят чотири тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 05 (п'ять) копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя О.М. Борєйко