Справа № 703/7608/25
2/703/2605/25
про залишення позову без руху
25 листопада 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., одержавши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ним право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 (загальна площа 89,3 кв.м., житлова площа 41,5 кв.м.) та земельну ділянку площею 0,403 га на території цього ж будинковолодіння для ведення особистого підсобного господарства, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 13-23-32 від 24 червня 1998 року, належну ОСОБА_3 .
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 наведеної статті позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить, зокрема, фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Таким чином тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
При цьому, належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи, що предметом даного позову є вимоги про визнання права власності, ціна позову повинна бути визначена виходячи з дійсної вартості майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Однак в матеріалах справи відсутні документи, з яких можливо встановити вартість майна, на яку позивач просить визнати право власності, що в свою чергу позбавляє можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання вказаної позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Окрім того, при поданні позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір в розмірі ставки встановленої Законом.
Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відтак, позивачу, виходячи із ціни позову необхідно сплатити судовий збір.
Також, позивач, посилаючись на те, що нотаріусом йому було рекомендовано звернутися до суду з підстав відсутності правовстановлюючих документів, на підтвердження викладеного не надав постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі, відповідно, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Ю.В. Крива