25.11.2025
Справа № 696/372/25
Провадження № 2/696/663/25
25 листопада 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді - Ніколенко О.Є.,
за участю секретаря - Старущенко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову, позивач вказує на те, що 03.10.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9490701, відповідно до умов якого видано кредит у сумі 20000 грн.
28.05.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 9490701 перейшло до позивача.
Відповідач не виконав свої кредитні зобов'язання належним чином. Таким чином, станом на 28.05.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором №9490701 від 03.10.2023 становить 65800,00 грн, з яких: 20000,00 грн заборгованість за кредитом; 43800,00 грн заборгованість за відсотками; 2000 грн заборгованість за комісією.
У зв'язку з цим позивач просить суд задовольнити даний позов та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9490701 від 03.10.2023 у розмірі 65800,00 грн, а також сплачений позивачем судовий збір.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 08.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 21.05.2025 позовні вимоги задоволено та стягнено з відповідача заборгованість у розмірі 65800 грн та судові витрати.
22.10.2025 від представника відповідача - адвоката Геріх О.І. надійшла заява про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 06.11.2025 року була задоволена, заочне рішення від 21.05.2025 скасовано, та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.11.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги визнає частково у розмірі тіла кредиту - 20000 грн, не оспорює факт укладання договору. Натомість, не визнає позовні вимоги в частині стягнення відсотків та комісії, оскільки відповідач з 07.10.2021 по 21.05.2024 перебував на строковій військовій службі, має статус учасника бойових дій, та на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повинен бути звільнений від нарахування штрафів, пені та відсотків за кредитом.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Геріх О.І. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково, посилаючись на викладені у відзиві обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 03.10.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9490701, шляхом підписання відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Анкети-заяви на кредит №9490701, Договору про споживчий кредит №9490701 з додатками (а.с.6-15), відповідно до умов якого видано кредит у сумі 20000 грн. Строк дії договору становить 93 дні.
Виконання позивачем свого зобов'язання підтверджується платіжним дорученням №111710820 від 03.10.2023 (а.с.15), відповідно до якого на картковий рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти у розмірі 20000 грн.
Факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується.
Судом встановлено, що 28.05.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ (а.с.18-23), відповідно до якого право вимоги за договором №9490701 від 03.10.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відповідачем договір факторингу не оспорюється, надані позивачем докази доводять факт набуття позивачем права вимоги за договором №9490701 від 03.10.2023.
Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення та Випискою з особового рахунка за Кредитним договором №9490701 від 03.10.2023, станом на 13.03.2025 заборгованість відповідача становить 65800,00 грн., з яких: 20000,00 грн. заборгованість за кредитом; 43800,00 грн. заборгованість за відсотками; 2000 грн. заборгованість за комісією.
Відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з нього відсотків та комісії за означеним кредитним договором, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15 такого змісту: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
Пункт 15 ст. 14 з останніми змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14 січня 2025 року, викладена у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.».
Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
Підпунктом 1 п. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Аналіз п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчить про те, що пільги мають, зокрема, військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, постановлено, зокрема, оголосити та провести загальну мобілізацію.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Як вбачається з копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 вересня 2025 року № 5/1/25/4089 ОСОБА_1 з 07 жовтня 2021 року по 21 травня 2024 року проходив строкову військову службу, звільнений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 травня 2024 року № 149, які вислужили строки військової служби, встановлені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до Указу Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024.
Окрім того, ОСОБА_1 надав суду військовий квиток серії НОМЕР_2 від 07 жовтня 2021 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину 07 жовтня 2021 року.
Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та відсотки за користування кредитом на весь час його призову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків та комісії за користування кредитом відсутні.
За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості, що складається з тіла кредиту, в розмірі 20000 грн.
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 736,41 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11-13, 76-79, 81, 141, 223, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, на підставі ст. ст. 207, 526, 610, 625, 626, 628, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором №9490701 від 03.10.2023 у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн 41 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2025 року.
Повне найменування сторін та їх місцезнаходження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Є. Ніколенко