19 листопада 2025 рокуСправа №: 695/1822/25
Номер провадження 3/695/1096/25
19 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М.,
за участю: захисника - адвоката Бочарова О.М.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №304264 від 18.04.2025, ОСОБА_1 18.04.2025 о 13.50 год. по вул. Т.Шевченка в с. Нова Дмитрівка Золотоніського р-ну Черкаської обл. керував автомобілем «ВАЗ 2101» номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю із порожнини рота та нестійка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння за допомогою приладу Драгер та провести обстеження в лікарні для встановлення стану алкогольного сп?яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Бочаров О.М. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що працівники поліції 18.04.2025 о 13.50 год. під'їхали до ОСОБА_1 та почали звинувачувати його у тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Однак факту зупинки не було, оскільки автомобіль був припаркований біля будинку. На відеозаписі не вбачається доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Після цього працівники поліції просили пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він відмовився його проходити, оскільки не керував транспортним засобом. Захисник Бочаров О.М. також повідомив, що були виявлені порушення при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: транспортний засіб та посвідчення водія не були вилучені під час розгляду справи.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з'ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами в справі: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №304264 від 18.04.2025; направленням на огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.04.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Шквари В.М. від 18.04.2025; постановою серії ЕНА №4531056 від 18.04.2025; інформацією, яка розміщена на CD диску.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими і такими, що спростовуються інформацією на CD диску, при перегляді якого встановлено, що останній не заперечував факту керування транспортним засобом. Крім того, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4531056 від 18.04.2025 встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, в описовій частині якої вказано, що ОСОБА_1 18.04.2025 о 13.50 год. по вул. Т.Шевченка в с. Нова Дмитрівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 номерні знаки НОМЕР_1 , не надав переваги в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі та не користувався ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в, 16.11 ПДР України. Доказів, що зазначена вище постанова була відповідно до чинного законодавства скасована, захисником не надано. Це вказує на те, що ОСОБА_1 погодився, як з діями працівників поліції щодо винесення відносно нього постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП, так і з діями працівників поліції, пов'язаними із складання відносно нього адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим фактично визнав законність дій працівників поліції.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції порушено вимоги законодавства щодо оформлення матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 підписав протокол серії ЕПР1 №304264 від 18.04.2025 без жодних зауважень та/або застережень, а отже фактично погодився з обставинами, які в ньому зазначені.
Покликання захисника про те, що у ОСОБА_1 не було вилучено транспортний засіб та посвідчення водія, не спростовують вину останнього у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції.
Суд розцінює доводи захисника про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а наявність формальних неточностей у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі.
Оцінюючи відомості цих доказів у справі, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Оцінюючи обставини справи та враховуючи особу правопорушника, який притягається до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн..
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.
Повний текст постанови буде складено та оголошено 24.11.2025 о 08.00 год.
Суддя: К.М. Ушакова