Справа № 690/408/25
Провадження № 2/690/260/25
(заочне)
25 листопада 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача, повноваження якого підтверджено витягом з наказу від 05.10.2022 року, звернувся до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором від 02.04.2024 року № 7749305 в сумі 37 380 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22 380 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. - заборгованість за пенею, а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7749305 (далі - Договір № 7749305). який відповідачем підписано з використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якості кредиту надано відповідачу в безготівковій формі грошові кошти в розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, поворотності та платності, а відповідач зобов'язалась повернути грошові кошти, сплатити проценти, штрафи, пеню (в разі їх наявності) та інші передбачені платежі, але свої зобов'язання за Договором № 7749305 належним чином та в повному обсязі не виконала.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору факторингу від 27.11.2024 року № 27.11/24-Ф відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 7749305 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а саме заборгованість у сумі 37 380 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22 380 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. - заборгованість за пенею, про стягнення якої й подано позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви та поданих в подальшому заяв просить розгляд справи провести за його відсутності на підставі наданих доказів, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, в розумінні п. 4) ч. 8, ст. 11 ст. 128 ЦПК України, що узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, а також постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року в справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 року в справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 року в справі № 904/853/23, в судові засідання неодноразово не з'явилась, поважність причин неявки не повідомила, заяв від її імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
З огляду на вказане, судом 25.11.2025 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку.
У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
02.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі через веб-сайт http://creditplus.ua шляхом погодження відповідачем пропозиції фінансової установи та заповнення анкети клієнта, укладено Договір № 7749305, який ОСОБА_1 підписано з використання одноразового ідентифікатора, невід'ємними частинами якого є Паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (графік платежів), відповідно до умов якого відповідач отримав безготівковий кредит на платіжну картку НОМЕР_1 в розмірі 10 000 грн. строком на 364 дні та зобов'язалась кожні 14 дні сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 3 080 грн. (25 платежів) та 13 080 грн. (26 платіж), нараховані за ставкою в розмірі 2,20% в день, а загалом сплатити 90 080 грн., з яких 80 080 грн. - проценти за користування кредитом.
Згідно змісту п.п. 6.4., 6.4.1, 6.4.2, 6.4.3 у разі невиконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, вона зобов'язана сплатити ТОВ «АВЕНТУС Україна» штраф, відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України, в розмірі 300 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та в розмірі 100 грн., починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до змісту п. 4.1 Договору № 7749305 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», крім іншого, має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача.
Факт перерахування 02.04.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошових коштів в розмірі 10 000 грн. у системі iPay.ua на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 27.03.2025 року 2523_250327093957.
Згідно картки обліку Договору № 6761420 (розрахунку заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» щоденно в період часу з 02.04.2024 року з по 15.07.2024 року нараховувались проценти за користування кредитом в розмірі 220 грн., що відповідає 2,20% наданого кредиту, на загальну суму 22 880 грн., а оскільки ОСОБА_1 лише 01.05.2024 року здійснено оплату процентів у розмірі 500 грн., 20.04.204 року нараховано штраф у розмірі 300 грн. та в подальшому щоденно в період часу з 21.04.2024 року по 06.06.2024 року нараховано штраф у розмірі 100 грн., загальною сумою 5 000 грн.
Між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 27.11.2024 року укладено договір факторингу № 27.11/24-Ф (далі - Договір № 27.11/24-Ф), за умовами п. 1.1 якого до останнє за плату відступило позивачу належні йому права грошової вимоги, до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимоги, який є додатком № 1 до цього договору, та його невід'ємною частиною.
Відповідно до змісту п. 1.2 Договору № 27.11/24-Ф право вимоги переходить від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в момент підписання акту прийому-передачі реєстру боржників.
Згідно витягу з додатку до Договору № 27.11/24-Ф, сформованого 15.04.2025 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передано ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги заборгованості за Договором № 7749305 до ОСОБА_1 (№ 1605) на загальну суму 37 380 грн., з яких: 10 000 грн. -заборгованість за тілом кредиту, 22 380 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. - заборгованість за пенею.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 2 ст. 546 ЦК України сторонами договірних зобов'язань можуть бути встановлені види забезпечення виконання зобов'язання.
Приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081, ч. 1 ст. 1082 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 02.04.2024 року між ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 7749305, в зв'язку з чим відповідачем на умовах строковості, поворотності та платності отримано в кредит грошові кошти в розмірі 10 000 грн., однак фактично ОСОБА_1 на виконання своїх зобов'язань сплачено лише грошові кошти в розмірі 500 грн., які зараховано на погашення заборгованості зі сплати відсотків.
У зв'язку з невиконанням належним чином ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором № 7749305 її заборгованість перед ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» станом на 26.11.2024 року становила 37 380 грн., з яких: 10 000 грн. -заборгованість за тілом кредиту, 22 380 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. - заборгованість за пенею, та ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» 27.11.2024 року відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право даної грошової вимоги на підставі Договору № 27.11/24-Ф.
Перевіркою розрахунку заборгованості за Договором № 7749305 встановлено відповідність розмірів як застосованих процентних ставок, так і строку їх нарахування договірним умовам, які узгоджені сторонами, а також належного зарахування сплачених ОСОБА_1 грошових коштів, та не перевищення заявленої до стягнення суми боргу за Договором № 7749305, узгодженої його сторонами загальної вартості кредиту.
Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 5 000 грн., які нараховано за Договором № 7749305 як неустойка за неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Докази виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором № 7749305 перед ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» станом як на 27.11.2024 року, так і на дату розгляду справи, чи перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», відсутні, як наслідок, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Задовольняючи частково позовні вимоги з вищевказаних підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принципи, пов'язані з належним здійсненням правосуддя, положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов'язано давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року, Рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).
Враховуючи те, що згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судових витрат на сплату судового збору в розмірі 2 098 (дві тисячі дев'яносто вісім) грн. 38 коп., що відповідає частині задоволених позовних вимог (86,62%), оскільки підстав для його звільнення від сплати судового збору судом не встановлено.
Відповідно до змісту ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов'язаних з розглядом справи, до складу яких, крім іншого, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, як сплачені, так і ті, що підлягають сплаті, що підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За змістом позовної заяви та додатків до неї ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в зв'язку з необхідністю стягнення з ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованості за Договором № 7749305 понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в даній справі представником позивача долучено копії: договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року № 42649746, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткової угоди від 02.04.2025 року до Договору № 42649746; детального опису робіт та акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 31.03.2025 року на суму 6 000 грн.
За вказаних обставин, з урахуванням відсутності клопотання сторони відповідача із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 197 (п'ять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 20 коп., що відповідає частині задоволених позовних вимог (86,62%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором № 7749305 в сумі 32 380 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в сумі 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 48 коп., з них: 2 098,28 грн. - витрати на оплату судового збору, 5 197,20 грн. - витрати на правничу допомогу.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Линдюк В.С.