Справа № 686/30859/24
Номер провадження 2/570/682/2025
21 листопада 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судового засідання Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
08.09.2025 р. до суду від представника позивача ТзОВ "Споживчий центр" Павленко Д.О. в системі "Електронний суд" надійшла заява вх. 16370, в якій позивач відмовляється від позову. Також представник вказує, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч.3 ст.256 ЦПК України позивачу відомі та зрозумілі. Наводить положення ч.5 ст. 142 ЦПК України та вказує, що відповідачем заяви про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача заявлено не було. Просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача Павленко Д.О. у заяві вх. 21590 від 14.11.2025 р. просить розглядати справу без участі представника позивача, заяву про відмову від позову підтримує та просить задовільнити.
У заяві вх. 21594 від 14.11.2025 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Скрипнюк В.Р. проти закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивачем від позову, не заперечує. Просить стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат на правничу допомогу у відповідності до ст. 137 ЦПК України у розмірі 8000 грн. Клопотань про зменшення розміру судових витрат відповідача, сторона позивача не заявляла.
Також у заяві вх. 22024 від 20.11.2025 р. про відшкодування судових витрат представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Скрипнюк В.Р. вказує, що опираючись на ч.ч. 3, 5 ст.142 ЦПК України, просить стягнути з позивача на користь відповідача 8 000 грн. судових витрат на правничу допомогу, які відповідач має сплатити на користь АБ «Скрипнюк та партнери» у відповідності до договору про надання правничої допомоги № 77, Акта виконаних робіт, Рахунку-фактури (копії додавалися до Відзиву).
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
15.11.2024 п. представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» Павленко Д.О. звернувся в Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №17.07.2024-100001483 від 17.07.2024 р. у розмірі 23680 грн. (а.с. 1-7).
06.12.2024 р. ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області передано матеріали цивільної справи за вказаною позовною заявою за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
У заяві вх. 1001 від 22.01.2025 р. відповідач ОСОБА_1 із позовними вимогами не погоджується. Вказує, що жодних кредитних договорів з ТОВ «Споживчий центр» не укладав. Справу просить розглядати за його присутності та присутності його адвоката. Також просить усю поштову кореспонденцію, яка буде стосуватися розгляду справи, надсилати за адресою: буд. АДРЕСА_1 . Долучено Ордер на надання правничої допомоги від 12.12.2024 р. серія №1153634, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №76 від 11.12.2024 р., укладеного із адвокатом Скрипнюком В.Р.
Ухвалою суду від 06.02.2025 р. прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом учасників.
Як убачається із заяви вх. 2421 від 13.02.2025 р., представник відповідача - адвокат Скрипнюк В.Р. ознайомився із матеріалами справи.
24.02.2025 р. до суду надійшов відзив вх. 3007, у якому зокрема вказує, що 20.12.2024 р. з метою захисту своїх прав він звернувся із заявою до ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області (матеріали кримінального провадження №12024186180000363) та повідомив Рівненський районний суд про місце свого проживання. Він своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті і незаконному використанню персональних даних чи персонального ідентифікаційного номера (коду) та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Його вина в тому, що від його імені було укладено кредитний договір та переведно по ньому кошти, відсутня. Просить позовні вимоги відхилити у повному обсязі; в мотивувальній частині судового рішення викласти відповідний висновок про неукладеність відповідачем спірного договору; стягнути з позивача на його користь 8000 грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 11.03.2025 р. клопотання представника позивача вх. 3535 від 03.03.2025 р. та усне клопотання представника відповідача про витребування доказів - задоволено; витребувано від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію: 1) на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська картка№ НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування коштів у сумі 8000 грн 17.07.2024 р. о 15:13;
2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 17.07.2024 року.
3) інформацію про адресу відділення АТ КБ «Приватбанк», де відкривалася картка, час і дату відкриття картки.
Копію ухвали надіслано для виконання до АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д).
Ухвалою суду від 02.06.2025 р. клопотання представника відповідача адвоката Скрипнюка В.Р. задоволено та відкладено розгляд цивільної справи; визнано обов'язковою явку представника позивача ТзОВ "Споживчий центр" в судове засідання на вказану дату і час для надання пояснень.
Ухвалою суду від 04.07.2025 р. заяву представника позивача - Павленка Д.О. про проведення судових засідань у даній справі з його участю в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - задоволено; постановлено провести судове засідання з розгляду цивільної справи та усіх наступних судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника позивача - Павленка Д.О.
Ухвалою суду від 08.07.2025 р. клопотання представника позивача Павленка Д.О. вх. 11324 від 25.06.2025 р. та клопотання представника відповідача адвоката Скрипнюка В.Р. про витребування доказів - задоволено; витребувано від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію:
1) на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 , на яку було здійснено зарахування коштів у сумі 8000 грн 17.07.2024 р. о 15:13;
2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 за 17.07.2024 р.
3) інформацію про адресу відділення АТКБ «Приватбанк», де відкривалася картка № НОМЕР_2 , час і дату відкриття цієї картки.
Копію ухвали надіслано для виконання до АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д).
До суду 07.08.2025 р. вх.14503 та 22.08.2025 р. вх.15495, вх.16474 від 08.09.2025 р. надійшли витребовувані судом докази.
08.09.2025 р. до суду від представника позивача ТзОВ "Споживчий центр" Павленко Д.О. в системі "Електронний суд" надійшла заява вх. 16370, в якій позивач відмовляється від позову. Також представник вказує, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч.3 ст.256 ЦПК України позивачу відомі та зрозумілі. Наводить положення ч.5 ст. 142 ЦПК України та вказує, що відповідачем заяви про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача заявлено не було. Просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.
Щодо клопотання представника позивача про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі вх. 16370 від 08.09.2025 р.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
У даному випадку наявні підстави для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, оскільки як вказує представник у заяві вх. 16370 від 08.09.2025 р. користується правом, передбаченим п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України.
Підстави відмови від позову мають бути озвучені у відповідній заяві, для того щоб здійснити висновок через що ініацітива продовжувати судовий розгляд у сторони відпала, які дії опонента на це спонукали.
Суд звертає увагу, що подана заява представника позивача не містить мотивів та обґрунтувань підстав відмови від позову та закриття судового провадження, а позивач лише наводить процесуальні норми п.1 ч.2 ст.49 та п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Суд власне самостійно не уповноважений робити висновок про причини відмови від позову, що ніяким чином не визначає добросовісність/недобросовісність дій позивача. Заява про відмову від позову позивача розглядається у відсутності сторін. Судом не встановлено причини відмови від позову.
Щодо клопотань представника відповідача адвоката Скрипнюка В.Р. про відшкодування судових витрат вх.21594 від 14.2025 р. та вх. 22024 від 20.11.2025 р.
У заяві вх. 21594 від 14.11.2025 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Скрипнюк В.Р. проти закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивачем від позову, не заперечує. Просить стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат на правничу допомогу у відповідності до ст. 137 ЦПК України у розмірі 8000 грн. Вказує, що клопотань про зменшення розміру судових витрат відповідача, сторона позивача не заявляла.
Також у заяві вх. 22024 від 20.11.2025 р. про відшкодування судових витрат представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Скрипнюк В.Р. вказує, що опираючись на ч.ч. 3, 5 ст.142 ЦПК України, просить стягнути з позивача на користь відповідача 8 000 грн. судових витрат на правничу допомогу, які відповідач має сплатити на користь АБ «Скрипнюк та партнери» у відповідності до договору про надання правничої допомоги № 77, Акта виконаних робіт, Рахунку-фактури (копії додавалися до Відзиву).
Щодо підстави, на яку у своїй заяві про відшкодування судових витрат, вказує представник відповідача адвокат Скрипнюк В.Р., а саме ч.5 ст. 142 ЦПК України, то суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.11.2024 р. позивач ТзОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Також судом встановлено, що 11.12.2024 р. між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Скрипнюк та Партнери» укладений договір про надання правничої допомоги №77, також долучено Акт виконаних робіт Додаток до Договору про надання правничої допомоги №77 від 11.12.2024 р. та рахунок - фактуру №98 від 24.02.2025 р. на суму 8000 грн.
Як убачається із заяви представника позивача Павленка Д.О. вх.16370 від 08.09.2025, останній просить закрити на підставі п.4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Ч.5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).
Згідно із ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Разом із тим, необхідною умовою для застосування ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем (заявником) необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача. Тобто заявнику необхідно довести, а суду встановити і зазначити у судовому рішенні , які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході судового розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивача недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисними та який ступінь його вини і чим це підтверджується.
У вказаній справі судом встановлено, що при вирішенні вищезазначеного питання розподіл у цій справі судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом, понесених відповідачем ОСОБА_1 у вигляді витрат на професійну правничу допомогу буде помилково застосовувати положення ч.5 ст. 142 ЦПК України, замість правильної ст. 142 ч.3 ЦПК України (яка є спеціальною нормою ЦПК у даному випадку, оскільки регулює саме вирішення питання про судові витрати в разі закриття провадження у справі саме з підстав відмови позивача від позову у порівнянні із ч. 5 цієї статті, яка питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із закриттям провадження у справі у всіх інших випадках, передбачених ст. 255 ЦПК України).
Так, за змістом ст. 142 ч.3 ЦПК України: У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому, суд зважає, що представник позивача просить закрити провадження у справі саме у зв'язку із відмовою позивача від позову, та жодним чином не вказує, що така відмова не пов'язана із тим, що позивач у цій справі не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
За таких обставин, суд уважає, що у цій справі відсутні підстави для застосування саме ч.5 ст.142 ЦПК України при вирішенні вищезазначеного питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу за заявою останнього.
При вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи, відповідач ОСОБА_1 має право на компенсацію на підставі ст. ст. 133, 137, 142 ч.3 ЦПК України за рахунок позивача ТзОВ «Споживчий центр» судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені відповідачем у суді письмовими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги №77 від 11.12.2024 р., Актом виконаних робіт Додаток до Договору про надання правничої допомоги №77 від 11.12.2024 р. та рахунком - фактурою №98 від 24.02.2025 р. на суму 8000 грн.
При вирішенні клопотань представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг з правничої допомоги адвоката у цій справі не є значним, визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та таким, що не відповідає складності справи та(або)значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки самі по собі вивчення та аналіз матеріалів, що додавалися до позовної заяви; написання та подання трьох адвокатських запитів (поліція, Київстар, Приватбанк); отримання та аналіз відповідей на адвокатські запити; надсилання та формування відзиву на позовну заяву; подача відзиву через канцелярію Рівненського районного суду, що заявлені як окремі послуги, не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням відзиву, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом. Ці дії входять у підготовку відзиву, яку суд оцінює у 3 000 грн.
За таких обставин, клопотання представника відповідача адвоката Скрипнюка В.Р. слід задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., в іншій частині заяв слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.205, ст.ст. 133, 137, 142 ч.3 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ТзОВ "Споживчий центр" Павленка Дмитра Олександровича вх. 16370 від 08.09.2025 р. про відмову від позову задовільнити.
Прийняти відмову представника позивача ТзОВ "Споживчий центр" Павленка Дмитра Олександровича вх. 16370 від 08.09.2025 р. від позову.
Провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Скрипнюка Віталія Радіоновича про відшкодування судових витрат вх. 21594 від 14.11.2025 р. та вх. 22024 від 20.11.2025 р. задовільнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
У задоволенні решти вимог заяв представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Скрипнюка Віталія Радіоновича про відшкодування судових витрат вх. 21594 від 14.11.2025 р. та вх. 22024 від 20.11.2025 р. - відмовити.
Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гнатущенко Ю.В.