Справа № 570/594/25
25 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю представника відповідача - адвоката Жилінської Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27.05.2024 року о 18:26 в м. Рівне на перехресті вулиць Соборна-Млинівська, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю:
1. автомобіля «Мерседес» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ;
2. автомобіля «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 керуванням водія ОСОБА_2 , яка є власником цього автомобіля.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено забезпечений полісом обов'язкового страхування автомобіль «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , та завдано шкоди його власнику.
Згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2024 року (справа № 569/10876/24), вищевказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована, в той же час цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» згідно полісу № 215329208, що діяв на момент ДТП.
Потерпіла особа (власник транспортного засобу «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 04.06.2024 року повідомила МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та 05.06.2024 року звернулася з заявою про здійснення регламентної виплати.
На підставі Наказу та вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір регламентної виплати склав 47 052,91 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 924777 від 12.08.2024 року.
Розмір витрат позивача щодо визначення розміру страхового відшкодування склав 1 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 924369 від 06.08.2024 року.
Загальний розмір витрат становить 48 952,91 грн.
04.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Жилінською Т.П. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву представник відповідача зазначила, що 27.05.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мерседес» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Поліцейською взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПС капралом поліції Сафаровою Ю.А. був складений Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 685079, до якого були додані пояснення, Схема ДТП, диск з відео. На зворотному боці Схеми ДТП, що є додатком 8 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2025 року № 1395, зазначено назви страхової організації, яка видала учасникам дорожньо-транспортної пригоди страхові поліси. Страховий поліс власника автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 , - nbi код СН034 серії G1475-8140 до 31.12.2027 року. Страховий поліс власника автомобіля «Опель», державний номер НОМЕР_3 , НАСК «Оранта» код 02031 № 215329208 до 24.06.2024 року.
Зазначає, що водій ОСОБА_1 надав водію ОСОБА_2 копію страхового полісу та пропонував скласти Європротокол, від чого вона відмовилась.
Автомобіль «Мерседес», яким керував ОСОБА_1 , був ввезений на територію України для передачі фірмі LLC«AUTO-AA» та перебував в Україні у митному режимі Тимчасового ввезення та водій мав діючий поліс Міжнародну картку автомобільного страхування (Зелена картка).
За цих умов, виплата потерпілому проводиться МТСБУ після надання потерпілим документів, передбачених ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IХ.
Вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мерседес» була застрахована МТСБУ мало б звернутись до іноземної страхової компанії, з якою укладений договір «Зелена картка», зазначеної у полісі СН 034/G-1475-8140 з вимогою про компенсацію регламентної виплати.
11.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Патрик Г.Г. подано пояснення, в яких зазначила, що за вказаним відповідачем сертифікатом «Зелена картка» був застрахований автомобіль «Мерседес», що мав Угорську реєстрацію (р.н.з. НОМЕР_4 ).
Однак, станом на дату ДТП вказаний автомобіль, яким керував відповідач, вже був перереєстрований в Україні за номером 0ЗЕ18030 (тобто мав тимчасовий реєстраційний номер). За таких обставин сертифікат «Зелена картка» втрачає свою дію. Отже, автомобіль, яким керував відповідач, мав би бути застрахований за внутрішнім договором обов'язкового страхування. Дія Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розповсюджується на всі транспортні засоби, які зареєстровані в Україні. Так у п.1.5 вищезгаданого Закону розкрито поняття наземних транспортних засобів, на які розповсюджується цей Закон. Згідно п.1.5 ст.1 Закону зазначено, що наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.Тобто транспортні засоби, які ввезені на митну територію для тимчасового користування з реєстрацією в інших країнах, у разі потрапляння в ДТП на території України, на них розповсюджується положення пп. «в», п. 41.2 ст. 42 Закону, де зазначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".Отже, станом на момент ДТП автомобіль, яким керував відповідач мав тимчасову реєстрацію нашої Держави. За таких обставин відповідач мав би застрахувати автомобіль згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі відсутності страхового покриття на території України у транспортного засобу, що зареєстрований в органах МВС України, та у разі настання страхового випадку, МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілому на підставі пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, що й було здійснено МТСБУ.
17 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення від представника відповідача в яких зазначено, що позивач безпідставно стверджує, що сертифікат «Зелена картка» втратив свою дію на момент аварії стосовно автомобіля «Мерседес», яким керував відповідач. У даному випадку позивач користується деякими проблемами неузгодженості українського законодавства. Автомобіль «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 був тимчасово ввезений на територію України. Тимчасове ввезення громадянами резидентами на митну територію України дозволяється на строк до одного року. Автомобіль був ввезений для доставки на адресу компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-АА» та належить цьому підприємству, відповідач на законних підставах керував даним транспортним засобом. На момент аварії автомобіль перебував в Україні в режимі тимчасового ввезення, який передбачає можливість використання на митній території України за умови державної реєстрації, що означає оформлення тимчасових реєстраційних номерів. Так само, юридичні особи, які не є постійними представництвами нерезидентів, для здійснення своєї господарської діяльності використовують транспортні засоби, що були передані їм компаніями-нерезидентами. Ці транспортні засоби ввозяться на митну територію України та розміщуються в митному режимі Тимчасового ввезення. Як встановлено статтею 103 Митного кодексу України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок, моделей, самохідні машини, причепи, та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок та моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Згідно із п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі транспортні засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Таким чином, транспортні засоби, ввезені юридичною особою на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення підлягають реєстрації в органах МВС протягом десяти діб. Одночасно, відповідно до п. 10 Порядку, Державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції та технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС. Як встановлено ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючи вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність чинним стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів. Національні номерні знаки та документи про реєстрацію(про право власності, користування або розпорядження)тимчасове ввезення на митну територію. України транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, іншим представництвам іноземних юридичних осіб, які н є резидентами України, здаються на зберігання до сервісних центрів МВС, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і повертаються власникам в установленому МВС порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється митними органами відповідно до митного законодавства та зазначаються у документах про митне оформлення таких засобів. Отже, за чинним законодавством будь-який транспортний засіб, який ввезений на митну територію України, має бути зареєстрований в органах МВС та в той же час вона може не бути її власником, а орендувати цей транспортний засіб. Стверджуючи за таких обставин, що автомобіль, яким керував відповідач, мав бути застрахований за внутрішнім договором обов'язкового страхування не посилається на відповідну норму закону. Відповідач вважає, що сертифікат «Зелена картка» був діючим на дату дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин позивач мав здійснити виплату та виставити платіжну вимогу до страхувальника.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через підсистему «Електронний суд» 24.11.2025 року заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити та розгляд справи проводити у відсутність представника.
Представник відповідача - адвокат Жилінська Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просили відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши думку представника відповідача - адвоката Жилінської Т.П., дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 22 травня 2024 року о 18:26 в м. Рівне на перехресті вулиць Соборна-Млинівська, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мерседес» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка є власником цього автомобіля.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2024 року водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, порушення відповідачем ПДР України, що спричинило виникнення ДТП, та винуватість відповідача встановлено постановою суду від 14.06.2024 року, тому ці обставини є встановленими та доведенню не підлягають.
Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 керуванням ОСОБА_2 .
04.06.2024 року потерпіла ОСОБА_2 повідомила МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду.
05.06.2024 року потерпілою подано до МТСБУ заяву про виплату відшкодування.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована, в той час, як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта».
Представниками Моторного (транспортного) страхового бюро України проведено огляд та виявлено характер пошкоджень транспортного засобу «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , про що складено Протокол огляду транспортного засобу від 12.06.2024 року.
Відповідно до Звіту № 083.24 про оцінку автомобіля складеного ФОП оцінювачем ОСОБА_3 (Сертифікат Фонду Держмайна України від 12.10.2022 року № 204/2023), вартість ремонту з урахуванням зносу автомобіля «Опель», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП складає:
- (без ПДВ) 45412 грн. 25 коп.;
- (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 52 751 грн. 34 коп.
Згідно позовної заяви сума була розрахована наступним чином: 52751,34 - 5348,40 (ПДВ на запчастини) - 350,03 (ПДВ на малоцінні деталі (метизи)) = 47052 грн. 91 коп.
Отже розмір регламентної виплати був відкоригований на підставі п. 34.4 ст. 34 Закону та визначений МТСБУ на підставі ст. 29 Закону, як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без ПДВ на запчастини та малоцінні деталі що склало суму 47 052 грн. 91 коп.
Вказаний розмір регламентної виплати стороною відповідача в судовому засіданні не спростований та не оспорювався.
Моторним (транспортним) страховим бюро України був виданий Наказ на підставі якого вирішено, відшкодувати ОСОБА_2 шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 47 052 грн. 91 коп. і яка згідно платіжної інструкції № 924777 від 12.08.2024 року виплачена позивачем потерпілій особі.
Розмір витрат позивача з визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 1 900,00 грн., яке МТСБУ сплатило згідно платіжної інструкції № 924369 від 06.08.2024 року.
Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - Закон -1961-IV.
Відповідно до положень ст. 2 Закону 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також регулюються Конституцією України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, застосовуються норми цього Закону. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території України застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 29 Закону 1961-IV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом,іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 21 Закону 1961-IV передбачено «З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено корегуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участь в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим. Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі у дорожньому русі на території України. Положення цього пункту не поширюються на осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону».
Згідно п. 21.3 ст. 21 Закону 1961-IV «При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат)».
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону «забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована».
Відповідно до положень абзацу другому та третьому п. 17.1 ст. 17 Закону передбачено, що внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. Укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.
Відповідно до положень підпункту «в» пункту 41.2 ст. 42 Закону 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
З пояснень відповідача та його представника вбачається, що транспортний засіб «Мeрседес» був ввезений на митну територію України, перебував в митному режимі Тимчасового ввезення та мав тимчасовий реєстраційний номер 03ЕІ8033, що зокрема підтверджується фото додатками, довідкою Національної поліції про ДТП, Схемою ДТП, постановою Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/10876/24.
Вказане підтверджує той факт, що автомобіль «Мeрседес» був знятий з іноземної реєстрації та мав тимчасову реєстрацію в Україні.
За таких обставин, тимчасово ввезений на територію України транспортний засіб «Мeрседес», перебуваючи в статусі тимчасової реєстрації,відповідно до положень абзацу другого та третього п. 17.1 ст. 17 Закону 1961-IV мав бути застрахований за внутрішнім договором обов'язкового страхування на строк, не менш як 15 днів - до його постійної реєстрації.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що позивач мав здійснити виплату потерпілій та виставити платіжну вимогу до страхувальника іноземної країни, яка видала сертифікат «Зелена картка» на підставі «в» пункту 41.2 ст. 42 Закону 1961-IV, оскільки таке право позивач набуває щодо транспортних засобів, зареєстрованих в іншій країні. В даному випадку транспортний засіб «Мерседес», яким на момент ДТП керував відповідач,вже мав тимчасову реєстрацію Держави України.
Таким чином, у позивача на підставі п.п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону 1961-IV України виник обов'язок здійснити регламентну виплату потерпілій особі за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.
Відповідно до п.п. 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 вказаного Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої останнім регламентної виплати в розмірі 47 052 грн. 91 коп. та задовольняє позов в цій частині.
Щодо вимоги позивача про стягнення вартості сум понесених витрат на встановлення розміру збитку у розмірі 1 900,00 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Хоча такі витрати не є складовою регламентної виплати, однак в силу положень ст. 133 ЦПК України вони відносяться до витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів та підлягають задоволенню.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 14, 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, п. 17.1 ст. 17, п. 21.3 ст. 21, п. 22.1 ст. 22, ст. 29, п. 38, п. 40, п. 41.1. п. 41.2 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 82, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ - 21647131) регламентну виплату за шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в розмірі 47 052 (сорок сім тисяч п'ятдесят дві) гривні 91 копійка, витрати за послуги спеціаліста в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ - 21647131) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02002, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ - 21647131).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Судді Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.