Справа № 562/2876/25
/заочне/
"25" листопада 2025 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №808604146 від 06 лютого 2021 року в розмірі 36637 грн. 63 коп. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов'язань.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило та відзиву на позов відповідач не подав. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
При таких умовах суд вважає за можливе винести заочне рішення в справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що 06 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №808604146, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким остання отримала кредит в сумі 11750 грн. строком на 30 днів зі сплатою протягом дисконтного періоду процентів за користування кредитом з розрахунку 0,85% в день.
Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується платіжним дорученням від 06 лютого 2021 року, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування коштів в сумі 11750 грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 та випискою АТ «Райффайзен Банк» по рахунку відповідача.
Відповідно до укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року із внесеними додатковими угодами №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31 грудня 2023 року змінами, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №808604146 від 06 лютого 2021 року, яке 05 серпня 2020 року в свою чергу уклало аналогічний договір факторингу №05/0820-01 з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» із внесеними додатковими угодами №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року змінами, яке 08 липня 2025 року уклало договір факторингу №08/07/25-Е з позивачем, що підтверджується витягами до реєстру боржників до договорів факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач передбачені кредитним договором обов'язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом становить 36637,63 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10091,08 грн. та простроченої заборгованість за процентами в розмірі 26546,55 грн., нарахованих станом на 31 липня 2023 року.
Незважаючи на те, що договором передбачено продовження строку дисконтного періоду (період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту), однак встановлений в п.1.2 кредитного договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх фактично нарахованих процентів за користування кредитом за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем поичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду (п.1.3 договору).
За період з 10 лютого 2021 року по 19 березня 2021 року відповідачем хоча й сплачено 2413 грн. заборгованості, у тому числі нарахованих протягом строку кредитування відсотки в сумі 754,08 грн., водночас доказів, які б підтверджували активування позивальником функції продовження дисконтного періоду в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця, позивачем не надано, тому були недієвими й пункти самого кредитного договору про пролонгацію орієнтовного строку погашення кредиту - 08 березня 2021 року.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
З додатку №1 до кредитного договору вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 14746,40 грн.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 12333 грн. 40 коп. (14746,40 - 2413).
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 та 7000 грн. професійної правничої допомоги, пропорційно розміру задоволених вимог (33,66%) в сумі 3171 грн. 58 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 - 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження 02090, м.Київ, вул.Алматинська, 8, офіс 310А, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №808604146 від 06 лютого 2021 року в сумі 12333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені витрати в сумі 3171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 58 коп.
У решті вимог позивача відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: