Справа № 562/3064/25
"21" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Шуляка А.С., за участі секретаря судового засідання Солдатової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Фінпром Маркет" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 8636474 від 13.04.2025 року у розмірі 22833 грн, судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. Позов мотивовано тим, що 13.04.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 8636474, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000,00 грн строком на 360 днів ( з 13.04.2025 по 07.04.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8636474 від 13.04.2025 р.
Відповідно до Реєстру прав вимог №22/08/25-01 від 22.08.2025 року - кредитодавець відступив позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених договором факторингу №26/06/25 від 26.06.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 22 833,00 грн. з яких 9 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 780,50 грн. - сума заборгованостіза відсотками, 1 552,50 грн., сума заборгованості за комісією, 4 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідачем подано відзив в якому вона вказує, що договір від 13 квітня 2025 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікаторм саме нею. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докукменти, що підтверджують особу позичальника. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того зазначає, що витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатиом робіт.
Представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача, а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки. Просить позовну заяву задоволити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, заяву про перенесення розгляду справи не подавала, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку. Судом встановлено, що 13.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8636474 шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику грошових коштів в сумі 9000 грн на картковий рахунок підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 25.08.2025 року.
Згідно з п.2.2.1 договору, сума кредиту 9000 грн, строк договору 360 днів. Дата повернення кредиту визначена 07.04.2026.
З листа АТ КБ "ПРИВАТБАНК" № 20.1.0.0.0/7-251021/52180 від 24.10.2025 вбачається, що на ім'я " ОСОБА_1 ", банком було емітовано платіжну картку.
З виписок по картці вбачається, що 13.04.2025 на картку відповідача відбулось зарахування коштів в сумі 9000 грн.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 8636474 від 13.04.2025 року складає 22 833,00 грн. з яких 9 000,00 грн. сума заборгованостіза основною сумою боргу, 7 780,50 грн. - сума заборгованостіза відсотками, 1 552,50 грн., сума заборгованості за комісією, 4 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. .
Наявність та обґрунтованість заборгованості відповідачем не спростовано. Отже, відповідач свого зобов'язання за договором про надання коштів у кредит не виконала.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
26 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінпром Маркет" укладений Договір факторингу № 26/06/25 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ "Фінпром Маркет" за плату права вимоги, а ТОВ "Фінпром Маркет" прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Наведене стверджується також Реєстром прав вимог до Договору факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ "Фінпром Маркет" набуло право грошової вимоги до відповідача.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання коштів у кредит № 8636474 від 13.04.2025 року, ні перед первісним кредитором (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»), ні перед новим кредитором ТОВ "Фінпром Маркет", борг по тілу кредиту та відсотках не погасив. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, процентах та комісії на загальну суму 18333 (вісімнадцять тисяч триста тридцять три) грн 00 коп. за договором про надання коштів у кредит № 8636474 від 13.04.2025 року підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені/неустойки в сумі 4500 грн, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки договір про надання коштів у кредит був укладений в період дії воєнного стану в Україні, зобов'язальні відносини між сторонами виникли в період дії воєнного стану, борг відповідача нарахований виключно в період дії воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки в користь позивача пені, яка підлягає списанню кредитодавцем.
На підставі дослідженого суд знаходить за необхідне позовні вимоги задовольнити частково в межах доведеності позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: ордер, платіжну інструкцію, витяг з акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги №25-08/25ФК від 25.09.2025 року.
Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов'язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд бере до уваги, що позов задоволено частково, ціну позову, а також на переконання суду, дії щодо підготовки позову, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
А тому, суд дійшов висновку про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2500 грн. що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1944 грн 99 коп. (18333 грн 00 коп. х 2422 грн 40 коп./22833 грн 00 коп.).
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором позики №8636474 від 13.04.2025 у розмірі 18333 (вісімнадцять тисяч триста тридцять три) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" витрати по сплаті судового збору в сумі 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн 99 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" вул.Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200, ЄДРПОУ 43311346. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя