Справа № 541/3201/25
Провадження № 8/541/3/2025
іменем України
25 листопада 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
заявника ОСОБА_1 ,
стягувачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 19 серпня 2025 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , мотивуючи наступним. При постановленні вказаного наказу суду не були відомі факти, що заявник приймає активну участь в утриманні дитини, постійно перераховує кошти на утримання дитини на картку « ОСОБА_4 », яка належить сину, ОСОБА_2 через свій додаток в «ПриватБанк» бачить усі надходження на цю карту. Заявник оплачував житло в м. Кривій Ріг, але ОСОБА_2 , не порадившись із ним, переїхала з сином до с. Ярмаки Полтавської області. Указує на те, що він має статус ВПО, тому змушений винаймати житло. Заявник утримує свою матір, яка є пенсіонеркою за віком. Наведені обставини суду відомі не були, що є підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.
Заявник в судовому засіданні заяву про скасування судового наказу підтримав, просив скасувати судовий наказ від 19 серпня 2025 року з підстав, зазначених в заяві.
Стягувачка просила відмовити в задоволенні заяви про скасування судового наказу, зазначила, що ОСОБА_1 має обов'язок забезпечувати дитину. Вважає, що наказ є справедливим, розмір стягнутих аліментів відповідає закону.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Наказом Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 серпня 2025 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
У відповідності з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України).
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
З огляду на зазначене, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
В порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені ст. 61 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нововиявленими обставинами заявник зазначив факт перерахування коштів на банківську картку дитини, а також його майновий стан, а саме - наявність у нього статусу ВПО, винаймання житла, перебування на його утриманні матері пенсіонерки.
Суд вважає, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки ці обставини були відомі сторнам на час розгляду справи, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Крім зазначеного, посилання заявника на те, що він активно приймає участь у матеріальному забезпеченні своєї дитини, не може бути підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини встановлені ст. 181 СК України та відповідно визначаються за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності зі ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.
ОСОБА_1 не надав суду доказів існування домовленості між ним та ОСОБА_2 як батьками неповнолітньої дитини щодо способу виконання батьком обов'язку по утриманню сина.
Посилання боржника на те, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу він був позбавлений можливості повідомити суд про те, що він матеріально утримує дитину, що є підставою для скасування судового наказу, - не приймається до уваги судом, оскільки ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину в розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною, тобто з вимогою, яка чітко визначена п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, і такий розмір аліментів на одну дитину відповідає закону.
В свою чергу, посилання заявника на той факт, що він добровільно виконує обов'язок по матеріальному утриманню дитини, не звільняє його від обов'язку утримувати дитину у спосіб, визначений судовим наказом, який ОСОБА_1 просить переглянути.
Доводи заяви боржника про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про його незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За вищевказаних обставин, оскільки суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд наказу, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 19 серпня 2025 року, не містить підстав для перегляду вказаного наказу в зв'язку з нововиявленими обставинами, в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 423-429 ЦПК України суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: О. М. Вірченко