Провадження № 2/537/1977/2025
Справа № 537/5464/25
24.11.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання - Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 159958752 від 15.12.2023 у розмірі 34 592 грн 40 коп., а також сплаченої суми судового збору - 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог вказав, що 15.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №159958752 за яким останній отримав 7200 грн кредитних коштів. Договір був підписаний за допомогою одноразового паролю ідентифікатору. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Свої зобов'язання кредитор виконав в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений відповідачем картковий рахунок.
28.11.2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 270 від 06.02.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023.
В подальшому 08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №159958752 від 15.12.2023.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу № 08/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 34 592 грн 40 коп.
Згідно з умовами кредитного договору №159958752 від 15.12.2023 року, ОСОБА_1 зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідачем перед позивачем не сплачена.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.09.2025 року цивільну справу за означеним вище позовом прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання позивач ТОВ «Фінансова компанія ЕЙС» свого представника не направив, однак у позовній заяві прохав, в разі неявки представника, розгляд справи проводити за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причини своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №159958752 (надалі - Договір) відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1.).
Відповідно до п.2.2 - 2.4 договору, сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7200 грн 00 коп. 15.12.2023. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5323-43XX-XXXX-3274.
Згідно п. 7.1, 7.3. договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 05.01.2024, а саме протягом 21 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 14.01.2029.
Пунктами 8.2 - 8.4 договору передбачено, що процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 05.01.2024 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 448,95 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,23 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним; у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 05.01.2024 р. проценти нараховуються за ставкою 597,78 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,64 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Як вбачається з Договору кредитної лінії №159958752 від 15.12.2023 року, останній підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування, що вбачається з підписаних ним одноразовим ідентифікатором документів та погодився з ними.
Також, матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно кредитного договору №159958752 від 15.12.2023 року в сумі 7 200 грн.
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 15.12.2023 року ОСОБА_1 вказано платіжну картку № НОМЕР_1 .
Так, на підтвердження перерахування коштів позивачем долучено до матеріалів позову платіжне доручення 734fc9da-1f0b-4d59-b2d5-733eb57035d9 від 15.12.2023 року та Довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025, з яких вбачається, що платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив переказ Рашавцю А.В., РНОКПП НОМЕР_2 , грошових коштів у розмірі 7 200 грн, згідно договору №159958752 від 15.12.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно отриманої судом відповіді від АТ «КБ «Глобус» на ухвалу суду від 22.09.2025 року за вих. № 5574-БТ від 13.10.2025 року, вбачається, що на рахунок № НОМЕР_1 , який емітовано на ім'я ОСОБА_1 15.12.2023 надійшли грошові кошти в розмірі 7200 грн.
Тож, судом встановлено, що матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно кредитного договору №159958752 від 15.12.2023 року в сумі 7 200 грн.
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у визначеному розмірі та на погоджених умовах. Водночас відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, унаслідок чого станом на 06.02.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 15 925 грн 68 коп.
Стосовно поданих позивачем договорів факторингу та тверджень позивача про наявність у нього права вимоги до відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що згідно умов цього договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 4.1. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному договорі.
Згідно п.4.1. Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 року укладеної між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та TOB «Таліон Плюс» до Договору факторингу №28/1118-01, (де сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції), наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимог №270 від 06.02.2024 року до Договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 15 925 грн 68 коп.
З Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №270 від 06.02.2024 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року вбачається, що сторони підтверджують, що станом на 31.12.2024 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 270 від 06.02.2024 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Тож, відповідно до умов Договору факторингу №28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 15 925 грн 68 коп.
31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №30/0724-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1).
Згідно п. 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 31.07.2024 року до Договору факторингу №30/0724-01 від 31.07.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 34 592 грн 40 коп.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошове зобов'язання перед ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 та Договору факторингу №30/0724-01 від 31.07.2024 виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №7076 від 05.08.2024 року.
08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п.1.1).
Відповідно до п. 1.2 договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно в Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений і печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору.
Пунктами 3.3-3.4. договору передбачено, що ціна продажу за Договором становить 2 501 429,88 грн. Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору не пізніше 30 банківських днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» грошове зобов'язання перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідно до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №297 від 17.07.2025, №316 від 12.08.2025, №319 від 13.08.2025.
Відповідно до Реєстру боржників, що є Додатком №1 до Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 34 592 грн 40 коп.
Тож, відповідно до умов Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 34 592 грн 40 коп., з яких: 7200 грн - прострочене тіло, 27392 грн 40 коп. - прострочені відсотки.
Як вказувалося раніше кредитодавцем були виконані умови договору та перераховані грошові кошти у розмірі 7200 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується матеріалами справи. Натомість відповідач свого обов'язку по поверненню отриманих коштів належним чином не виконав.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова заборгованість» відповідачу здійснювалося нарахування коштів за користування кредитними коштами й загальна заборгованість ОСОБА_1 , згідно розрахунку, станом на 06.02.2024 становить 15 925 грн 68 коп., з яких: 7200 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8 725 грн 68 коп. - нараховані проценти.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» відповідачу здійснювалося нарахування відсотків за користування коштами, та станом на 31.07.2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 34 592 грн 40 коп., з яких: 7 200 грн- заборгованість по тілу кредиту, 27 392 грн 40 коп. - нараховані проценти.
Щодо нарахування ТОВ «Таліон Плюс» нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, зокрема, права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Таким чином, Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі вимоги, які виникнуть у Клієнта в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи те, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право майбутньої вимоги до боржників, товариство правомірно здійснило нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 07.02.2024 по 03.05.2024 у межах строку дії кредитного договору. У зв'язку з цим загальна сума заборгованості за договором №159958752 від 15.12.2023 року становить 34 592 грн 40 коп.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 року у сумі 34 592 грн 40 коп.
Судом встановлено, що відповідач ознайомився з умовами кредитування, які викладені у кредитному договорі та додатках до нього, та погодився з вказаними умовами. Підписав договір електронним ідентифікатором. Кошти за кредитними договором отримав, однак вчасно та у повному розмірі не повернув та не сплатив відсотки за користування коштами. При цьому, належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості та її розміру відповідач до суду не подав.
Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі - 2422,40 грн.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Документами, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу АБ «Тараненко та партнери» є договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, Додаткова угода №25770749738 від 09.07.2025 до Договору про надання правничої правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, довіреність ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025, згідно якого вартість наданої правової допомоги позивачу становить 7000 грн.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача не надходило.
Суд, досліджуючи надані докази щодо розміру та фактичного здійснення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн, з урахуванням встановлених та доведених обставин, вважає їх обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, а також доведеними виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, відповідність принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.
Тож, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 514-517 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: місто Київ, Алматинська буд. 8, офіс 310-А, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №159958752 від 15.12.2023 у розмірі 34 592 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: місто Київ, Алматинська буд. 8, офіс 310-А, код ЄДРПОУ: 42986956) 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич