532/1609/25
2/532/907/2025
17 листопада 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/1609/25 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування,
04 липня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява подана адвокатом Яременко Олегом Євгеновичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, у якій позивач прохає визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Іскра» площею 3,80 га під № 498, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0300338.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 04.07.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Макарчуку С.М.
Ухвалою від 14 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено у справі судове засідання на 23 вересня 2025 року.
23 вересня 2025 року підготовче судове засідання відкладено на 30 жовтня 2025 року у зв'язку з неявкою відповідача.
Ухвалою від 30 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду на 17 листопада 2025 року.
У судове засідання 17 листопада 2025 року:
Представником позивача, адвокатом Яременко О.Є., подана заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, прохають позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем Кобеляцькою міською радою Полтавського району Полтавської області подане клопотання, у якому прохають розгляд справи проводити без участі відповідача, з урахуванням наявних в справі матеріалів та чинного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, оскільки всі учасники справи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України ,право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку ,встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня ,неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських пунктах-уповноваженій посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець ,який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України ,право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з врахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року 3 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 17 Розділу 10 Перехідних положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства Сертифікати на право на земельну частку (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
У постанові КЦС ВС від 16.02.2022 у справі № 136/1124/19 суд констатував, що загальноприйнятим є використання поняття «земельний пай» не тільки як земельна ділянка, яка не виділена в натурі, а й як земельна ділянка, отримана в результаті розпаювання землі (виділення в натурі). У разі, якщо заповідач реалізував право на земельну частку (пай) та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, і за життя не склав нового заповіту чи не скористався правом на внесення змін до заповіту, то заповіт у якому заповідач розпорядився правом на земельну частку (пай), не втрачає чинність на підставі ч. 4 ст. 1236 ЦК України, а визначення спадкоємців на земельну ділянку має відбуватися згідно з цим заповітом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до довідки з архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації від 02.08.2024 № 07-02-Ко/73 вбачається, що згідно списку громадян-членів ПСП «Іскра» Кобеляцького району, Полтавської області, за № 458 ОСОБА_2 с. Озера, визначено відповідно до розпорядження голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 26.10.2004 № 809, номер ділянки НОМЕР_1 , площа земельної ділянки 3,80 га (а.с.6).
Згідно паспортних даних позивача ОСОБА_1 , вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: с. Озера, Полтавського району, Полтавської області (а.с.16 зворот).
Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 14 квітня 1979 року вбачається, що його батьками записані: батьком - ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.20).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Гола Пристань, Скадовського району, Херсонської області помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с.21).
Із заповіту від 20.01.2015, посвідченого секретарем Озерянської сільської ради Боцула М.А., реєстр № 4, вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку площею 3,80 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5321885100:00:004:0044, яка знаходиться на території Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 161153, виданого Кобеляцькою райдержадміністрацією Полтавської області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,80 га з кадастровим номером 5321885100:00:004:0044, що знаходиться на території Озерянської сільської ради Кобеляцького району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).
У визначений законом строк, позивач ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , однак, нотаріус, постановою № 77/02-31 від 28.01.2025 відмовив йому у видачі даного свідоцтва на спадкову земельну частку (пай) площею 3,81 ум.кад.га із земель КСП «Іскра» Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області - у зв'язку з відсутністю сертифіката про право на земельну частку (пай) (а.с.17).
Спадкову справу після померлого ОСОБА_2 заведено 09 серпня 2022 року.
Згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території бувшої Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області вказана земельна частка (пай) визначена під № 498 має площу 3,80 га та цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Також за життя, батько позивача виготовив технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), отримав розпорядження ,яким було вирішено питання про посвідчення його права на земельну ділянку за наслідками її визначення на місцевості та Державний акт серії ПЛ № 161153 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321885100:00:004:0044 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,80 га території бувшої Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
Земельну ділянку, право на яку було посвідчене вказаним вище Державним актом батько заповів позивачеві. Спадщину після смерті батька ,позивач прийняв. Позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Однак встановлено, що в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі записи щодо державної реєстрації серії ПЛ № 9161153 на право власності на землю відсутнє, а сам Державний акт не містить даних про його реєстрацію та інших належних реквізитів.
Таким чином, у батька позивача право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321885100:00:004:0044 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,80 га на території бувшої Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області на підставі Державного акту не було зареєстроване, а відповідно не виникло.
Однак, право на земельну частку (пай) розміром 4,00 умовних кадастрових гектари на землях КСП «Іскра» на території бувшої Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_2 мав і таке право увійшло до складу спадщини.
Текст заповіту, посвідченого 20.01.2015 секретарем Озерянської сільської ради вказує на те, що воля батька полягала в тому, щоб у випадку його смерті належне йому право на землю перейшло до позивача, хоча батько і помилявся саме щодо свого права власності саме на земельну ділянку, яке посвідчене державним актом, однак, із тексту заповіту вбачається, що він розпорядився щодо тієї землі, яка є земельною часткою (паєм). Це випливає із наступного тексту заповіту: «земельну ділянку (пай), розміром 3,80 га, що знаходиться на території Озерянської сільської ради, Кобеляцького району, Полтавської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 9161153, виданого Кобеляцькою районною державною адміністрацією, заповідаю своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Отже воля батька позивача була такою, щоб належне йому право на землю, яке він набув саме у землях колективної власності КСП «Іскра» після його смерті перейшло до позивача. Зважаючи на викладені обставини суд вважає за необхідне зробити такі висновки щодо тлумачення заповіту.
Разом із тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування позивачеві в нотаріальному порядку було відмовлено. Відмова нотаріуса не пов'язана із тлумаченням заповіту чи його недійсністю. Натомість підставою для відмови у видачі відповідного свідоцтва, яке б посвідчувало право власності позивача на земельну частку (пай), стала відсутність у позивача оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай), проте оригінал необхідного для визнання в нотаріальному порядку сертифіката не зберігся. Чинне законодавство України не передбачає порядку повторної видачі сертифікатів направо на земельну частку (пай) чи видачі їх дублікатів.
Враховуючи, що вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами, суд знаходить за можливе визнати за ним право на дану земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батька ОСОБА_2 .
Оскільки спір виник не з вини відповідача, на підставі ч.9 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1269, 1296 ЦК України, суд,
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Іскра» розташованих на території бувшої Озерянської сільської ради Полтавського (раніше Кобеляцького) району Полтавської області, яка згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території бувшої Озерянської сільської ради Кобеляцького району, Полтавської області визначена під № 498 має площу 3,80 га та цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0300338 виданого на ім'я ОСОБА_2 , члена КСП «Іскра», на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації від 11.03.1997 № 152, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 338.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Яременко Олег Євгенович; РНОКПП НОМЕР_5 ; робоча адреса: 39200, Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Касьяна, 19.
Відповідач: Кобеляцька міська рада, Полтавського району, Полтавської області; ЄДРПОУ 21051562; адреса: 39200, Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Касьяна, 29.
Суддя