єдиний унікальний номер справи 531/1819/25
номер провадження 2/531/854/25
(заочне)
24 листопада 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Фисун Л.С.,
за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позиції позивача.
У липні 2025 року представник позивача в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 24 квітня 2018 року між позивачкою та відповідачем укладено шлюб, зареєстрований Батумською службою цивільного реєстру ОСОБА_3 в державі Грузія за актовим записом №77183000668. Сторони не ведуть спільного господарства, не проживають однією сім'єю, не підтримують сімейних зв'язків. Позивач впевнена, що подальше спільне сімейне життя та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні. У зв'язку з наведеним, представник позивача просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позиції учасників судового провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.
Представник позивача направив заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті суду, відзив на позов не направив, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У поданих до суду заявах представник позивача зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.
За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.09.2025 провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
24 квітня 2018 року Батумською службою цивільного реєстру Агенством Розвитку Державних Сервісів між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, актовий запис № 77183000668. Після реєстрації шлюбу чоловікові присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Ці обставини підтверджуються копією Свідоцтва про укладення шлюбу (переклад з грузинської мови на українську мову) (а.с.7).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини 1 статті 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЗУ «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно із частиною 1 статті 63 ЗУ «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 27 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство та компетентні установи Договірної Сторони, громадянами якої подружжя було на момент подання заяви. Якщо подружжя має місце проживання на території другої Договірної Сторони, компетентні також установи цієї Договірної Сторони. Якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - другої Договірної Сторони, і один з них проживає на території однієї, а другий - на території другої Договірної Сторони, тоді компетентні установи обох Договірних Сторін. При цьому вони застосовують законодавство своєї держави.
Згідно із статтею 13 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються дійсними, вважаються такими й на території другої Договірної Сторони.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог частини 2 статті 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексуУкраїни позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.
Висновки суду.
Аналізуючи наявні у справі докази, суд вважає, що оскільки спільне життя між сторонами не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння та спільні погляди на життя, разом не проживають протягом тривалого часу, спільного господарства не ведуть, у зв'язку з чим подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, а тому дійшов висновку, що шлюб укладений між сторонами слід розірвати.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №18/07 від 18 липня 2025 року, витягу про рух коштів по рахунку ФОП від 25.07.2025, розрахунку суми судових витрат - витрати на правову допомогу складають 7000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, в зв'язку з чим необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.24, 56, 110, 112 СК України, ,суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24 квітня 2018 року Батумською службою цивільного реєстру Агенством Розвитку Державних Сервісів, актовий запис №77183000668, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 (прізвище після укладання шлюбу « ОСОБА_6 »), ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин Грузії, зареєстрований за адресою: не відомо, особистий номер: НОМЕР_2 .
Суддя Л.С. Фисун