Справа № 524/14131/25
Провадження № 2-а/524/142/25
24.11.2025 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення із закриттям справи,
31.10.2025 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення із закриттям справи.
У обгрунтування позову зазначено, що адміністративне стягнення застосоване до позивача безпідставно, не відповідає фактичним обставинам справи, постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а справа закриттю через відсутність події та складу правопорушення із таких підстав. З протоколу № 290 про адміністративне правопорушення від 03.10.2025, складеного особою, яка не має на те відповідних повноважень, слідує, що ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний за повісткою, направленою рекомендованим поштовим відправленням, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явитися без поважних причин 22.05.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду на встановлення ступеня придатності до військової служби. 01.06.2025 за вих. № Е2300379 до ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області направлене електронне звернення щодо військовозобов'язаного як не розшуканого.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення доказів причетності позивача до адміністративного правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано. Таким чином, відсутня подія правопорушення та в діях/ бездіяльності ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю. Позивач декілька разів безрезультатно звертався до відповідача з заявами про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації: 18.07.2025 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон); 15.08.2025 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону; 03.10.2025 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону, оскільки має матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду.
ОСОБА_1 не отримував повістки, не знав про її існування, тому з об'єктивних причин не мав можливості виконати вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначають, що «порушення правил військового обліку» та «порушення законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є тотожними і склад обох правопорушень в діях ОСОБА_1 відсутній, у останнього, крім іншого, відсутні мотив і умисел зазначеного, а також, між його діями/ бездіяльністю та наслідками відсутній причинно - наслідковий зв'язок. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці, а в постанові притягнуто до відповідальності за два правопорушення: неявку за викликом та не проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням процедури та підставою скасування постанови.
Ст. 38 КУпАП визначені строки накладення адміністративного стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 210-1 цього Кодексу, а саме: протягом 3-х місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У першому варіанті днем виявлення правопорушення є 22.05.2025 (день неявки за викликом по повістці), по другому - 01.06.2025 (день звернення до органів поліції з метою затримання і доставлення). Днем накладення стягнення є 13.10.2025. Наданими доказами по справі підтверджена дата виявлення правопорушення, з якої відраховується строк накладання адміністративного стягнення, а тому строк притягнення позивача до відповідальності минув, тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
04.11.2025 ухвалою суду відкрите провадження по справі, що оприлюднена на вебпорталі судової влади України.
07.11.2025 задоволене клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
11.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача, згідно яких у позові зазначалось про надання додаткових доказів по справі після отримання відповіді на адвокатський запит. 07.11.2025 представником позивача отримана відповідь відповідача від 03.11.2025 з додатками, а тому зазначене у сукупності є поважною причиною пропуску строку, встановленого для подання доказів та підставою для поновлення пропущеного строку. Із зазначених доказів підтверджується обґрунтованість позовних вимог та неотримання позивачем повістки № 3351500, що не має дати формування та підпису посадової особи з печаткою. Зазначено, що по першому варіанту днем виявлення правопорушення є 22.05.2025 (день неявки за викликом по повістці), по другому - 28.05.2025 (день повернення повістки не врученою), по третьому - 01.06.2025 (день звернення до поліції з метою затримання і доставлення ОСОБА_1 ), а днем накладання стягнення - 13.10.2025. Таким чином, по першому варіанту адміністративне стягнення накладене через 04 місяці 21 день, по другому варіанту - 04 місяці 15 днів, по третьому варіанту - 04 місяці 12 днів.
13.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, вважають позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав. 03.10.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїм представником ОСОБА_3 для подання заяви на оформлення відстрочки без мети виконання військового обов'язку, передбаченого ст. 65 Конституції України, під час якого стало відомо про наявність порушення з боку ОСОБА_1 . Останньому повісткою, направленою йому рекомендованим відправленням, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 слід було з'явитися 22.05.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду для встановлення ступеня придатності до військової служби, однак останній без поважних причин не прибув. 01.06.2025 за вих. № Е2300379 до ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області направлено електронне звернення щодо військовозобов'язаного як не розшуканого.
13.11.2025 судове засідання не відбулося по причині знеструмлення електромережі приміщення суду (акт керівника апарату суду щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи № 17 від 13.11.2025).
17.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли витребувані належним чином завірені копії матеріалів притягнення 13.10.2025 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
24.11.2025 у судове засідання не з'явились сторони, повідомлені про дату, час, місце розгляд справи. До суду 24.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача із проханням задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної ч. 1 ст. 268 КАС України, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Установлено, що відповідно до протоколу № 290 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.10.2025, складеного старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_4 , установлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин за повісткою, направленою рекомендованим відправленням, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.05.2025 о 09 год для проходження медичного огляду з метою установлення ступеня його придатності до військової служби. 01.06.2025 за вих. № Е2300379 до ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області направлено електронне звернення щодо військовозобов'язаного як не розшуканого. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим скоїв триваюче правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі ОСОБА_1 роз'яснено права та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год 13.10.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується особистим підписом ОСОБА_1 .
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначено про не отримання повістки, просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та закінченням строків притягнення його до відповідальності.
13.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_5 винесена постанова № 290 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Згідно цієї постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин за повісткою, направленою рекомендованим відправленням, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.05.2025 о 09 год для проходження медичного огляду з метою установлення ступеня його придатності до військової служби, зокрема медичний огляд військово - лікарською комісією після 19.09.2019 не проходив, хоча до початку введення воєнного стану на території України повинен проходити 1 раз на 5 років, а в період воєнного стану з 24.02.2022 - 1 раз на 1 рік. 01.06.2025 за вих. № Е2300379 до ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області направлено електронне звернення щодо військовозобов'язаного як не розшуканого.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Зазначені правовідносини регулюються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов'язок і військову службу» , «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ТЦК та СП розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т. ч. передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: (1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; (2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; (3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; (4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; (5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 280 КУпАП).
Доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 по справі № 513/899/16-а.
Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період, до якого згідно Закону України «Про оборону України» відноситься період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України та включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введений 24.02.2022 з 05:30 воєнний стан, що триває по теперішній час.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 8 Положення № 154 завданнями ТЦК та СП відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр), проведення заходів приписки до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання п. 9 Положення № 154 ТЦК та СП здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на ТЦК та СП законодавцем покладений обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписами абз. 9, 12 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються, зокрема, мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП військово-лікарською комісією ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться 1 раз на 5 років військово-лікарською комісією районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення (п. п. 3.1, 3.2 глави 3 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»).
Ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлений обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП тощо.
Таким чином, визначений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ними направлення на проходження ВЛК, пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Із постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача по справі слідує притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП за наступні порушення, а саме: (1) не проходження медичного огляду військово - лікарською комісією з 19.09.2019, зокрема, до початку повномасштабної війни повинен пройти 1 раз на 5 років, а в період воєнного стану - 1 раз на 1 рік; (2) не з'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 22.05.2025 для проходження медичного обліку військово - лікарською комісією без поважних причин, направленою рекомендованим відправленням.
Натомість, з аналізу протоколу про адміністративне правопорушення № 290 від 03.10.2025 слідує виявлення правопорушення у вигляді нез'явлення ОСОБА_1 за повісткою, направленою рекомендованим поштовим відправленням, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин 22.05.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду на встановлення ступеня придатності до військової служби.
У протоколі не зазначалось про відсутність відомостей про не проходження медичного огляду військово - лікарською комісією військовозобов'язаним з 19.09.2019.
П. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП або його відділу є:
у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/а бо документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як слідує з наданих відповідачем копій документів, повістка на ім'я позивача повернута на адресу відповідача у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що у розумінні п. 41 Порядку № 560 не є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до відділу ТЦК та СП.
Зазначене не враховане під час постановлення постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, у тому числі питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, а також не вирішене клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення наявні відомості про його підписання позивачем власноручно із заповненням граф стосовно його обізнаності із ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; граф щодо пояснень та заяв, клопотань, зокрема позивачем надано пояснення ТЦК та СП із зазначенням про нетотримання повітски про виклик). Протокол містить дату, час, місце розгляду справи та підпис позивача у графі про ознайомлення із його змістом.
Отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення позивачем не спростовувалось та не заперечувалось.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» такий обов'язок виникає згідно рішень комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово - лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Втім, відповідачем не надано доказів прийняття такого рішення та доведення його до відома позивача.
П. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово - лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), передбачений порядок медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
П. 68 Порядку № 560 передбачено, що у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Згідно п. 74 Порядку № 560 військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі визнаних обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби, за рішенням керівника районного (міського) ТЦК та СП видаються направлення на військово - лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п. 74-1 цього Порядку.
Для формування направлення на військово - лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування. Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово - лікарську комісію за формою згідно додатку 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис (п. 74-1 Порядку № 560).
Натомість, згідно п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 № 1487, районні (міські) ТЦК та СП організовують оповіщення та можуть здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис та/ або рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) ТЦК та СП, зокрема для проходження медичного огляду.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) ТЦК та СП направлення на військово - лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно додатку 11 Порядку № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово - лікарську комісію за формою згідно додатку 12 Порядку № 560.
У матеріалах справи зазначені документи відсутні, крім повістки, що не вручена належним чином, та на виконання ухвали суду від 04.11.2025 не надані, доказів дотримання відповідної процедури та етапності відповідачем не надано.
Складання протоколу та прийняття спірної постанови про накладення на позивача стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не відповідає положенням ч.2 ст.2 КАС України.
Крім того, за позицією позивача строки притягнення до відповідальності позивача завершились, оскільки 22.05.2025 - день неявки за викликом по повістці, 28.05.2025 - день повернення повістки не врученою, 01.06.2025 - день звернення до поліції з метою затримання і доставлення ОСОБА_1 .
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного стягнення 13.10.2025.
Суд звертає увагу, що згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. ст 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як вказано Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2021 року у справі №560/2798/19, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
У контексті наведеного необхідно зазначити, що триваючим правопорушенням є проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилося в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов'язків визначених правовою нормою.
З урахуванням наведеного, зазначене позивачем щодо завершення строків притягнення до відповідальності, не знайшло свого підтвердження.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП (ст. 284 КУпАП).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші бставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За умов, коли позивач та його представник категорично заперечують вчинення адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, надавши докази на спростування вчинення такого правопорушення, не спростування відповідачем зазначеного належними доказами, трактуючи всі сумніви на користь особи, притягнутої до відповідальності, суд вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у діях позивача відсутній та не доведений, тому позов слід задовольнити, а провадження по справі - закрити.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ст. 139 КАС України).
На користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору, сплаченого позивачем за подання позову до суду.
У позові міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що становить 3484,50 грн, з них: 484,50 грн сплаченого судового збору, 3000 грн витрати на правничу допомогу із зазначенням, що заява про ухвалення додаткового рішення суду разом з доказами витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в строки, встановлені абз. 2 ч. 7 ст. 136 КАС України, протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі.
Інших вимог у позовній заяві не зазначено та у судовому засіданні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 9 - 11, 210, 268, 278 - 280 КУпАП, ст. ст. 77, 139, 241 - 246, 255, 268 - 272, 286 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 290, постановлену 13.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 484 грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.П. Мельник