Справа № 120/14962/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
25 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо нерозгляду його скарги від 21 травня 2024 року;
- зобов'язати відповідача розглянути скаргу та надати відповідь.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із заявою щодо державної реєстрації права власності за позивачем на три земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте представника ОСОБА_1 повідомили про необхідність сплатити адміністративний збір за надання послуг щодо реєстрації згадуваних вище земельних ділянок.
У зв'язку із чим представник ОСОБА_1 сплатив адміністративний збір в загальній сумі 900 гривень.
21 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із скаргою, у якій просив повернути сплачений адміністративний збір в сумі 900 гривень та комісію за надання банківських послуг в розмірі 60 гривень.
Листом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 06 червня 2024 року вих. № 443/05.1-14/24 ОСОБА_1 повідомлено про те, що 25 квітня 2024 року його представник звернувся до Центру надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради з метою подачі документів для державної реєстрації прав на три земельних ділянки. Під час консультації представнику ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до підпункту 6 пункту 9 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав особи з інвалідністю І та ІІ групи у разі коли заявник пред'являє документ, що підтверджує право на таке звільнення. Оскільки представник ОСОБА_1 не надав документ, який підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору, йому було запропоновано подати повний пакет документів включно із посвідченням, що надає право на користування пільгою.
Вказаний лист Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області надіслано на адресу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення (№ 2325200402344) та отримано ОСОБА_1 10 грудня 2024 року.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом із вимогами визнати протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо нерозгляду його скарги від 21 травня 2024 року, а також зобов'язати відповідача розглянути таку скаргу та надати відповідь.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовідносини щодо практичної реалізації цього права унормовані Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Як передбачено статтею 5 Закону № 393/96-ВР, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Частиною 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (частина 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР).
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Таким чином, орган державної влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути звернення громадянина, який звернувся до нього з таким; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 21 травня 2024 року звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із скаргою, у якій просив повернути суму адміністративного збору в розмірі 900 гривень та сплачену суму за надання банківських послуг в розмірі 60 гривень.
Листом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 06 червня 2024 року заявника повідомлено про те, що 25 квітня 2024 року його представник звернувся до Центру надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради з метою подачі документів для державної реєстрації прав на три земельних ділянки. Під час консультації представнику ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до підпункту 6 пункту 9 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав особи з інвалідністю І та ІІ групи у разі коли заявник пред'являє документ, що підтверджує право на таке звільнення. Оскільки представник ОСОБА_1 не надав документ, який підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору, йому було запропоновано подати повний пакет документів включно із посвідченням, що надає право на користування пільгою.
Вказаний лист Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області надіслано на адресу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення (№ 2325200402344) та отримано ОСОБА_1 10 грудня 2024 року.
Із встановлених судом обставин слідує, що Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області розглянула скаргу позивача від 21 травня 2024 року та повідомила про результати її розгляду заявника.
Таким чином, оскільки судовим розглядом встановлено, що відповідач, за наслідками опрацювання скарги позивача, дотримався приписів законодавства України та надав відповідь на скаргу від 21 травня 2024 року, проінформуваши про результати її розгляду відповідно до приписів Закону № 393/96-ВР, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.