Постанова від 25.11.2025 по справі 240/11881/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11881/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

25 листопада 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

- визнати дії Головного управління ДПС у Житомирський області щодо відмови у списанні єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на суму 18232,33 грн. протиправними;

- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирський області скасувати (списати) нарахування платежу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на суму 18232,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 містяться відомості про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 18232,33 грн. Вказує, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, проте, відповідачем при нарахуванні ЄСВ не враховано положення ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким встановлено, що особи з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати єдиного внеску.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирський області щодо відмови у списанні неправомірно нарахованого ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18232,33 грн.

Зобов'язано Головне управління ДПС у Житомирський області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за технологічним кодом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (71040000 - єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), виключивши неправомірне нарахування єдиного внеску у сумі 18232,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що відповідно до приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Відповідач зазначає, що з 03.03.2015 позивача зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю. Виходячи зі змісту ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пільги щодо сплати єдиного внеску не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську, незважаючи на наявність інвалідності.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 2 групи, що, зокрема, підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №412690 від 24.05.2023.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована та перебуває на обліку з 14.01.1997 як фізична особа-підприємець, запис про реєстрацію №23050170000008174 з основним (серед інших) видом економічної діяльності за КВЕД 69.10 Діяльність в сфері права.

На підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05.07.2003 №1 позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, про що видано відповідне свідоцтво за від 14.07.2003 №350.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 з 03.03.2015 до цього часу перебуває на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).

Також, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу ОСОБА_1 з 28.07.2015 має ознаку "особа з інвалідністю", що підтверджується листом ГУ ДПС у Житомирській області від 30.05.2024.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 "Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" позивачу централізовано проведено нарахування з єдиного внеску у сумі 18232,33 грн.

Позивач надіслала до ГУ ДПС у Житомирській області заяву від 02.04.2024 про списання нарахованого єдиного внеску у розмірі 18232,33 грн. як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності.

У травні 2024 року позивач отримала від контролюючого органу відмову у списанні нарахованого єдиного внеску у розмірі 18232,33 грн. викладену у листі від 30.05.2024 №11866/6/06-30-24-03-02. Відмова вмотивована тим, що дія частини четвертої статті 4 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо пільг зі сплати єдиного внеску не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у списанні нарахованого єдиного внеску у сумі 18232,33 грн. протиправними, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058) визначено поняття пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 ст.9 Закону України №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Як зазначено у ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, фізичні особи, які отримують пенсію по інвалідності і які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, проте, не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільних засадах.

Так, добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є пенсіонером по інвалідності 2 групи та з 03.03.2015 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу позивач з 28.07.2015 має ознаку "особа з інвалідністю", що не заперечується відповідачем.

Отже, контролюючий орган є обізнаним щодо наявності у позивача пільги щодо сплати єдиного внеску відповідно до норм ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Разом з тим, відповідачем безпідставно за власною ініціативою у інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 "Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" проведено нарахування позивачу єдиного внеску у сумі 18232,33 грн.

Водночас, відповідачем не надано суду жодних заяв поданих позивачем до контролюючого органу про добровільну участь зі сплати ЄСВ, отже, позивач не виявляв бажання сплачувати ЄСВ, тому, суд вважає, що нарахування податковим органом зобов'язання, від якого позивач звільнений, є протиправним.

Контролюючим органом, в свою чергу, належним чином не доведено наявності підстав для нарахування позивачу єдиного внеску на суму 18232,33 грн.

Таким чином, оскільки позивач перебуває на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, будучи пенсіонером по інвалідності та отримуючи відповідну пенсію, не має обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у списанні безпідставно нарахованого єдиного внеску у сумі 18232,33 грн. є протиправними.

Щодо зобов'язання відповідача здійснити списання нарахованого єдиного внеску у сумі 18232,33 грн., суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 розділу І Порядку №5:

достовірність показників - відповідність первинного показника, наявного в підсистемах інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі - ІКС ДПС), аналогічному первинному показнику оперативного обліку;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №5 серед іншого визначено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в ІКС ДПС. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. Оперативний облік платежів та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах: зокрема, нарахування - показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 1 підрозділу 1 розділу II Порядку №5 для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об'єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року №290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3). ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Згідно з абзацами першим-сьомим пункту 2 розділу II Порядку №5 ІКП відкривається: за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку). ІКП новоствореному платнику засобами ІКС ДПС відкриваються на підставі алгоритму визначення платежів, належних йому до сплати. Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику в разі: нарахування сум платежів, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (абзац тринадцятий пункту 3 розділу II Порядку №5).

Виходячи з аналізу наведених вище положень Порядку №5, суд дійшов висновку, що у позивача існує правовий інтерес, щоб дані її інтегрованої картки за технологічним кодом 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) відповідали дійсності та відображали реальний стан розрахунків з фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки дані ІКП про наявність нарахованих та/або несплачених сум з єдиного внеску є самостійною підставою для формування та надіслання податковим органом позивачу вимог про сплату боргу, що вимагатиме постійного звернення позивача до суду за захистом її порушених прав.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирський області щодо відмови у списанні неправомірно нарахованого ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18232,33 грн.; зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирський області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за технологічним кодом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (71040000 - єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), виключивши неправомірне нарахування єдиного внеску у сумі 18232,33 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.

Попередній документ
132063581
Наступний документ
132063583
Інформація про рішення:
№ рішення: 132063582
№ справи: 240/11881/24
Дата рішення: 25.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (25.11.2025)
Дата надходження: 24.06.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії