Справа № 640/35799/21
25 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді: Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Черпака Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРУППРОЕКТІНВЕСТ-1» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у місті Києві подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, від апелянта 13.11.2025 року надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Так, у вищезазначеному клопотанні ГУ ДПС у місті Києві просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для сплати судового збору.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказане клопотання скаржника від 13.11.2025 року в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги для сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції надано скаржнику достатньо часу для сплати судового збору, а останнім не надано належних доказів неможливості його сплати у встановлений судом строк.
В частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт, посилаючись на практику касаційної інстанції, зазначив в апеляційній скарзі, що має право скористався своїм законним правом повторного звернення з апеляційною скаргою, тобто в розумні строки, а тому строк має бути поновлено.
Разом з тим, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, починаючи з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, тобто з 10.06.2025 року, через систему «Електронний Суд».
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що правовими положеннями КАС України передбачено право повторного звернення особи, після повернення позовної заяви або апеляційної скарги, натомість не зупиняє перебіг строку протягом якого вказаний документ має бути подано до відповідного суду.
Тобто, заявник, відповідно до норм адміністративного судочинства, при повторному зверненні з позовом або скаргою, має вкластися у визначений КАС України строк, який в даному випадку становить 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч. 2 ст. 295 КАС України).
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.01.2025 року по справі №580/6918/24 та від 24.07.2025 року по справі №620/9333/23.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2022 року по справі № 640/16836/21.
Отже, посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається скаржник, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку.
Дослідивши обставини справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплачено судовий збір.
Наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Станом на 25.11.2025 року від апелянта додаткові докази підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження не надходили.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРУППРОЕКТІНВЕСТ-1» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак