Справа № 320/42934/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника відповідача Кошерської А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейд Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Рух справи.
20.11.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейд Плюс» (надалі - ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 31.07.2023 № 0514340902, № 0514350902 та № 0514330902.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті за відсутності на то правових підстав, тому що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, а саме реалізації пального без ліцензії спростовуються наданими позивачем документами, зокрема документами на підтвердження своєї діяльності з оптової торгівлі пального, яка не потребує ліцензії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.07.2023 № 0514340902, № 0514350902 та № 0514330902.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованість позовних вимог підтверджена певними доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні позиції висловленої у суді першої інстанції, зокрема зазначено, що в ході перевірки було встановлено отримання позивачем пального для навантаження-розвантаження, зберігання в кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів на незареєстрований акцизний склад, що є порушенням положень п.б абз.6 п.п230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
19.10.2025 вказана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 слухання справи призначено у відкрите судове засідання на 19.11.2025.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Обставини, встановлені судом.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» зареєстровано як юридичну особу 07.02.2019 та взято на облік в органах ДПС України і основним видом господарської діяльності, що здійснює товариство, за КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі пп. 19-1.1.4, пп.19-1.1.14, пп.19-1.1.16, пп.19-1.1.17 п.19-1.1 ст.19-1, керуючись пп.20.1.6, пп.20.1.8, пп.20.1.9, пп.20.1.10, пп.20.1.11, пп.20.1.12, пп.20.1.13 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Розділу І п.69.2 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та відповідно до наказу від 10.05.2023 № 2063-п ГУ ДПС у м. Києві, відповідачем було проведено фактичну перевірку ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» з метою здійснення функцій визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, і за результатами цієї перевірки було складено акт від 02.06.2023 № 41884/Ж5/26-15-09-02/42808593 (а.с.8).
Згідно висновків цього акту, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» положень податкового законодавства:
- здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- використання витратомірів-лічильників, в яких відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності, чим порушено пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України;
- реалізація пального з місця оптової торгівлі без наявності ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- не надано договори оренди, паспорти на обладнання, яке використовується в ході господарської діяльності, а також не надано документальне підтвердження про місце фактичного виконання робіт із перевантаження газу контрагентам-покупцям, чим порушено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;
- отримання пального для навантаження-розвантаження, зберігання пального в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) протягом календарного року на незареєстрований акцизний склад, чим порушено п. «б» абз. 6 пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Зокрема, в акті зазначено, що згідно ЄРАН 2019 встановлено, що ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» здійснює відвантаження контрагентам-покупцям не платникам акцизного податку на місце зберігання пального, а саме: газ скраплений (код УКТ ЗЕД 2711000000) об'ємом 996 161,59 л та газ скраплений (код УКТ ЗЕД 2711129700) об'ємом 26 748,41 л.
Поряд з цим, контролюючим органом також зазначено, що згідно ЄРАН 2019 встановлено, що ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» здійснює реалізацію пального з кодом операції 3 та напрямом використання 4* (реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або тару споживача з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі) в паливні баки контрагентів-покупців за допомогою пересувних акцизних складів, а саме: скраплений газ (код УКТ ЗЕД 2711129700) та газ скраплений (код УКТ ЗЕД 2711139700).
ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» 10.07.2023 засобами електронного зв'язку подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 02.06.2023, які листом відповідача від 24.07.2023 № 27486/1/26-15-09-02-07 повідомлено позивача про часткове задоволення заперечень та скасування висновків акту щодо порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії та пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України щодо відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників.
На підставі інших висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0514340902 від 31.07.2023, яким за порушення п. «б» абз. 6 пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1 000 000,00 грн. (а.с.15);
- № 0514350902 від 31.07.2023, яким за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 500 000,00 грн. (а.с.18);
- № 0514330902 від 31.07.2023, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1 020,00 грн. (а.с.16).
Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яка згідно Рішення Державної фіскальної служби України від 18.10.2023 №31130/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 31.07.2023 № 0514340902, № 0514350902 та № 0514330902 - без змін (а.с.20).
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпункти 14.1.6., 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлюють, що акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.
Не є акцизним складом пересувним:
- транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
- паливний бак транспортного засобу.
Відповідно до підпунктів 14.1.224, 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Розпорядник акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
- реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
- ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
При переході від одного суб'єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.
Пунктом 230.1 статті 230 ПК України визначено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до пп. 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України Транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.
Транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Висновки суду апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Таким чином, відповідно до п. б абз. 6 п.п. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, отже висновки відповідача за наслідками фактичної перевірки ґрунтуються на порушені позивачем цієї норми.
Тобто, відповідач вважає, що позивач здійснює оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі, зокрема здійснює реалізацію газу скрапленого контрагентам-покупцям із пересувних акцизних складів на інші пересувні акцизні склади, виключно за узгодженим маршрутом, де зазначаються конкретні відомості про місце розвантаження та подальшого завантаження пального на пересувні акцизні склади контрагентів-покупців.
В якості аргументів використані відомості, які позивач подавав під час реєстрації платником акцизного податку за формою 1-АКПС, в якій зазначалась про наявність акцизних складів: №1013997, Київська область, Васильківський район, с. Крячки, вул. Кривова, 42; №1014998, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Шевченка, 1/В; №1014999, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168; №1017275, Дніпропетровська обл., Солонянський район, с. Надіївка, вул. Шосейна, 1/г.
Проте, така позиція відповідача ґрунтується на припущеннях.
Позивач надав документи на спростування висновків відповідача: ліцензія на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202000104, терміном дії з 28.02.2020 до 28.02.2025 та первинні документи.
Зокрема, основними покупцями ТОВ «Нафтогаз Трейд Плюс» були ТОВ «Іскора Плюс» (код ЄДРПОУ 43702758) на підставі договору поставки скрапленого вуглеводного газу №22-03-2023 від 22.03.2023, ТОВ «АК-Газпрогрес» (код ЄДРПОУ 38168795) на підставі договору поставки скрапленого вуглеводного газу №19-11-20/1 від 19.11.2020 та ТОВ «Донгазтрейд» (код ЄДРПОУ 36253244) на підставі договору поставки скрапленого вуглеводного газу №08-07-20/1 від 08.07.2020.
В підтвердження виконання вказаних договірних взаємовідносин позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, акцизні накладні, товарно-транспортні накладні, а також докази, якими підтверджується факт оплати, як придбаного так і реалізованого газу.
Відповідачем не заперечувався факт правильного оформлення зазначених документів.
Отже, досліджуючи наведені первинні документи, суд першої інстанції зробив висновок, що позивач фактично продає пальне з одного акцизного складу пересувного (контрагента-постачальника) на інший акцизний склад пересувний, але при цьому транспортний засіб один і той самий (розпорядником якого стає контрагент-покупець).
Колегія суддів з урахуванням наданих сторонами доказів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються на припущенням і не підтверджені належним доказами.
Таким чином, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а позиція позивача підтверджена належними та достатніми доказами.
Щодо всіх інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Повний текст виготовлено 24.11.2025.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейд Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль