Справа № 813/4335/15 Суддя (судді) першої інстанції: Калашник Юлія Вікторівна
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» про стягнення податкового боргу,
У серпні 2015 року Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути кошти з рахунків у банках платника податків юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» на загальну суму 414985,38 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
У подальшому, Львівським окружним адміністративним судом встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» є м. Київ, вулиця Маяковського, будинок 43, офіс 3. У зв'язку з чим, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, адміністративну справу за вказаним позовом передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва за територіальною підсудністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позовна заява прийнята до розгляду.
У січні 2016 року Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала уточнення до адміністративного позову, в якому просила стягнути податковий борг в сумі 2921116,26 грн.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Запорізького окружного адміністративного суду передано адміністративну справу № 813/4335/15.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на 2025 рік у ТОВ «Інвест» податковий борг у розмірі 2 921 116,26 грн обліковується в ГУ ДПС у м. Києві, в якому товариство перебуває на обліку, тому висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з тих мотивів, що податковий борг ТОВ «Інвест» в ГУ ДПС у Львівській області не обліковується, є необґрунтованим.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» про стягнення податкового боргу.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 19 листопада 2025 року.
Представник Головного управління ДПС у Львівській області - Кісіль Діана Любомирівна 19 листопада 2025 року у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Зокрема, Кісіль Діана Любомирівна повідомила, що станом на час подання адміністративного позову місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Інвест» було с. Ушковичі, Перемишлянський район, Львівська область, проте станом на час вирішення справи місцезнаходженням ТОВ «Інвест» є м. Київ. При цьому, згідно з наявною у Головного управління ДПС у Львівській області інформацією у ТОВ «Інвест» наявний податковий борг у розмірі 2 921 116,26 грн, який обліковується в ГУ ДПС у м. Києві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи останній був повідомлений належним чином.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника Головного управління ДПС у Львівській області, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Суд зауважує, що приписами ст. 95 ПК України врегульовано випадки стягнення податкового боргу, який виник з різних підстав. Так, за рішенням суду здійснюється стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п.п.95.3).
Отже, у справах про стягнення податкового боргу за рішенням суду позивачами є податкові органи. У цьому випадку позивачем станом на час подання позову була Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції - Головне управління ДПС у Львівській області.
Відповідно до частини 2 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній станом на час подання адміністративного позову) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Аналогічні положення містить стаття 46 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній станом на час подання адміністративного позову) визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Так, відповідно до частини 1, 3 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Схожі положення містить стаття 43 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на визначену статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну процесуальну правосуб'єктність, для реалізації своїх прав та обов'язків як учасника справи, визначених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Адміністративна правосуб'єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, звертаючись у серпні 2015 року до суду з цим позовом, зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест» знаходиться на обліку в Перемишлянському відділенні Золочивської ОДПІ, як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів. При цьому, контролюючий орган долучив до матеріалів позову витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7), згідно з яким станом на 30.04.2014 місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» є с. Ушковичі, Перемишлянський район, Львівська область.
Разом з тим, в уточненому позові, який поданий до суду у січні 2016 року, Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, зазначила, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» є м.Київ, вул. Маяковського, 43, офіс 3. При цьому, до уточненого позову податковий орган долучив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформований станом на 27.05.2015 (а.с.50-52), згідно з яким місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» є м. Київ, Деснянський район, вул. Маяковського, буд. 43, офіс 3.
Згідно з відповіддю № 1281604 від 10.04.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест» зареєстровано в Реєстрі 26.11.2002 та з цієї ж дати 26.11.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, Лівобережна державна податкова інспекція. Місцезнаходження м.Київ, вул. Маяковського, 43, офіс 3 (а.с.116-117).
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно з п. 66.3 ст. 66 ПК України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
З викладеного вбачається, що станом на час подання податковим органом адміністративного позову у цій справі у серпні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест», як юридична особа, знаходилось у м. Києві, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформований станом на 27.05.2015 (а.с.50-52).
Належні та допустимі докази про те, що місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» станом на час подання у серпні 2015 року позову було с. Ушковичі, Перемишлянський район, Львівська область, у матеріалах справи відсутні.
Саме тому ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року відповідно до частини 1 статті 19 КАС України адміністративну справу за цим позовом передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва, тобто за місцезнаходженням відповідача.
Колегія суддів зазначає, що станом на час розгляду цієї справи місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест» є м. Київ, де Товариство перебуває на податковому обліку та має податковий борг, що не заперечується представником Головного управління ДПС у Львівській області - Кісіль Д.Л. та підтверджується заявою від 10.06.2025 Головного управління ДПС у Львівській області (а.с.125).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, звертаючись у серпні 2015 року до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест», місцезнаходженням якого був м. Киів, не мала адміністративної процесуальної правосуб'єктності (право- і дієздатності) для подання цього адміністративного позову.
Тобто, податковий орган не набув статус особи, який зумовлює можливість бути учасником адміністративних правовідносин щодо стягнення податкового боргу з Товариства, яке знаходилось у іншій адміністративно-територіальній одиниці (м. Київ), де перебувало на податковому обліку. При цьому, як встановлено під час розгляду справи в суді, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест» обліковується податковий борг у контролюючому органі за місцезнаходженням юридичної особи.
При вирішенні спору суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та вирішив позовні вимоги контролюючого органу по суті.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, а якщо провадження у справі було відкрито - ухвалу про залишення позову без розгляду (пункт 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України)
Відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України має наслідком залишення позову без розгляду.
Згідно із приписами частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та залишити позовну заяву - без розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - скасувати.
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна