Справа № 320/1785/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "За мир та життя" про скасування реєстрації політичної партії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ПП "За мир та життя", в якому просив скасувати реєстрацію ПП "За мир та життя".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що факт подання до Міністерства юстиції України підроблених документів виявлено правоохоронними органами протягом трирічного строку з дня реєстрації партії і даний позов подано в межах тримісячного строку з дня отримання відповідного повідомлення від Служби безпеки України. Апелянт зазначає, що виявлення недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах не належить до компетенції державного реєстратора.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що саме Мін'юст здійснює контроль за дотриманням політичною партією вимог Конституції і законів України та вживає визначених законодавством заходи у разі їх порушення політичними партіями, а тому позивач пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала про повернення позовної заяви, розгляд якої, відповідно до положень ст.294, 312 КАС України, здійснюється судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позов подано суб'єктом владних повноважень після закінчення встановленого законом строку, а вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними.
За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частинами 1, 2 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про політичні партії в Україні» у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про скасування реєстрації такої політичної партії. Інші підстави для скасування реєстрації політичної партії не допускаються.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань політична партія "За мир та життя" зареєстрована 19.10.2021.
16.07.2024 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.358 КК України щодо ймовірних ознак підробки реєстру осіб, які брали участь в Установчому з'їзді політичної партії «Соборність» (поточна назва - політична партія "За мир та життя"), який є невід'ємним додатком до протоколу №1 від 20.09.2020 (а.с.23 т.1).
Листом від 16.10.2024 №5/1/4-15587 «Щодо анулювання реєстрації політичної партії» Департамент захисту національної державності Служби безпеки України повідомив Міністерство юстиції України про розпочате 16.07.2024 досудове розслідування Шевченківським УП ГУНП у м.Києві в кримінальному провадженні №12024105100001303 за ч.1 ст.358 КК України за фактом підробки реєстру осіб, які брали участь в Установчому з'їзді політичної партії «Соборність», яка 01.12.2023 перейменована на політичну партію "За мир та життя" (а.с.13-15 т.1).
Жодних доказів обізнаності Міністерства юстиції України про наявність кримінального провадження №12024105100001303 до отримання листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 16.10.2024 №5/1/4-15587 матеріали справи не містять.
При цьому, наявні матеріали справи не свідчать, що Міністерство юстиції України було (могло бути) обізнано про наявність підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації ПП "За мир та життя".
Отримавши відповідні відомості, позивач 03.01.2025 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом про скасування реєстрації політичної партії "За мир та життя".
Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення до суду з поданням про скасування реєстрації політичної партії в даному випадку визначено виявлення протягом трьох років з дня реєстрації ПП «Соборність» (поточна назва - ПП "За мир та життя") недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах.
Відповідно до матеріалів справи, Міністерство юстиції України в межах трирічного терміну було виявлено обставини щодо можливої підробки реєстру осіб, які брали участь в Установчому з'їзді політичної партії «Соборність», що був поданий під час проведення реєстрації вказаної політичної партії.
Про обставини виявлення факту підробки реєстру осіб, які брали участь в Установчому з'їзді політичної партії «Соборність» та відкриття кримінального провадження від 16.07.2024 №12024105100001303 Мін'юст був повідомлений листом Департамент захисту національної державності Служби безпеки України від 16.10.2024 №5/1/4-15587.
При цьому, трирічний термін з дня реєстрації ПП «Соборність» (поточна назва - ПП "За мир та життя") сплив 19.10.2024.
Колегія суддів враховує, що у відповідності до пп.2 п.6 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали.
Пунктом 9 вказаного Положення встановлено, що позивач під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими державними органами.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Згідно з ч.3 ст.35 вказаного Закону засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.
Абзацом 1 ч.4 наведеної статті передбачено, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, а також у неподанні або несвоєчасному поданні державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, несуть відповідальність, у порядку, встановленому законом.
Колегія суддів зазначає, що наявність у Міністерства юстиції України повноважень на здійснення державного контролю за додержанням політичними партіями вимог законодавства не свідчить про обов'язкову перевірку поданих ними на реєстрацію документів на предмет їх підробки, або наявності в них недостовірних відомостей, поза межами визначених законодавством способів та наданих інструментів, оскільки проведення державної реєстрації юридичних осіб (в тому числі політичних партій) здійснюється за декларативним принципом.
При цьому, Міністерство юстиції України не є ініціатором або учасником кримінального провадження від 16.07.2024 №12024105100001303, досудове розслідування якого здійснюється Шевченківським УП ГУНП у м.Києві.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що в рамках взаємодії Шевченківське УП ГУНП у м.Києві повідомило Міністерство юстиції України про розпочате 16.07.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024105100001303 за ч.1 ст.358 КК України.
Таким чином, до отримання листа Департамента захисту національної державності Служби безпеки України від 16.10.2024 №5/1/4-15587 у Міністерства юстиції України не виникло підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації ПП «За мир та життя».
З наведеного вбачається, що обставина щодо можливого надання відповідачем недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах виявлена протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії, а даний позов подано в межах тримісячного строку з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог, а тому позивачем дотримано встановлені законодавством строки звернення до адміністративного суду, внаслідок чого у суду першої інстанції не було підстав для застосування положень ч.2 ст.123 та п.9 ч.4 ст.169 КАС України та повернення позовної заяви Міністерства юстиції України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 24 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма