Справа № 640/18927/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
24.10.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач, НП України), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не проведення 01.08.2022 р. повного розрахунку з позивачем при його звільненні, відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину грошового забезпечення за 01.08.2022 р. при звільненні його зі служби в поліції, у розмірі 596,61 грн;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову компенсацію за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році та 2 доби додаткової відпустки за 2022 рік, виходячи і грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 01.08.2022 р., у розмірі 13 209,99 грн;
- стягнути з Національної поліції України на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, зокрема за період з 02.08.2022 р. по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 у справі відкрито провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024, 29.07.2024 позивач - ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо непроведення 01.08.2022 повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні, відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов?язати Національну поліцію України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році та 2 доби додаткової відпустки за 2022 рік. виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 01.08.2022, у розмірі 1294,16 грн;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, зокрема за період з 02.08.2022 по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що відповідач не довів жодними доказами неможливості здійснення повного розрахунку у день звільнення, зокрема виплати додаткової винагороди, оскільки він її виплачував у період з березня по червень 2022 року щомісячно та вчасно, однак при звільненні 01.08.2022 порушив вимоги ст. 47, 116 КПП та здійснив виплату лише через 60 днів 30.09.2022.
ОСОБА_1 також наголосив, що в день звільнення (01.08.2022) відповідачем не було проведено повного розрахунку та відповідно всіх виплат, що передбачені чинним законодавством.
Позивач звернув увагу, що відповідач був зобов?язаний виплати при звільненні 647,08 грн (грошове забезпечення за 01.08.2022), 11647, 44 грн (компенсація за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році) та 1294,16 грн (компенсації за 2 доби додаткової відпустки за 2022 рік), загальну суму вищевказаних 3-х складових - 13588, 68 грн, однак останній не доплатив 1150,01 грн (11 647,44 - 10 497,43) компенсації за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році) та 127,78 грн (1294,16-1166,38) компенсації за 2 доби додаткової відпустки за 2022 рік, що в сумі складає 1294,16 грн.
Підсумовуючи, апелянт відмітив, що середньоденний розмір його заробітної плати становить 3712,50 гривень (159637,88 грн / 43 робочі дні), а середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2022 по 30.09.2022 (остання дата часткового розрахунку) складає 222750 грн (3712,50 * 60 днів).
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
23.10.2024 НП України через систему «Електронний суд» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 - без змін.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що Національною поліцією України об'єктивно вживалися всі можливі та необхідні заходи щодо забезпечення соціального захисту поліцейських у період дії воєнного стану та виплати їм додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168.
Представник НП України наголосив, що затримка у виплаті позивачу додаткової винагороди встановленої Постановою №168 на 60 календарних днів, з 02.08.2022 по 30.09.2022 сталася не з вини Національної поліції України, а в силу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виключає застосування відповідальності згідно статті 117 КЗпП.
У відзиві також зауважено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) можуть доводитись іншими доказами чи доводами учасників справи, але не виключно сертифікатом про форс-мажорні обставини.
Підсумовуючи, відповідач зазначив, що з огляду на загальний період затримки розрахунку при звільненні, що становить 60 календарних днів, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, якщо суд дійде висновку у його наявності, становитиме 641,09 грн. (10,68 х 30).
З цих та інших підстав відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права є законним, обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, то, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, у період до 01.08.2022 позивач проходив службу в центральному органі управління поліції - Національній поліції України, де обіймав посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Львівській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України.
Наказом Національної поліції України від 27.07.2022 №1012 о/с позивача з 01.08.2022 року звільнено зі служби в поліції, установивши йому щомісячну премію за серпень 2022 року у розмірі 80%, з виплатою компенсації за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році та 2 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік (а.с.8).
На підставі наказу Національної поліції України від 27.07.2022 №1012 о/с з позивачем здійснений остаточний розрахунок при звільненні та нараховано:
- грошове забезпечення за один день - 01.08.2022 у розмірі 647,08 грн (93,55 грн - посадовий оклад (2900/31*1); 51,61 грн - оклад за спеціальним званням (1600/31*1); 29,03 грн - надбавка за стаж служби в поліції (20% від посадового окладу та окладу за спеціальне звання) (900/3]*1);139,35 грн - надбавка за специфічні умови проходження служби (80% від посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж служби в поліції) (4320/31*1); 250,84 грн - премія за серпень 2022 р. (80% від посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за стаж служби в поліції та специфічні умови проходження служби) (7776/31*1); 82,70 грн - індексація);
- компенсація за невикористані 18 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році у розмірі 10497,43 грн;
- компенсація за невикористані 2 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік у розмірі 1166,38 грн.
Після звільнення зі служби ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду поліцейського у період дії воєнного стану, а саме:
- 30.08.2022 за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 (на підставі наказу НП України від 25.08.2022 №607) у розмірі 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.08.2022 №3077;
- 30.09.2022 за період з 19.07.2022 по 01.08.2022 (на підставі наказу НПУ від 26.09.2022 №681) у розмірі 14000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.09.2022 №3517.
Вважаючи протиправною бездіяльність НП України щодо не проведення 01.08.2022 повного розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Згідно частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 43 Конституції України закріплює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частини перша, друга, четверта та сьома).
Ні Законом України «Про Національну поліцію», ні іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання прийняття, проходження та звільнення зі служби з поліції, не врегульовані питання порушення роботодавцем строків проведення розрахунків при звільненні, а також наслідків такого порушення.
Згідно з правовою позицією, висловленою колегією суддів Верховного Суду України у своїй постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Разом з тим, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до статті 1 КЗпП вказаний кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Виходячи з наведених вимог закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Згідно зі статтею 60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до частин десятої статті 93 Закону № 580-VIII за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Частинами першою та другою статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 260).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 8 розділу III Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Таким чином, відповідно до вимог Закону №580-VIII та Порядку №260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Також передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в наказі про звільнення, з яким обов'язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 27.07.2022 №1012 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 01.08.2022.
Зазначеним наказом також встановлено щомісячну премію за серпень 2022 року у розмірі 80 %, а також виплату компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки, наданої пропорційно фактично відпрацьованому часу у 2022 році, та 2 днів додаткової оплачуваної відпустки за цей самий період.
Із досліджених судом розрахункових листів за липень і серпень 2022 року, долучених до матеріалів справи, вбачається, що на виконання зазначеного вище Наказу №1012 о/с при звільненні позивачу було здійснено остаточний грошовий розрахунок, який складався з таких елементів:
- грошове забезпечення за один день служби (01.08.2022) - 647,08 грн;
- компенсація за 18 днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році у розмірі 10 497,43 грн;
- компенсація за 2 дні невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік у розмірі 1166,38 грн.
Оцінивши в сукупності наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що, з урахуванням наведених вище приписів нормативно-правових актів, відповідачем проведено повний і своєчасний остаточний розрахунок із позивачем у день його звільнення - 01 серпня 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням від 01.08.2022 № 2693 та відміткою банку про його отримання 01.08.2022 о 11:46:03.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні, оскільки НП України виконано зобов'язання перед позивачем у повному обсязі та в установлені законом строки.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про Національну безпеку України" Національна поліція України входить до складу сектору безпеки і оборони України, а отже постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова №168) для поліцейських, серед інших категорій осіб, передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, Міністерству фінансів доручено опрацювання питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови, що свідчить про те, що бюджетні асигнування для здійснення виплати цієї категорії є цільовими, та у затверджених кошторисах бюджетної установи на 2002 рік такі асигнування передбачені не були.
Крім того, відповідно до абз. 2 п.1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), у спірних правовідносинах наказом Національної поліції України.
У подальшому, до вказаного пункту Постанови №168 неодноразово вносилися зміни, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 до Постанови №168 внесені зміни, зокрема, додано пункт 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану затверджені наказом МВС України від 28.11.2022 №775.
З огляду на затвердження Порядку №775 лише 28.11.2022, в період з 01.08.2022 (день звільнення позивача) по 30.09.2022 (день фактичного розрахунку), такого порядку не було, що унеможливлювало нарахування та виплату НП України додаткової винагороди позивачу.
Так, Національною поліцією України вживалися заходи з розроблення проміжного порядку у вигляді Методичних рекомендацій щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським, на період дії воєнного стану за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 (лист НП України №5881/09/29-2022) (далі - Методичні рекомендації), який у подальшому дорученням Голови Національної поліції України від 22.09.2022 № 6670/01/29-2022 був поширений і на період з 19.07.2022 по 23.07.2022, а також з 24.07.2022 по 22.08.2022.
Водночас, п. п. 6, 7, 12 Методичних рекомендацій встановлено, що для оформлення наказу про встановлення додаткової винагороди складаються списки поліцейських з обрахованим та визначеним розміром винагороди за встановленою формою.
Видання наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється протягом поточного місяця за попередній. Перелік районів ведення бойових дій затверджується наказом Головнокомандувача збройних сил України.
Вказаний порядок відповідає пункту 6 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), згідно якого підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Наказ Головнокомандувача Збройних сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01.07.2022 №184 (за період з 01.06.2022 по 30.06.2022) отримано НП України 04.07.2022; від 01.08.2022 №212 (за період з 01.07.2022 по 31.07.2022) - 03.08.2022, від 01.09.2022 №237 (за період з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 11.08.2022 по 31.08.2022) - 02.09.2022.
Відповідно до листа Управління дотримання прав людини НП України від 07.12.2022 №2949/37/5/02-2022, в якому проходив службу позивач, відповідно до Методичних рекомендацій список поліцейських Управління дотримання прав людини, яким нараховано додаткову винагороду, що передбачена Постановою №168 за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 до кадрового підрозділу НП України передано 24.08.2022, а за період з 19.07.2022 по 22.08.2022 - 23.09.2022 (а.с.79).
У подальшому, на підставі поданих списків структурними підрозділами апарату, НП України видано накази від 25.08.2022 №607 та від 26.09.2022 №681 про виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, у тому числі позивачу.
Таким чином, з урахуванням встановленого Методичними рекомендаціями від 23.08.2022 проміжного порядку виплати додаткової винагороди та змін, внесених до Постанови №168, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка набрала чинності з 19.07.2022, позивачу вже після звільнення зі служби в поліції було нараховано додаткову винагороду.
Так, 30.09.2022 на картковий рахунок позивача перераховано додаткову винагороду у розмірі
- 25000,00 грн за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 на підставі наказу НП України від 25.08.2022 № 607;
- 14000,00 грн за період з 19.07.2022 по 01.08.2022 на підставі наказу НП України від 26.09.2022 № 681.
Викладене вище свідчить, що НП України об'єктивно вживалися всі можливі та необхідні заходи щодо забезпечення соціального захисту поліцейських у період дії воєнного стану та виплати їм додаткової винагороди передбаченої Постановою №168.
Враховуючи викладені вище обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач своєчасно та в належних позивачу розмірах провів розрахунок при його звільненні, то підстави для стягнення з НП України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП, відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма