Справа № 373/2322/25
Номер провадження 2/373/1217/25
25 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю секретаря судового засідання Бутович Я.О.
розглянувши заяву представника позивача про поверення позовної заяви у цивільній справі №373/2322/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що є в спільній частковій власності,
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 та просить виділити ОСОБА_1 в натурі належну їй частину із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за нею право власності на приміщення: №1-1 (веранда), площею 14,5 кв.м; №1-2 (кухня), площею 7,2 кв.м; №1-3 (житлова), площею 7,8 кв.м; №1-4 (житлова), площею 15,0 кв.м; №1-5 (санвузол), площею 3,3 кв.м; №1-6 (комора), площею 1,2 кв.м; загальною площею 49,0 кв.м, житловою площею 22,8 кв.м, допоміжною площею 26,2 кв.м; з господарських будівель та споруд прибудова “а», ганок “а1», сарай “Б», убиральня “В», погріб “Г», альтанка “Д», огорожа “1», ворота “2», хвіртка “3». Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 21.08.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите провадження у справі №373/2322/25.
Розгляд справи постановлено проводити за правилами в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 10 год. 00 хв. 21 серпня 2025 року.
Ухвалою від 03.10.2025 було закрите підготовче провадження та призначено цивільну справу № 373/2322/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09 год. 00 хв. 27 жовтня 2025 року, яке було відкладене за клопотанням представника позивача на 12.11.2025.
У зв'язку із тим, що від відповідача на адресу суду повертались конверти з судовою кореспонденцією, які направлялись за зареєстрованим місцем проживання відповідача та за адресою вказаною у позовній заяві (місцезнаходження спірного будинку) з відмітками «за закінченням терміну зберігання», ОСОБА_2 повідомлялась про дату час судового засідання шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» в порядку ч. 11, ч 12 ст. 128 ЦПК України.
12.11.2025 до суду прибула відповідач, яка заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та оголошенні перерви в судовому засіданні.
Клопотання ОСОБА_2 були задоволені судом, судове засідання відкладене до 25.11.2025.
25.11.2025 ОСОБА_2 через «Електронний суд» подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, відсутнє чітке визначення в позовній заяві ідеальних часток співвласників, що унеможливлює дотримання балансу інтересів співвласників будинку. Просила розглядати справу за її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_3 25.11.2025 подав до суду заяву про повернення позовної заяви у зв'язку з тим, що відпала потреба у зверненні до суду.
Розгляд справи по суті розпочато не було.
В судове засідання учасники справи не прибули, фіксування судового засідання технічними засобами не поводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про повернення позовної заяви, вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви про закриття провадження у справі, підстави для звернення до суду з позовом перестали існувати вже після відкриття провадження у справі та після закриття підготовчого провадження, що унеможливлює повернення позовної заяви з підстав визначених у п. 3 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому, суд вважає, що із змісту поданої заяви, заява представника позивача про повернення позовної заяви, фактично є заявою про відмову позивача від позову.
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що заява представника позивача від 25.11.2025 фактично є заявою про відмову від позову у зв'язку з відсутністю спору, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст.255 ЦПК України, постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
З платіжної квитанції 2700866735 від 01 липня 2025 року вбачається, що позивачем за подання до Переяславського міськрайонного суду Київської області позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 1316 гривень 20 коп.
У частині першій ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що є в спільній частковій власності до початку розгляду справи по суті закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 13, 182, 142, 255, 259, 260 ЦПК України,
Заяву адвоката Нестеренка Євгенія Анатолійовича про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі №373/2322/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що є в спільній частковій власності - закрити.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної квитанції 2700866735 від 01 липня 2025 року, що становить 658 гривень 10 копійок.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Опанасюк