вул. Д.Ростовського, 35, с-ще Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"25" листопада 2025 р. Справа № 367/9168/25
Провадження № 2/370/991/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у с-щі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (далі - позивач, ТОВ «Діджи фінанс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач, споживач, клієнт) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №680776 від 12.08.2021 р. у розмірі 14 662,69 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) (далі - Фінансова Компанія, Кредитор, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №680776 (надалі - Договір, Кредитний договір).
Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 680776 від 12.08.2021 року Відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Порядок повернення позики надається у вигляді Графіку платежів, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 680776 від 12.08.2021р. та здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у Договорі та/або Веб-сайті поточні рахунки Фінансової компанії в національній грошовій одиниці України - гривні.
На підставі платіжного документу Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 27 128 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.
Керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 21.02.2024 р. згідно умов Договору факторингу №2102-24, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) (далі-Договір факторингу) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 680776 від 12.08.2021 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги до Відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 14 662,69 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13 645,29 грн.; заборгованість за відсотками становить 1 017,4 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Тому позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою суду від 24.09.2025 р. позовну заяву ТОВ «Діджи фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 24.09.2025 р. відповідач отримала 08.10.2025 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0610282585874.
Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала, у зв'язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 12.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 680776 (а.с. 18-20).
Згідно умов Договору про надання споживчого кредиту № 680776 від 12.08.2021 року Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені Договором. Сума кредиту складає 27 128,00 грн, строк кредиту 304 днів, з кінцевим терміном повернення 12.06.2022 р. (включно), тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: з дати укладення Договору по 12.10.2021 року (включно) - 0,01 % в місяць (0,12 % річних); з 13.10.2021 року (включно) і до кінця строку надання кредиту - 105 % річних (далі проценти з дати укладення Договору і до кінця строку надання кредиту - Поточні проценти).
Кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 27 128,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 , за наступними реквізитами: поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Приватбанк», за товари: вікна/Вікна-двері/вікна Steko вартість товару 29 128,00 грн, згідно рахунку-фактури № КХ00046 від 12.08.2021 року, розмір власного внеску 2000 грн.
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 22), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 23).
Факт перерахування коштів за вказаним кредитним договором у сумі 27 128,00 грн підтверджується платіжним дорученням № 7568 від 12.08.2021 р. (а.с. 34).
21.02.2024 р. між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено Договір факторингу №2102-24, згідно умов якого та додатків до нього відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 680776 від 12.08.2021 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», та відповідно набуто право вимоги до Відповідача (а.с. 12, 26-32, 39).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Таким чином, до ТОВ «Діджи фінанс» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за кредитним договором № 680776 від 12.08.2021 р.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 680776 від 12.08.2021 р. заборгованість відповідача становить 14 662,69 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13 645,29 грн.; заборгованість за відсотками становить 1 017,4 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн (а.с. 13).
31.07.2024 р. за Вих.№ 2790216929-АВ позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою, яка залишилася без задоволення (а.с. 37).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов'язання, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн. (а.с. 36), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 р. (а.с. 15-17), додаткову угоду № 680776 від 30.05.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 р. (а.с. 33), детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с. 14), Акт про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги (а.с. 10).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 6 000,00 грн., які повністю підтверджені наданими належними доказами.
Відповідач не подавала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, надану позивачу у справі.
Заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом на здійснення представництва клієнта, а тому витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №680776 від 12.08.2021 р. у розмірі 14 662,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 25.11.2025 р.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс»: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Л.В. Білоцька