Провадження № 11-кп/803/3340/25 Справа № 205/13962/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріалами провадження за апеляційною скаргою прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 вересня 2025 року, якою задоволено подання установи про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 вересня 2025 року задоволено подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» ОСОБА_9 та звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного йому вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 10 днів.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, яке почав відбувати з 24 березня 2023 року, за час відбуття покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) засуджений ОСОБА_7 характеризується виключно позитивно, не працевлаштований, однак залучається до робіт з благоустрою установи, приймає участь у суспільно корисній праці, не допускав порушення режиму утримання, у зв'язку з чим дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались, має 3 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу за темою «Підготовка до звільнення». Та дійшов висновку, що у цьому випадку, що позитивні зміни у поведінці засудженого відбулись, про що свідчить його бажання дотримуватись вимог режиму утримання, ставлення до праці та відсутність дисциплінарних стягнень за весь час відбування покарання, у зв'язку з чим засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення, що вказує на наявність підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що висновок суду про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення є передчасним, а наявність у засудженого заохочень не може свідчити про позитивні зміни в його особистості, оскільки такий висновок має ґрунтуватися на аналізі даний про його поведінку за весь час відбування покарання. В той же час прокурор зазначає, суд належним чином не перевірив поведінку засудженого та дотримання ним умов та порядку відбування покарання й залучення до праці, й висновок суду про працевлаштування засудженого зроблено виключно з його слів, що не підтверджується жодними документами. До того ж прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_7 вже звільнявся умовно-достроково та неодноразово звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком, але знов вчиняв умисні злочини, в тому числі і злочин за який наразі відбуває покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення.
Засуджений заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, а ухвалу суду вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, вислухавши думку учасників апеляційного перегляду, дослідивши матеріали подання на засудженого, дійшла таких висновків.
Так, задовольняючи подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання, суд першої інстанції врахував, що останній за час відбуття покарання характеризується виключно позитивно, має 3 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, хоча і не працевлаштований, однак залучається до робіт з благоустрою установи, приймає участь у суспільно корисній праці, не допускав порушення режиму утримання, у зв'язку з чим дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу за темою «Підготовка до звільнення».
Відповідно до ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК, засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачаться із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання є встановлення судом факту, що особа своє поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведення свого виправлення засудженим ОСОБА_7 знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення. Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Доводи прокурора про те, що до ОСОБА_7 раніше було застосовано положення ст.ст. 75, 81 КК України, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги як підстава для скасування ухвали суду, оскільки вони не спростовують встановлених судом першої інстанції позитивних даних відносно поведінки засудженого за час відбування покарання. Більш того, норми кримінального законодавства України не містять заборон щодо застосування ст. 81 КК України до неодноразово засуджених осіб до яких застосовувалося умовно дострокове звільнення.
З огляду на вищевикладене, доводи прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції, а також не свідчать про недоведення засудженим свого виправлення та про відсутність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою, і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 вересня 2025 року, якою задоволено подання установи про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4