Справа №717/2112/25
Номер провадження 2/717/550/25
25 листопада 2025 року
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої - судді: Кудиби З. І.
за участі секретаря: Глібіщук М. Л.
розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») Столітній М. М. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , у якому просив:
1. стягнути заборгованість загальною сумою 172 800,00 грн (сто сімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), яка складається з:
- основного боргу - 27 000,00 грн (двадцять сім тисяч гривень);
- нарахованих процентів за користування кредитом - 82 215,00 грн (вісімдесят дві тисячі двісті п'ятнадцять гривень);
- нарахованих позивачем процентів за 157 календарних днів - 63 585,00 грн (шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять гривень);
2. стягнути витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок;
3. стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень);
4. в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»;
5. роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 червня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1643416, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 27 000,00 грн строком на 360 днів із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів.
За умовами договору, за користування кредитними коштами нараховувалися проценти у розмірі 1,50 % на день протягом усього строку дії договору. Відповідач зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти у порядку й строки, передбачені договором.
24 грудня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 1643416, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість. Це і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження та витребувано з АТ «ПриватБанк» документи, що підтверджують перерахування відповідачу кредитних коштів. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві зазначено прохання розглянути справу за відсутності представника позивача; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, відзив на позовну заяву не надійшов.
На підставі статей 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності, взаємозв'язку та кожен окремо - з урахуванням їх достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з матеріалами справи, 04 червня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1643416, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 27 000,00 грн строком на 360 днів із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів.
Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення договору. За користування кредитом передбачено нарахування процентів у розмірі 1,50 % на день протягом строку дії договору. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати нараховані проценти у встановленому договором порядку.
У подальшому, 24 грудня 2024 року, між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (новий кредитор) було укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги за низкою кредитних договорів, зокрема й за кредитним договором № 1643416, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 512 та 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги. Права первісного кредитора переходять до нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу, якщо інше не передбачено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в результаті укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора у зобов'язанні: первісний кредитор - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - передав право вимоги новому кредитору - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
На підставі статей 526, 527, 530, 549, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України та положень кредитного договору № 1643416 від 04 червня 2024 року, суд установив, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов'язання, що підтверджується наданими суду доказами.
На момент звернення до суду загальна сума заборгованості становила 172 800,00 грн, у тому числі: основний борг - 27 000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом - 82 215,00 грн; проценти, нараховані позивачем за 157 календарних днів - 63 585,00 грн.
На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання взятих на себе зобов'язань, заборгованість не погашає, чим порушує законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Суд також врахував, що кредитний договір № 1643416 та договір факторингу № 24122024 укладалися в електронній формі, що підтверджується наданими сторонами доказами та відповідає вимогам законодавства України щодо укладення електронних договорів.
Згідно з реквізитами кредитного договору № 1643416 від 04 червня 2024 року, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № К422, що свідчить про належне волевиявлення сторони при укладенні правочину.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається та виконується відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших актів законодавства. Договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, визначеним зазначеною статтею, є оригіналом документа.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»; електронного підпису одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, яка містить зразки таких підписів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що укладення та підписання кредитного договору № 1643416 і договору факторингу № 24122024 в електронній формі є юридично правомірним та створює для сторін усі необхідні правові наслідки, еквівалентні укладенню договорів у письмовій (паперовій) формі.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною другою ст. 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 629 та 638 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов у належній формі. Істотними умовами договору є предмет договору, умови, визначені законом, а також інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1048, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі, встановленому договором. Проценти є платою за користування грошовими коштами кредитора та виступають істотною умовою кредитного договору. Вони нараховуються за погодженою між сторонами процентною ставкою у визначеному сторонами порядку та протягом усього періоду користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджено, що за кредитним договором № 1643416 сторони передбачили процентну ставку у розмірі 1,50 % на день від суми фактичного залишку заборгованості. Такий порядок розрахунку узгоджено позичальником під час укладення договору шляхом електронного підтвердження умов кредитування. Відповідач не скористався правом оскаржити умови договору чи заявити про їх недійсність, що свідчить про його згоду з установленими правилами нарахування відсотків.
Позивач надав розрахунок заборгованості, який містить детальний облік сум нарахованих процентів за користування кредитом протягом строку дії договору та за період прострочення виконання зобов'язань. Суд, перевіривши цей розрахунок, дійшов висновку, що нарахування процентів здійснено відповідно до умов договору, не суперечить чинному законодавству та є обґрунтованим як за період користування кредитом, так і за час невиконання відповідачем грошових зобов'язань.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 1.4 кредитного договору № 1643416 від 04 червня 2024 року строк користування кредитом становив 360 календарних днів - з 04.06.2024 року по 30.05.2025 року. Таким чином, на момент укладення договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, первісний кредитор - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - правомірно нарахував проценти за користування кредитними коштами у межах дії договору в сумі 82 215 грн. Після переходу права вимоги до нового кредитора - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - останній, у межах строку дії кредитного договору та на підставі його умов, здійснив подальше нарахування процентів за період з 25.12.2024 року по 30.05.2025 року (157 календарних днів) у розмірі 63 585 грн, виходячи з установленої договором процентної ставки 1,5 % на день від суми непогашеного основного боргу 27 000 грн.
Загальна сума нарахованих процентів за користування кредитом становить 145 800 грн, що підтверджується поденним розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Суд наголошує, що зазначені проценти не є штрафною санкцією або пенею, а є платою за правомірне користування кредитними коштами в межах строку кредитування, погодженого сторонами. Нарахування процентів здійснено відповідно до умов кредитного договору, Закону України «Про споживче кредитування» та статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України, і є законним, економічно обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Оцінивши надані позивачем та досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Спір між сторонами виник у зв'язку зі стягненням заборгованості за кредитним договором № 1643416 від 04 червня 2024 року, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
При укладенні зазначеного кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме: визначили валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним, розмір комісії та порядок повернення кредиту. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі.
Відповідно до частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 цього Кодексу) може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок відступлення права вимоги іншій особі за правочином. Згідно зі ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передав права вимоги новому кредитору - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», який набув усі права вимоги за спірним кредитним договором № 1643416, укладеним з ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року відбулася заміна первісного кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 1643416.
Оскільки відповідач не дотримався умов кредитного договору та допустив виникнення заборгованості, позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Первісний кредитор - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 27 000,00 грн на строк 360 днів відповідно до кредитного договору № 1643416 від 04 червня 2024 року. Згідно з умовами договору, за користування кредитними коштами встановлено процентну ставку у розмірі 1,50 % на день від суми фактичного залишку заборгованості протягом строку дії договору. Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати проценти та повністю повернути отримані кошти у строки, визначені договором.
Як убачається з поденного розрахунку заборгованості, у період з 04.06.2024 року по 24.12.2024 року (до моменту укладення договору факторингу) первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 82 215,00 грн. Після переходу права вимоги до нового кредитора - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - у період з 25.12.2024 року по 30.05.2025 року (157 календарних днів) були правомірно нараховані додаткові проценти у розмірі 63 585,00 грн, що разом із основним боргом у сумі 27 000,00 грн становить загальну суму заборгованості 172 800,00 грн.
Суд зазначає, що нараховані проценти не мають штрафного характеру, а є платою за правомірне користування кредитними коштами відповідно до умов договору та статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів здійснено у межах визначеного договором строку кредитування, а тому вимоги позивача про їх стягнення є законними та обґрунтованими.
Згідно до ч.10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Таким чином, зазначення у рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, є право суду, яке може бути реалізовано з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Згідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
На момент ухвалення рішення суду в Україні триває воєнний стан. Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, слід відмовити.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд встановив, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, зазначені судові витрати відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1643416 у розмірі 172 800,00 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Керуючись положеннями статей 526, 527, 530, 549, 1048-1050, 1054 ЦК України, , а також положеннями статей 4, 13, 141, 258-265, 274-276, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1643416 від 04 червня 2024 року у розмірі 172 800,00 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок); витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок).
В задоволенні вимоги в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», -- відмовити.
В задоволенні вимоги роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, -- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»», місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя