Справа № 636/8979/25 Провадження 1-кп/636/1638/25
25.11.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, по кримінальному провадженню № 12025221100000792 від 16.04.2025 відносно обвинуваченої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чугуєва Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, працюючої в Чугуївському відділені ДСУ «Харківське ОБ СМЕ» на посаді молодшої медичної сестри, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який строк дії якого закінчується 18 грудня 2025 року.
Обвинуваченою заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, по кримінальному провадженню № 12025221100000792 від 16.04.2025.
Суд заслухав думку обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката - ОСОБА_5 , які підтримали своє клопотання, прокурора який просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на наявність ризику, передбаченого п.п. 1 ч.1 ст. 177 КПК, наявний суспільний резонанс вчинених злочинів.
На підставі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії, зміну запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_4 , а також дані про особу обвинуваченої, її вік і стан здоров'я, міцність її соціальних зв'язків, а саме: ОСОБА_4 є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, заміжня, не є особою з інвалідністю, на даний час не працює, має постійне місце проживання у м. Чугуєві, має на утриманні чоловіка з інвалідністю І групи, раніше несудима.
Суд приймає до уваги, що обставини регламентовані ст.ст. 177, 194 КПК України є дійсними, тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, є обґрунтовані підстави вважати, що інший запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків та їй належну поведінку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЄСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу. Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196-198, 201, 350, 369-372 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, по кримінальному провадженню № 12025221100000792 від 16.04.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1