Справа № 646/10384/25
Провадження № 2/646/5111/2025
25 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання - Машко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
08.10.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №4964492 від 29.04.2021 р. у розмірі 22 976,80 грн; у порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.04.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН», Товариство, Кредитодавець) ОСОБА_1 (далі - Відповідач) подано Заявку на отримання кредиту № 4964492. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 4964492 від 29.04.2021р. (далі- Кредитний договір), який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 4964492 від 29.04.2021р. із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного документа (долучено до позовної заяви) Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6 000 грн. Відповідач не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 10.08.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №06Т (далі - «Договір відступлення»), ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4964492 від 29.04.2021р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 22976,8грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5400 грн.; - заборгованість за відсотками становить 17156,8грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 420 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. З огляду на викладені обставини, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Основ'янського районного суду міста Харкова Чорній Б.М.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін .
В судове засідання представник позивача ТОВ «Діджи фінанс» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі, в якій вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення .
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Суд встановив, що 29.04.2021 звернувся із анкетою-заявою на кредит № 4964492 відповідно до якої погоджені умови кредитування /а.с.8/.
29.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4964492 /а.с.20-23/.
Згідно п.1.1 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 грн.
Згідно п.1.3 Договору кредит надається строком на 10 днів з 29.04.2021, терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 09.05.2021.
Комісія за надання кредиту: 420,00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом : 528,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.1, п.1.5.2 Договору).
Пунктом 1.6 Договору стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % відсотків.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти.
Згідно з п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування.
Відповідно до платіжного доручення №44993511, 29.04.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало суму у розмірі 6 000,00 грн, на картковий рахунок : № НОМЕР_1 /а.с.26/.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.
Аналогічні умови кредитування зазначені в Паспорті споживчого кредиту, та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими ОСОБА_1 ознайомився 29.04.2021 та підписав /а.с.24-25/
Пунктом 4 Паспорту споживчого кредиту встановлено порядок повернення кредиту (графік платежів).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Мілоан», відповідач у визначені договором строки кредитні кошти не повернув, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 23.07.2021 року становить 22 976,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5400,00 грн, заборгованість за відсотками 17 156,80 грн., борг по комісії 420,00 грн. /а.с. 11/.
Відповідно до п. 3.2.6. Договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, делегувати свої права за цим Договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
10.08.2021 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № 06Т згідно якого було відступлено право вимоги в тому числі і за договором № 4964492 про надання споживчого кредиту /а.с. 12-19/.
Згідно з Витягом з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021, підписаного уповноваженими представниками ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс», сформованим 10.08.2021 року, за Договором факторингу №06Т до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №4964492 від 29.04.2021, на загальну суму заборгованості 22 976,80 грн., із яких тіло кредиту - 5400,00 грн., заборгованість за відсотками - 17 156,80 грн., сума заборгованості за комісією - 420,00грн. /а.с.10/
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього кодексу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно умов Договору № 4964492, строк договору - 10 днів, дата надання кредиту - 29.04.2021 року по 09.05.2021 року - дата повернення позики (останній день).
Отже, строк кредитування сплинув 09.05.2021 року.
Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - до 09 травня 2021 року.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 366/1088/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де суд зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як вже зазначалося раніше, відповідач був ознайомлений саме з Графіком платежів, що передбачає собою розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів) та паспортом споживчого кредиту №4964492 в якому в п.4 зазначено порядок повернення кредиту саме в сумі 6 948,00 грн., яка складається з 6 000,00 -тіло кредиту, 420,00 грн- комісія за надання кредиту, 528,00 грн. - проценти.
Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 09 травня 2021 року по 23 липня 2021 року, відсутні.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Позивач виконав свої зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачу, проте відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання, чим порушив умови договору, що підтверджується матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 6 348,00 грн. (5400,00 грн. (тіло кредиту (частково сплачено відповідачем, згідно розрахунку заборгованості) + 528,00 грн. (проценти) + 420,00 грн. (комісія)
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до задоволених вимог.
З урахуванням того, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме: на 27,63 % (6 348,00*100% / 22 976,80 грн.), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 669,31 грн. (27,63% х 2 422,40 грн. /100% ).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 44, 81, 131, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 207, 610, 627-629, 638, 525, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4964492 від 29.04.2021 у розмірі 6 348 (шість тисяч триста сорок вісім) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 669 (шістсот шістдесят дев'ять) гривень 31 копійка.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Б.М.Чорна