Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/5148/24
Провадження № 1-кп/644/75/25
25.11.2025
25 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221180000707 від 10.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Танське Уманського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, з середньою технічною освітою, працюючого в ТОВ «МК М'ЯСНИМ» на посаді обробника м'яса, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 09 травня 2024, близько 13:00 години керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-Daewoo Lanos», державної номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , рухався по проспекту Олександрівському зі сторони вул. Плиткової в напрямку вул. Генерала Момота у м. Харкові.
При виконанні повороту ліворуч на вул. Генерала Момота у напрямку вул. Луї Пастера діючи необережно, не переконався, що це буде безпечним, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_4 , яка рухалась зліва направо через проїжджу частину, відносно його напрямку руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, згідно з якими п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку» та допустив наїзд лівим боковим дзеркалом заднього виду в праву руку пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження та була доставлена до лікарні.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09-728/2024 від 03.06.2024 пішохід ОСОБА_4 , внаслідок ДТП, отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді внутрішньо суглобового перелому проксимального епіфізу правої променевої кістки. Вказані пошкодження не є небезпечними для життя в момент їх утворення, а спричинили за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня).
Порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 виразилося в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-Daewoo Lanos», державної номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Олександрівському зі сторони вул. Плиткової в напрямку вул. Генерала Момота, де при виконанні повороту ліворуч на вул. Генерала Момота в сторону вул. Луї Пастера, діючи необережно, не переконався що це буде безпечним, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_4 , яка переходила проїжджу частину, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого, останньої були спричиненні вищевказані наслідки.
Дії водія ОСОБА_5 , згідно з висновками авто-технічних судових експертиз № СЕ-19/121 -24/14962-ІТ від 07.06.2024, № СЕ-19/121-24/16744-ІТ від 20.06.2024 перебувають у причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні 25 листопада 2025 року ОСОБА_5 заявив, що повністю визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що він примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , підтвердивши факт примирення та повного відшкодування збитків.
Прокурор підтримав клопотання, не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні необережного нетяжкого злочину, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, злочин вчинено не у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або впливу лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, потерпіла прийняла його відшкодування та вибачення.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
З огляду на положення ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Діяння передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Зі змісту вказаної статті слідує, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є примирення сторін, тобто законом встановлено факт прощення потерпілим кривдника, що заподіяв йому шкоду, досягнення з ним згоди та миру. Результатом цього є угода між ними, відповідно до якої потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду.
Ухвалюючи рішення про застосування ст.46 КК України, суд враховує, що ОСОБА_5 не оспорює кваліфікацію своїх дій надану органом досудового розслідування, раніше не судимий, вчинив необережний нетяжкий злочин вперше, під час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився з потерпілим і повністю відшкодував завдану шкоду.
В свою чергу потерпіла ОСОБА_4 також надала суду заяву про те, що збитки спричинені їй злочином відшкодовані, вона простила обвинуваченого і примирилася з ним в зв'язку з чим просить кримінальне провадження закрити, а обвинуваченого звільнити від кримінальної відповідальності.
За ч.1 ст.286 КК України кримінальна відповідальність особи настає в разі порушення нею правил безпеки руху й експлуатації транспорту тільки за умови, якщо в результаті цих порушень настали суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння особі тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості та наявності причинного зв'язку між діянням та цими наслідками.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні нетяжкого злочину з необережності, який не є корупційним, під час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився з потерпілою та відшкодував завдані збитки, про що подано до суду відповідну заяву про примирення обвинуваченого з потерпілим, а тому суд має достатні, належні і передбачені КК України дані для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.46 КК України, ст.ст. 284, 288 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження № 12024221180000707 від 10.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України - закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням з потерпілим.
Автомобіль «ЗАЗ-Daewoo Lanos», державної номерний знак НОМЕР_1 належний ОСОБА_6 та переданий на зберігання на спеціальний майданчик затриманих транспортних засобів (м. Харків вул. Г. Сковороди, 107) після набрання ухвалою законної сили повернути власнику.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали вручити прокурору, учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскарженою до Харківського апеляційного суду області через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її проголошення. Особою, яка була відсутня при проголошенні ухвали суду, у той же строк, з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1