справа № 631/1361/25
провадження № 3/631/694/25
24 листопада 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статті 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 листопада 2025 року о 13 годині 31 хвилину (п'ятниця) до Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633, складеного 12 листопада 2025 року ПОГ СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Струповим Дмитром Олександровичем, убачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ЄРДР 12025221160000809 від 03 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 310 Кримінального кодексу України, яке об'єднане з ЄРДР 1202221160000588 від 14 червня 2025 року за статтею 307 Кримінального кодексу України, незаконно вирощував рослини роду коноплі в кількості 8 штук. У зв'язку з відсутністю ознак кримінального характеру в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а саме незаконний посів або незаконне вирощування конопель у кількості до десяти рослин.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин.
У судове засідання, що призначались на 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, проте звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним №7292/25-вх., відповідно до якої просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 21 листопада 2025 року на іншу дату для залучення захисника по справі. Також, 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 у судове засідання теж не з'явився, проте звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 7320/25-вх., відповідно до якої просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 24 листопада 2025 року, на іншу дату для надання додаткового часу для підготовки документів для залучення захисника по справі.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно - правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, як визначено частиною 2 статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 106-2, розглядаються протягом доби
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить його заяви про відкладення розгляду справи. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо можливістю притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2025 року складений без дотримання вимог, передбачених приписами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, положення частини 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами частин 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, що, у разі його оформлення, робиться не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам, визначеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містити перелік всіх обов'язкових реквізитів протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення і мають значення для правильного вирішення справи. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення це комплексне джерело доказової інформації. Однак, він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Аналогічні за своїм змістом норми щодо порядку складення уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, містяться й в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941.
У пункті 5 розділу ІІ наведеної вище Інструкції чітко визначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол).
Водночас, статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як було зазначено вище, згідно з вимогами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
При цьому, положеннями статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначені строки, протягом яких уповноваженим органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення може бути накладене адміністративне стягнення.
Так, приписами частини 2 наведеної норми права передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Отже, час вчинення адміністративного правопорушення є визначальним для вирішення питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладання адміністістративного стягнення.
При цьому, як визначено у частині 11 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Проте, дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633, складеного 12 листопада 2025 року ПОГ СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Струповим Дмитром Олександровичем, встановлено, що посадовою особою у вказаному протоколі всупереч приписам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення взагалі не зазначено час (дату) вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює визначення судом строку накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того у наведеному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що згідно матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000809 від 03 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 310 Кримінального кодексу України, яке об'єднане з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202521160000588 від 14 червня 2025 року за статтею 307 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 незаконно вирощував рослини роду коноплі в кількості 8 штук. У зв'язку з відсутністю ознак кримінального характеру в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а саме незаконний посів або незаконне вирощування конопель у кількості до десяти рослин.
У статті 284 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у випадку встановлення відсутності в діянні певної особи складу кримінального правопорушення, слідчий, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження.
Проте матеріали справи не містять відомостей щодо закриття кримінального провадження щодо факту незаконного вирощування рослини роду коноплі ОСОБА_1 , тобто кримінального правопорушення за часиною 1 статті 310 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що також є визначальним для розгляду даної справи.
Окремо суд звертає увагу, що стаття 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у незаконному посіві або незаконному вирощуванні снотворного маку чи конопель (формальний склад).
Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633 від 12 листопада 2025 року в порушення приписів статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення якої ставиться у провину ОСОБА_1 , а саме є не зрозумілим, чи то, останнім був зроблений незаконний посів, чи то незаконне вирощування конопель, або й те та інше. Уповноважена особа, яка склала протокол, лише обмежилась викладом диспозиції наведеної норми права дослівно вказавши: «в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а саме незаконний посів або незаконне вирощування конопель у кількості до десяти рослин».
При цьому, суд звертає увагу, що надані до матеріалів справи копії письмових доказів, здебільш є нечитабельні та не завірені належним чином, зокрема, протокол про прийняття зави про вчинення кримінального правопорушення від 13 червня 2025 року, ухвала слідчого судді Харківського районного суду Харківської області (дата постановлення та резолютивна частини не читабельні зовсім), протокол обшуку (дата нечитабельна), постанова про визнання речових доказів від 02 вересня 2025 року тощо.
Слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, неправомірних дій, та фіксує закінчення діяльності компетентних осіб щодо збирання, оцінки та перевірки доказів. Тобто протокол є, начебто й скоріше за все, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, звинувачувальним документом, якому завжди передує момент виявлення відповідного проступку.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/07) та від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/0/), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В даному випадку також слід звернути увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а не на суд.
Аналізуючи викладене у сукупності, беручи до уваги зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633 від 12 листопада 2025 року, а також додані до нього письмові докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено, що посадовою особою було допущено ряд помилок та недоліків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633 від 12 листопада 2025 року та матеріалів до нього, що унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи та вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 своєї Постанови від 23 грудня 2005 року № 14 визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13, де зазначено, що у випадках складення протоколу не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприєднання до нього документів, що підтверджують особу, яка притягається до відповідальності, повноважень на виконання функцій держави, чи копії постанови (при повторному притягненні особи до відповідальності на підставі Закону) суддя зобов'язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
За таких умов та враховуючи, що фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є неповними, суддя доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701633, складений 12 листопада 2025 року ПОГ СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Струповим Дмитром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та додані до нього документи, слід повернути повноважній особі, яка їх склала, для належного оформлення.
Необхідно усунути зазначені недоліки, після чого вирішити питання про подальший рух справи.
При цьому, суд зауважує, що строки за яких посадові особи мають доопрацювати адміністративний матеріал не повинні перевищувати строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 106-2, 245, 251, 252, 254, 256, 266, частиною 2 статті 268, статтями 278, 279, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 0701633 від 12 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом із доданими до нього документами, повернути особі, яка його склала, а саме: ПОГ СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшому лейтенанту поліції Струпову Дмитру Олександровичу, для належного оформлення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. М. Трояновська