Кримінальне провадження №629/6404/25
Номер провадження 1-кп/629/367/25
25 листопада 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження на підставі угоди про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Постановою Ленінського районного м. Запоріжжя від 14.02.2024 у справі №334/572/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років.
Крім того, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2024 у справі №629/1075/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
При цьому, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2024, яка набрала законної сили 27.02.2024 та наявність постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2024 , яка набрала законної сили 18.03.2024, будучи ознайомлений з ними належним чином та маючи реальну можливість їх виконання, ігноруючи виконання вищевказаних постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою умисного невиконання судових рішень в частині позбавлення права керування транспортними засобами, 13.05.2025, о 06:05, керував автомобілем марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці 8- Березня в сел. Лиманівка Лозівського район Харківської області, де поблизу домоволодіння № 15 по вказаній вулиці був зупинений працівниками ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, якими встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами строком на сім та п'ять років, відповідно до вищевказаних постанов суду.
Прокурором пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 1 ст. 382 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати.
Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, даних щодо речових доказів.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв нетяжкий злочини.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально, працює неофіційно, має постійний дохід.
При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, обставинами, що пом'якшують таке, суд визнає щире каяття.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе при призначенні кримінального покарання, з урахуванням того, що обвинувачений неофіційно працює, має постійний дохід, у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає
Цивільний позов по справі не заявлено.
Витрати на залучення експерта в справі відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді ШТРАФУ в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.
Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_6