Справа № 638/13827/25
Провадження № 2/638/6116/25
24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,
представників позивача Коваля А.П.,
представника відповідача Князєва В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору орендита зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
встановив:
В провадженні судді Шевченківського районного суду м.Харкова Невеніцина Є.В. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору орендита зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 21 липня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору оренди, за участю сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 24 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору оренди.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання від 27.10.2025 року про витребування у відповідача оригіналів доданих до відзиву на позов відомостей про виплату позивачу коштів для огляду в судовому засіданні; посвідчених копії та оригіналів для огляду в судовому засіданні бухгалтерсько-касових документів на виплату позивачу орендної плати згідно доданих копій відомостей на виплату орендної плати, а саме: щодо руху коштів - прибуткових та видаткових касових ордерів на виплату орендної плати, банківських виписок про видачу коштів на здійснення виплат орендної плати, касову книгу та оборотно-сальдові відомості за вказані у відомостях періоди, оскільки надані відповідачем докази містять ознаки підробки. Також, підтримав клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_3 .
Представник відповідача заперечував у задоволенні клопотання, оскільки ведення бухгалтерського обліку у даній справі не перевіряється. Відомостями підтверджується виплата коштів, особа розписувалася за отримання коштів. Пояснив, що можуть надати оригінал відомостей для огляду.
Представник позивача просив залишити відкритим клопотання в частині допиту у якості свідка ОСОБА_3 .
Також, представник позивача за первісним позивом просив поновити строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, і у зв'язку з тим, що строк пропущений через його не ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
Представник відповідача не заперечував проти прийняття відповіді на відзив на позовну заяву.
Також, представник позивача підтримав клопотання від 14.11.2025 про долучення до матеріалів справи копії журналу - «Зведена відомість нарахування орендної плати ТОВ «Артемівські Зорі» за період з 2016 по 2021 рік включно, яка була надана у відповідь на запит. В обґрунтування неможливості подання доказів у строки встановлені законом пояснив, що зведена відомість була отримана від ОСОБА_3 у відповідь на його запит за два дні до подачі до суду.
Представник відповідача заперечував у задоволенні клопотання, оскільки такі відомості відсутні на підприємстві.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Отже, при вирішенні вказаного питання суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, а також положення Конвенції, зокрема ст. 6, якою захищено право особи на справедливий судовий розгляд, що в свою чергу передбачає право на змагальність провадження. При цьому, кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Надання права комусь із сторін подати заяви чи клопотання з аргументами щодо предмету спору і не надання іншій стороні можливості відреагувати на такі аргументи - стало б свідченням порушення принципу рівності сторін.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
З урахуванням наведеного, суворе трактування законодавства в частині подання доказів у цьому випадку позбавило б дотримання принципу рівності сторін та можливості коментувати чи спростовувати аргументи іншої сторони.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позивачу встановлено строк 5 днів з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Згідно трекінгу поштового відправлення позивач отримала відзив на позовну заяву засобами поштового зв'язку 18.10.2025, тобто останній день на подання відповіді на відзив - 23.10.2025.
Відповідь на відзив на позовну заяву зареєстрована канцелярією суду 27.10.2025.
Враховуючи те що, позивач отримала відзив на позовну заяву у вихідний, різні населенні пункти проживання позивача та її представника, незначний термін пропуску строку, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників справи перед судом, наявні підстави для поновлення представнику позивача строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотання повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За положенням ч.2,6 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Представником позивача поставлено під сумнів долучені до відзиву на позовну заяву копії відомостей на виплату готівки.
Враховуючи викладене, клопотання представника позивача в частині витребування оригіналу доданих до відзиву на позовну заяву відомостей про виплату коштів обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Також, підлягає задоволенню клопотання представника позивача від 14.11.2025 про долучення доказів, оскільки такі можуть містити дані, на підставі яких суд встановлює наявність обставин (фактів), що обґрунтовують заперечення представника позивача щодо доводів відповідача та представником обґрунтовано неможливість їх подання у визначений законом строк з причин, що не залежали від нього, а саме необхідністю отримати ці докази від ОСОБА_3 на його запит.
Щодо клопотання представника позивача про витребування бухгалтерсько-касових документів, суд відмовляє у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Так, докази в цивільному процесі характеризуються сукупною єдністю: змістом, яким є фактичні дані, що інформують про обставини, необхідні для правильного вирішення справи; процесуальною формою, в якій закладено таку інформацію - засоби доказування; встановленим процесуальним порядком одержання, дослідження й оцінювання змісту і процесуальної форми (доказової інформації і засобів доказування). Доказом є окремий елемент засобу доказування, що містить інформацію про обставину справи з існуванням якої особа пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а засіб доказування це сукупність окремих доказів (елементів), які за цивільним процесуальним законодавством допустимі для доказування в конкретній справі. Докази знаходять своє відображення в певній процесуальній формі.
Положенням ч.1 ст.229 ЦПК України визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Предмет доказування у цивільній справі формується з підстави позову, вимог і заперечень на позов, які визначається відповідно до норми процесуального права. Джерелами, за допомогою яких визначається предмет спору в справі є: відповідна норма матеріального права, підстава позовних вимог і заперечень на них.
При цьому, всупереч вимогам ст.ст.76,77, п.2 ч.2 ст.84 ЦПК України представником позивача також не зазначено, які дані встановлюють вказані докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги або спростовують доводи відповідача; не доведено, що заявлені докази мають значення для розгляду справи і підлягають дослідженню з метою ухвалення законного та обгрунтованого судового рішення.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви судом не встановлено та учасниками процесу таких клопотань не заявлено.
Під час проведення підготовчого засідання по цивільній справі проведено підготовчі дії передбачені ст. ст. 189-199 ЦПК України.
За умовами ч.2 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13, 84, ЦПК України, суд -
Клопотання представника позивача за первісним позовом від 27.10.2025 - задовольнити частково.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» (код ЄДРПОУ 32536414, адреса: вул. Захисників України, 6, с. Артемівка, Чугуївського району, Харківської області, 62821) оригінали доданих до відзиву на позов відомостей про виплату ОСОБА_1 грошових коштів для огляду в судовому засіданні.
Клопотання представника позивача за первісним позовом від 14.11.2025 про долучення доказів - задовольнити.
Клопотання представника позивача по первісному позову про допит у якості свідка головного бухгалтера ОСОБА_3 - залишити відкритим.
У задоволенні клопотання представника позивача по первісному позову про витребування посвідчених копії та оригіналів бухгалетрсько-касових документів - відмовити.
Поновити представника позивача за первісним позовом строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Витребувані докази направити на адресу Шевченківського районного суду м.Харкова в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити що відповідно до ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору орендита зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 09 січня 2026 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 52-В.
Справу розглядати суддею одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dg.hr.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є.В. Невеніцин